У Москві та на Заході все частіше говорять про ескалацію війни
Одна з ключових заяв Трампа на саміті полягала в тому, що мирне врегулювання в Україні вже близько, оскільки Путін нібито «хоче миру». Важко сказати, чим Трамп керувався, роблячи таку заяву, і чи вірить він у це сам, але це не має значення. Оскільки очевидно, що Путін війну припиняти не має наміру, про що сам неодноразово та однозначно заявляв. Розмови про умови миру у вигляді «здачі залишків Донбасу», «модальностей Стамбула» та «духу Анкориджа» – все це не більше ніж відмовки для того, щоб продовжувати війну, а не встановити мир.
Більше того, на Заході та джерела західних видань у Москві останніми днями все частіше говорять про неминучість ескалації, і питання стоїть лише про те, в якій формі та коли це станеться. При цьому можливості ескалації розглядаються різні – від масштабної мобілізації та нападу в тому чи іншому вигляді на одну з країн НАТО до застосування ядерної зброї.
В інтерв’ю британському виданню The Telegraph президент Чехії Петр Павел заявив, що Путін, найімовірніше, оголосить нову хвилю мобілізації в Росії після парламентських виборів, призначених на 20 вересня.
Петр Павел — відставний генерал і колишній голова Військового комітету НАТО — попередив, що в України залишається близько двох місяців, щоб змусити Москву повернутися за стіл переговорів, оскільки після завершення голосування Кремль може піти на подальшу ескалацію війни.
«У вересні в Росії пройдуть парламентські вибори. Путин навряд чи оголосить мобілізацію до цього, але як тільки вибори закінчаться, вікно можливостей звузиться», — сказав Павел.
На його думку, загальна мобілізація викличе сильне невдоволення серед російських виборців, тому Кремль відкладає таке рішення до закінчення голосування.
Чеський президент закликав західних союзників використати найближчі тижні для посилення тиску на Москву та спробувати підштовхнути її до переговорів. За словами Павла, Росія зараз стикається з «безліччю внутрішніх проблем і викликів», а всередині країни зростає невдоволення війною. Павел також підкреслив, що НАТО має і надалі посилювати військову підтримку України, одночасно використовуючи дипломатичні інструменти, щоб переконати Москву: єдиним виходом для неї є переговори, а не продовження війни, яка, на думку чеського президента, може закінчитися програшем для Кремля.
У свою чергу видання The Moscow Times повідомляє, що в російських z-каналах поширюються чутки про мобілізацію в жовтні з метою збільшити чисельність особового складу на 1,2 млн осіб.
Як зазначається, російські провоєнні z-канали все частіше пишуть про можливу нову мобілізацію, на яку, як стверджують військкори, Кремль може піти після виборів до Держдуми у вересні, щоб переломити ситуацію на фронті та відповісти Україні на рекордну серію безпілотних атак.
«Мобка. Жовтень. 1,2 мільйона людей», — таке повідомлення 1 липня опублікував військовий блогер Володимир Романов («Романов лайт»). Він уточнив, що ця інформація «розходиться мережею», але не назвав її джерела.
«Призрак Новороссии» пише, що мобілізація — це «питання не «якщо», а «коли», і пов’язує таку перспективу з «несприятливою динамікою бойових дій».
«Ставка на стимулювання добровільного залучення за контрактом об’єктивно не відповідає потребам фронту з цілої низки причин — від співвідношення втрат до потреби тримати більше особового складу, ніж є в розпорядженні», — пише канал.
За оцінками CSIS, у першій половині року вербування на війну приносило в армію 27 тисяч осіб щомісяця, при тому що фронтові втрати досягають 30-34 тисяч осіб на місяць.
«Противник компенсує чисельний розрив за допомогою асиметричної тактики далекобійних ударів із використанням БпЛА на технологічних рішеннях, які Росія поки що тільки наздоганяє. Це зачіпає логістику та критичну інфраструктуру не тільки в зоні СВО та на прилеглих територіях, а й у глибині країни. Відповідно, диктується і потреба кратно наростити людський ресурс для організації принципово нової системи ППО», — пише «Призрак Новороссии».
Канал «Дневник разведки» стверджує, що Кремль нібито провів переговори з керівництвом сусідніх країн, включаючи Казахстан та Азербайджан, щоб виключити масове втікання призовників, как це було під час мобілізації-2022. Офіційно кордони залишаться відкритими, але виїхати з Росії стане де-факто неможливо через «технічні проблеми», «посилення контролю» та інші негласні заходи в суміжних державах, стверджує «Дневник разведки», посилаючись на якесь неназване «джерело». «Неприємні сюрпризи» в логістиці, за його твердженнями, можуть розпочатися вже з вересня-жовтня.
Засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв сумнівається, що Путін оголосить повномасштабну мобілізацію, оскільки це вимагатиме значних фінансових ресурсів на формування нових підрозділів, а також їхнє екіпірування та навчання. До того ж, вважає Левієв, такий крок фундаментально не призведе до «розморожування» лінії фронту, яка практично не рухається вже кілька років.
«Війна помітно змінилася цього року», — констатує він: Україна другий місяць поспіль випереджає Росію за далекобійними ударами, цілями яких стають військові підприємства та нафтозаводи.
«Важко сказати, чи на українському боці ініціатива на полі бою. Але фактор часу грає на користь України. Все більше проблем з’являється у Росії — економічно, політично та у військовому плані, і це накопичується», — цитує Левієва The Washington Post.
У Путіна є кілька можливостей відповісти на те, що відбувається, ескалацією війни, і мобілізація — один із сценаріїв, вважає політичний аналітик Володимир Пастухов. Путін також може атакувати НАТО в країнах Балтії, використати тактичну ядерну зброю в Україні або обрати гібридну стратегію з потенційними ударами по військових об’єктах у Європі, які беруть участь у підтримці України, перераховує Пастухов.
Як саме відповість Путін, невідомо, і всі опції пов’язані з ризиками, підкреслює він.
Про це пише видання The New York Times, продовжуючи сказане вище.
Як зазначається, напруженість між Росією та європейськими країнами НАТО зросла на тлі саміту альянсу в Туреччині. Москва спрямовує особливо різку риторику проти держав, які активно підтримують Україну у війні з Росією, одночасно роблячи позитивні заяви на адресу президента США Трампа.
Особливо вразливими почуваються Фінляндія та країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія. Ці держави послідовно підтримують Київ і побоюються, що за Трампа США можуть не прийти їм на допомогу в разі російського нападу.
Путін виступив із завуальованою погрозою на адресу європейських країн. Він звинуватив їх у спробах затягнути війну і заявив, що вони нібито вітають українські атаки, внаслідок яких гинуть мирні жителі.
«Ми також повинні проаналізувати участь кожної з них у реальних бойових діях», — сказав Путін, звертаючись до військового командування.
За його словами, такий аналіз потрібен Росії, щоб «у майбутньому приймати відповідальні рішення».
Через кілька днів російська Служба зовнішньої розвідки звинуватила британський уряд у причетності до української атаки на музей у Севастополі.
Напруженість посилюється і на північно-західному кордоні Росії. Фінські законодавці минулого місяця проголосували за скасування заборони часів холодної війни на ядерну зброю.
Це дозволить союзникам по НАТО перевозити таку зброю через територію Фінляндії або розміщувати її там. Фінляндія, яка має з Росією кордон протяжністю близько 830 миль, вступила до НАТО у 2023 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Литва, яка разом із Польщею межує з російською Калінінградською областю, також розглядає можливість скасування власної заборони на ядерну зброю.
Про це пише в колонці для The Financial Times оглядач Гідеон Рахман.
Як зазначається, зростання частоти та точності ударів українських дронів далекого радіусу дії призвели до найсерйознішої паливної кризи в Росії за останні десятиліття. Це також посилило відчуття, що хід війни змінився. Проте мало хто вірить, що російський лідер просто змириться з поразкою, тому західні політики готуються до ескалації конфлікту цього літа.
Загалом серед західних стратегів існують дві точки зору.
Згідно з першою, ми вступаємо у дуже небезпечний період, і загнаний у кут Путін, швидше за все, почне діяти агресивно, намагаючись змінити хід війни.
Згідно з другою, реальні можливості Путіна щодо ескалації конфлікту насправді досить обмежені. Тому більша небезпека може полягати в тому, що західні політики настільки злякаються загрози російської ескалації, що почнуть чинити тиск на Україну, аби та пішла на поступки.
Існує чотири основні шляхи ескалації конфлікту.
Перший — це традиційні бойові дії на полі бою. Другий — застосування ядерної зброї. Третій — прямий напад на НАТО. Четвертий — «гібридна війна» — таємні спроби Росії завдати ударів по західній інфраструктурі або окремих особах.
Очікується, що влітку Росія кине більше військ у найважчі бої на лінії фронту. Путін нещодавно заявив, що його війська захопили Костянтинівку — ключову ціль Кремля в Донецькій області. Проте ці заяви були спростовані та висміяні Володимиром Зеленським. Західні офіційні особи вважають, що Росія зараз втрачає солдатів швидше, ніж устигає поповнювати — по 35 000 убитих або поранених на місяць. Існують припущення, що Путін може оголосити загальну мобілізацію, але це може викликати негативну реакцію суспільства.
У Путіна, безумовно, є варіанти ескалації. Його проблема в тому, що всі вони погані. Проте практично немає ознак того, що російський лідер готовий визнати поразку. Тому Україна та її західні прихильники готуються до небезпечного літа. Якщо їм вдасться його пережити — при цьому неухильно посилюючи тиск на Росію — вони сподіваються, що до кінця року Путін та його оточення, можливо, будуть змушені прийняти реальність і відмовитися від своїх максималістських цілей. Можливо, нарешті з’явиться надія на закінчення війни.
Про це пише колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на західних чиновників.
Ігнатіус, як і його колега Рахман із The Financial Times, стверджує, що війна в Україні вступає в небезпечну нову фазу. Росія, яка перебуває у складному становищі, зважує
- Останні
- Популярні
Новини по днях
11 липня 2026
