Чи стане «синя» хвиля проукраїнською. Чого нам чекати від оновленого Конгресу США

06.11.2026, 11:38 lb.ua

Станом на п’яте листопада у Палаті представників демократи завоювали вже 240 з 435 місць, у Сенаті 54 зі ста. В теорії це значить, що демократи зможуть блокувати законодавчі ініціативи Трампа, проводити розслідування дій його адміністрації та відхиляти частину його кандидатур на державні посади.

Для республіканської партії це не просто поразка на проміжних виборах, а початок боротьби за те, хто стане лідером партії після Дональда Трампа. Бо хоч сам президент і переконаний у протилежному, та його ім’я не витягло кандидатів, яких він особисто просував на передвиборних мітингах у різних штатах протягом останніх тижнів.

Тож Джей Ді Венс уже пробує створити коаліцію «нового правого» руху, об'єднавши розчарованих виборців, повідомляє Fox News. Причому так повернути підтримку прихильників Трампа, які незадоволені зовнішньою політикою президента, щоб не розривати з ним зв’язку відверто, але й позиціонувати себе як потенційного кандидата на президентських виборах 2028 року.

Схожі завдання і у демократів, які досі не мали єдиного лідера і, можливо, стратегії. Зараз вони мусять довести, що здатні не лише критикувати президента, а й запропонувати власні рішення щодо економіки, податків, цін і війни з Іраном. Адже невдалі рішення Трампа саме у цих сферах викликали, згідно з результатами соцопитувань, невдоволення частини американців. При цьому демократи повинні протидіяти президенту у його сумнівних рішеннях. Вже відомо, що вони планують розпочати розслідування дій адміністрації Трампа: сенатори хочуть з’ясувати, хто ухвалив рішення обмежити роботу військової супутникової системи Starshield в Україні, повідомляє CNN із посиланням на власні джерела.

Демократи неминуче почнуть переслідування своїх республіканських опонентів. «Почнуть ставити складні питання Піту Гегсету (йому варто очікувати імпічменту), Скотту Бессенту і надсилати повістки на слухання Конгресу майже всім людям з оточення Трампа, — прогнозує Олександр Краєв, директор програми «Північна Америка» аналітичного центру «Українська призма» та старший викладач Києво-Могилянської академії. — Сину та зятю Трампа, Віткоффу — всім, хто так чи інакше був задіяний у трампівському бізнесі чи його зовнішній політиці. Або інакше підставлявся у справах, пов’язаних з мирними переговорами, “дизельною угодою”, Іраном чи Старлінком. Маск теж у списку тих, хто очікує на повістку».

Якби тільки сил вистачило. Але 53–54 місця у Сенаті — це велика перевага. «Все, що більше 51 — це суттєва перевага в Сенаті, — пояснює американіст Владислав Фарапонов. — У Палаті представників більшість теж дуже переконлива. І це безпечніша ситуація для демократів (у випадку голосування, — Ред.), бо в американському парламенті більшість рахується від присутніх на кожному голосуванні, а не від повного складу».

Погано, що у демократів поки що формально немає лідера. «Ми побачимо реальний розклад лідерства у демократів, коли обиратиметься спікер, — припускає Олександр Краєв. — Буде велика заруба між Александрією Окасіо-Кортес чи кимось іншим із лівого табору і і Хакімом Джеффрісом, поточним лідером демократів в Палаті представників». Тому що крила партії надто сильно розведені і не проглядається сильного центриста, який би міг повести за собою партію під час наступних виборів.

Серед демократів були окремі сильні спікери, сенатори та конгресмени. «Але в першу чергу ми побачили зростання соціалістів, так званих прогресивістів — вони отримали реальну підтримку, реальну силу і потугу на цих виборах», — розповідає експерт. Але це не гарантує лідерства у партії загалом, потрібного для далекоглядної стратегії.

Щоправда, у республіканців ситуація приблизно та сама. «Дуже багато трампістів, які засновували свою політичну кампанію і майбутнє на відносинах із Трампом, пролетіли, — пояснює Краєв. — І навіть люди, які лишилися в його оточенні, мають щодо цього сумніви». А тим часом Джей Ді Венс гуртуватиме навколо себе альтернативних адептів MAGA. Після прольоту трампістів у новому Конгресі збереться велика група консерваторів і республіканців рейганівського типу. «Ці люди будуть правити бал і домовитися з ними буде дещо важче (ніж з трампістами – Ред)», — вважає експерт «Української призми».

Дональду Трампу особисто поки що нічого не загрожує. У демократів нема абсолютної більшості в Сенаті — 67 голосів — щоб оголосити йому імпічмент, а союз із республіканцями для цього навряд складеться. «Навіть незважаючи на все їхнє нинішнє несприйняття Трампа, після таких ідеологічно заточених і заряджених виборів вони все одно не будуть готові зібратися масово (а демократам потрібні 12 республіканців) і голосувати за імпічмент власного президента», — говорить Краєв.

Склад Конгресу якісно зміниться: з нього підуть деякі республіканці, прихильні до України. Деякі йдуть на пенсію, інші не балотувалися взагалі. «Я б сказав, це не трагедія для нас. В українському кокусі як в парламенті, так і в Сенаті (а ці кокуси формально рахуються як окремі) не було достатнього приросту за останній час», — говорить Фарапонов. Кількість прихильних до України парламентарів у Конгресі залишалася більш-менш стабільною. А зміни можуть спонукати більше законодавців в обох палатах переходити до проукраїнських кокусів (об’єднань парламентарів), вважає американіст.

«Йдеться про серйозну зміну в політичній підтримці України. Демократичної більшості вистачить, щоб голосувати за власні ініціативи, — вважає він. — Члени партії, яка не мала більшості тривалий час, будуть просто змушені голосувати за партійною дисципліною і без “сюрпризів”».

Тобто якщо декілька демократів будуть пропонувати голосувати за якісь законопроєкти, то більш імовірно, що більшість однопартійців їх підтримає. Навіть якщо не всі, голосів для ухвалення має вистачити.

Цей розгромний результат, звісно, вплине на Трампа і республіканців, але вони пристосуються і будуть готуватись до наступних виборів, впевнений Владислав Фарапонов.

Завдяки перетасуванню парламенту відновилася система противаг і стримувань, зауважує Олександр Краєв, і зараз загравання Трампа з росіянами може припинитися. Дружба Трампа з Путіним для Конгресу — одна з нагод тиснути на президента. «Просто тому, що це порушення закону, а президент намагається напосідати на права і можливості Конгресу, порушує Конституцію і підзаконні акти», — каже він.

Чи підтримуватиме всі ці процеси американське суспільство? Останні соцопитування демонстрували невдоволення американців деякими рішеннями президента. Та хтозна, чи пов’язують вони зміни на краще, яких прагнуть, з обмеженням дій Трампа.

Принаймні, вибори показали, що навіть у традиційно «червоному» штаті Оклахома, який зберіг вірність республіканському вибору, не обійшлося без несподіванок, розповідає українська журналістка Дарія Вершиленко. Вона вже кілька років мешкає в Оклахомі. Всі 77 округів штату з 2004 року голосували за республіканців. Вибори завжди минали дуже спокійно.

«Мешканці дуже стабільні у політичних переконаннях. Часто родини кількома поколіннями голосували за республіканців, — розповідає Дарія. — На цих проміжних виборах так само: два сенатори і п’ять конгресменів — республіканці». Але розрив у симпатіях між демократами і республіканцями скоротився навіть тут, і боротьба була напруженішою. «Одній кандидатці суперниця-демократка буквально дихала в спину, республіканка перемогла з перевагою близько відсотка», — каже Вершиленко.

З тих семи обранців, які потрапляють від Оклахоми до Конгресу, лише двоє ніколи не підтримували Україну, решта стабільно голосували за її підтримку (більшість обрані повторно). Так, у Сенат пройшов Джеймс Ленкфорд, який побував в Україні напередодні Дня незалежності, взяв участь у Молитовному сніданку і відтоді гаряче виступає за нашу країну. «Систематично викладає рілси на нашу підтримку», — говорить журналістка.

Інший сенатор із двох новообраних, Кевін Герн, у 2022 році працював у Палаті представників і тоді публічно засуджував Білий дім за недостатньо рішучу підтримку українців. «Але з часом заявив, що ніколи більше не голосуватиме за допомогу Україні у цій війні, і обіцянки дотримувався, — розповідає Дарія. — Гадаю, з ним треба працювати і за правильного лобіювання він може змінити свою думку».

Близький до Герна губернатор Оклахоми Кевін Стітт нещодавно досить різко розкритикував «дизельну угоду» Трампа. «До того він підтримував абсолютно всі рішення президента, і ми були в шоці, коли губернатор виступив врозріз політиці Трампа», — пояснює Дарія.

Зрештою, на південь від Оклахоми — Техас, який 38 років був відданий республіканським ідеям, а цього року обрав демократів. «У колегії цього штату аж 40 голосів, і на виборах 2024 року вони всі були трампівськими. Це був головний опорний штат республіканської партії, але, виходить, геть усе може змінюватися», — міркує журналістка.

Політики, які виступають допомоги Україні, аргументують це тим, що, мовляв, США має 35 трильйонів державного зовнішнього боргу і не закритий кордон із Мексикою, і цих проблем досить, щоб фокусуватися на власних справах насамперед, пояснює українка.

Зрештою, в суспільстві немає впевненої єдиної підтримки України — принаймні, такої, якою вона була на початку великої війни.

«З мого досвіду спілкування — це через корупційні скандали і тому, що люди передусім хочуть дбати про себе», — пояснює співрозмовниця LB.ua. Тут справді переймаються проблемою кордону і нелегальних мігрантів. Низькі зарплати, високі податки — те, що хвилює мешканців Оклахоми більше за війну в Україні.

А ось зростання цін на пальне, яке викликало невдоволення значної частини американців, на електоральні вподобання мешканців Оклахоми не вплинуло. Штат — один із ключових центрів нафтовидобувної промисловості у країні. «Ціни на пальне майже не змінились. За Байдена стрибок навіть помітніший пригадую», — говорить Вершиленко. Тож тут досі можна побачити на будинках символіку Трампа.

Але навіть в електоральних вотчинах республіканців уже гучніше лунає критика чинного глави держави. Якого український дипломат Володимир Огризко в інтерв’ю LB.ua назвав навіть не кульгавою, а підстреленою качкою.

А тим часом Трамп