602 роки тому біля Пршибислава помер Ян Жижка: його воїни назвали себе «сиротами»

11.10.2026, 17:58 czechia-online.cz

11 жовтня 1424 року біля чеського міста Пршибислав помер Ян Жижка — один із найвідоміших полководців в історії Чехії. Його військо саме здійснювало похід у напрямку Моравії. Командувач захворів під час облоги міста й так і не дожив до завершення військових подій. Після його смерті частина соратників почала називати себе «сиротами» — настільки великою була роль Жижки для його бійців.

Ян Жижка з Троцнова (Jan Žižka z Trocnova) помер поблизу Пршибислава (Přibyslav), неподалік поселення Шенфельд (Schönfeld), яке сьогодні називається Жижкове Поле (Žižkovo Pole). Точну дату — 11 жовтня 1424 року — підтверджує офіційна історія міста Пршибислав.

Жижка прославився як командувач гуситських військ, який не зазнав доведеної поразки у великих битвах під власним керівництвом. Проте останній похід завершився для нього не військовим зіткненням, а смертельною хворобою.

Ян Жижка народився приблизно 1360 року в Троцнові на півдні Чехії. До початку гуситських воєн він мав значний військовий досвід, але найбільш відомим став уже після 1419 року, коли очолив частину сил чеського релігійного руху.

Гусити виступали за церковні реформи, які проповідував чеський мислитель Ян Гус. Його стратили в Констанці 6 липня 1415 року. Після цього напруження в чеських землях наростало, а в 1419 році розпочалися гуситські війни.

Історію реформатора, чиє ім’я отримав цей рух, Чехія Онлайн раніше розповідала в матеріалі про життя Яна Гуса, його страту та вплив на чеську історію.

Жижка став одним із найуспішніших полководців гуситів. Він активно використовував бойові вози, з яких створювали оборонні укріплення. Такі вози допомагали піхоті протистояти кінноті та важкоозброєним противникам.

Ще одна особливість його біографії — втрата зору. Одне око Жижка втратив раніше, а друге, за історичними свідченнями, під час облоги замку Рабі в 1421 році. Попри сліпоту він продовжив керувати військом і здобувати перемоги.

Історик Петр Чорней (Petr Čornej), який досліджував біографію Жижки, у матеріалі Чеського радіо розповідає про його полководницький талант і суперечливу історичну постать: військові успіхи поєднувалися із жорстокістю тогочасної війни.

Восени 1424 року Жижка готувався до військового походу на Моравію, де діяли сили, пов’язані з католицькою шляхтою та противниками гуситів.

За історичним матеріалом видання «Пріма Зум» (Prima Zoom), гуситські загони вирушили зі столиці 23 вересня. Дорогою вони зупинилися біля Пршибислава — укріпленого міста, яке підтримувало противників Жижки.

Історик Петр Чорней пов’язує рішення атакувати Пршибислав із давнішим конфліктом між гуситами та місцевою знаттю. Зокрема, власник цих земель Ченек із Ронова (Čeněk z Ronova) був причетний до розправи над гуситами в Хотеборжі у 1421 році.

Війська почали облогу. Однак саме біля Пршибислава стан здоров’я Жижки різко погіршився.

Історичні джерела повідомляють, що останніми днями життя полководець тяжко хворів. У старих чеських літописах згадується хвороба, пов’язана з наривом або гнійним утворенням.

У історичному циклі Чеського радіо «Подорож чеською історією» (Toulky českou minulostí) наведено опис його останніх днів із давніх хронік.

За цими свідченнями, Жижка перед смертю звернувся до своїх найближчих соратників і закликав їх залишатися вірними релігійним переконанням, за які вони воювали.

Деякі дослідники вважають, що причиною смерті могло бути важке гнійне запалення — карбункул, яке спричинило поширення інфекції в організмі. Таку версію розглядає і історичний огляд видання «Пріма Зум» з посиланням на дослідження Петра Чорнея. У різний час також висували припущення про чуму чи отруєння, але доказів для остаточного діагнозу немає.

Жижці було приблизно 64 роки. Він помер 11 жовтня 1424 року, не завершивши розпочатого походу.

Одна з найпромовистіших подробиць цієї історії збереглася у старих чеських літописах. У них зазначено, що після смерті Жижки його люди прийняли назву «сироти» (sirotci) — ніби втратили батька.

Це ім’я закріпилося за окремою течією гуситського руху. Згодом «сироти» продовжили військову боротьбу під керівництвом інших командувачів.

Смерть Жижки не зупинила боїв біля Пршибислава. В офіційній історії міста зазначено, що його воїни захопили замок і місто вже після смерті командувача. Таку послідовність подій подають і старі чеські літописи, наведені в матеріалі Чеського радіо.

Водночас у міській програмі відновлення історичної зони Пршибислава на 2025–2035 роки взяття міста й замку датоване 7 жовтня 1424 року. Отже, муніципальні матеріали по-різному подають точну послідовність захоплення міста, хоча дата смерті самого Жижки в них збігається.

Пршибислав залишався під контролем гуситів до битви під Ліпанами 30 травня 1434 року. Протягом цього часу місто було військовою базою для подальших походів.

Поблизу села Жижкове Поле у краї Височина (Vysočina) стоїть великий кам’яний меморіал — Могила Жижки (Žižkova mohyla). Його встановили у 1874 році, через 450 років після смерті полководця.

Як повідомляє офіційний сайт міста Пршибислав, ініціатором спорудження пам’ятника був місцевий уродженець, видавець Ян Отто (Jan Otto). Проєкт створив архітектор Антонін Вігль (Antonín Wiehl).

Монумент заввишки близько 15–16 метрів стоїть біля дороги між Жижковим Полем та Пршибиславом. На камені викарбувані назви місць, пов’язаних із військовими походами Жижки, а сам пам’ятник увінчаний чашею — одним із символів гуситського руху.

У Пршибиславі є й кінна статуя Жижки. Бронзова скульптура роботи Богуміла Кафки (Bohumil Kafka) встановлена в парку біля місцевого замку. Її можна побачити під час прогулянки містом.

Ім’я середньовічного воєначальника залишається впізнаваним і за межами історичних пам’яток. Зокрема, у 2026 році Чехія Онлайн розповідала про чеські безпілотники для українських військових, які отримали назву «Ян Жижка».

Сьогодні до кам’яного меморіалу біля Жижкового Поля можна підійти пішки. На ньому викарбувано дату — 11 жовтня 1424 року. Саме тут за історичною традицією завершився останній похід полководця, чиє ім’я залишилося в чеській історії на шість століть.

6 липня — День пам’яті Яна Гуса: історія чеського реформатора, який запалив Європу

Найважливіше про Чехію, українців у Чехії та події у світі

Приєднуйтесь до нас у Telegram та Facebook