російський Мі-8 залетів у Польщу на 42 секунди: Варшава підняла винищувачі, але вертоліт не збила

24.09.2026, 09:18 mind.ua

Характер інциденту свідчить про чергову спробу росії перевірити готовність польської ППОросійський військовий вертоліт Мі-8 порушив повітряний простір Польщі, залетівши з боку Калінінградської області. Машина пробула в польському небі 42 секунди та заглибилася приблизно на 300 метрів. Польські військові підняли в повітря винищувачі, а наземні сили ППО привели у стан готовності.Інцидент стався 23 вересня о 11:08 на північ від міста Бранево. Політ Мі-8 відстежували польські радари, повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі. За його оцінкою, характер інциденту свідчить про чергову спробу рф перевірити готовність польської протиповітряної оборони.Проте російський вертоліт ніхто не збив. Після короткого заходу в польський повітряний простір він залишив його, а польська сторона обмежилася підняттям винищувачів і приведенням наземних систем у готовність. Польське командування заявило, що системи ППО цілодобово стежать за повітряним простором країни.Інцидент прокоментував військовий експерт Ігаль Левін: «Просто нагадаю, що у 2015 році, коли Туреччина збила російський Су-24, той перебував у її повітряному просторі «всього» 17 секунд. Літак був уражений уже після повернення до повітряного простору Сирії та впав він також уже на сирійській території.росія тоді втерлася, ввела проти Туреччини «санкції» – включно із забороною на турецькі помідори, обмеження на туризм і низку інших заходів, але воювати з Туреччиною, звичайно ж, не наважилася. 42 секунди на війні – це і так багато, але для авіації це взагалі до**я: за ці секунди машина встигає покрити кілометри відстані.Тобто поляки буквально показують російською: мовляв, прилітайте, висаджуйте в нас десант – ми не проти», – написав він у своєму телеграм-каналі.Нагадаємо: напередодні стало відомо, що 15 вересня цивільний дрон опинився приблизно за кілометр від американської протиракетної бази Aegis Ashore у Редзіково.Польські військові весь час стежили за ним і встановили місце перебування оператора, але, за даними Onet, чергова офіцер частини зателефонувала на номер екстреної допомоги 112, після чого до ситуації залучили поліцію.Польське Міноборони згодом заявило, що дрон був цивільним, не становив загрози й перебував під повним контролем військових. Водночас апарат порушив заборонену для польотів дронів зону. За версією відомства, він не наближався до критичних об'єктів бази, тому військові діяли відповідно до процедур.Це вже не перший випадок порушення польського повітряного простору російськими об'єктами. Наприкінці липня на території Люблінського воєводства впали уламки російської ракети Х-101, а польські винищувачі тоді також піднімалися в повітря.Нагадаємо: глава МЗС Радослав Сікорський лише минулого тижня закликав країни НАТО збивати російські ракети та дрони ще над територією України, щоб вони не могли залетіти до країн Альянсу.Thu, 24 Sep 2026 07:11:00 +030020310159Новиниhttps://mind.ua/news/20310159-rosijskij-mi-8-zaletiv-u-polshchu-na-42-sekundi-varshava-pidnyala-vinishchuvachi-ale-vertolit-ne-zbilahttps://mind.ua/news/20310159-rosijskij-mi-8-zaletiv-u-polshchu-na-42-sekundi-varshava-pidnyala-vinishchuvachi-ale-vertolit-ne-zbila#comment_header_layerНовини на mind.uaПольщаІмпортери дали маху: пшениця різко подорожчала на 40% через проблеми в Чорному моріСвітовий ринок чекав, що постачання Чорним морем знову розпочнуться, тому не поспішав купувати альтернативне зерно, а тепер доводиться купувати його дорожчеltr>Світові покупці пшениці кілька місяців відкладали великі закупівлі, сподіваючись, що ситуація з постачаннями Чорним морем нормалізується. Але запаси поступово закінчуються – і тепер за зерно доводиться платити значно дорожче.ltr>Ф'ючерси на пшеницю в Чикаго вже підскочили приблизно на 40% від червневих мінімумів, досягнувши максимуму за три з половиною роки, пише Reuters.ltr>Причина – різке скорочення постачань із Чорноморського регіону на тлі російсько-української війни й атак на судна та портову інфраструктуру.ltr>росія, яка є найбільшим експортером пшениці у світі, у вересні, за оцінкою Kpler, відвантажить близько 1 млн тонн проти 5 млн тонн у вересні минулого року.ltr>Україна також експортує близько 1 млн тонн – приблизно половину торішнього вересневого обсягу.ltr>Особливість ситуації в тому, що протягом кількох місяців великі імпортери чекали, що Чорне море знову запрацює, тому не поспішали купувати альтернативне зерно. Тепер їм доводиться шукати його в інших частинах світу – і платити за це премію.ltr>Наприклад, Індонезія, другий за величиною імпортер пшениці у світі, цього місяця отримала з Чорноморського регіону лише близько 60 тис. тонн проти 500 тис. тонн роком раніше. Індонезійські борошномели вже переключаються на Аргентину й Австралію, причому за австралійську пшеницю доводиться платити приблизно на 20–25% більше, ніж раніше за чорноморські постачання.ltr>Така сама ситуація в Єгипті, найбільшому світовому імпортері пшениці. У першій половині вересня країна імпортувала лише 143,9 тис. тонн проти 876,1 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Частина єгипетських борошномельних підприємств зараз працює приблизно на 30% потужності – вони вичікують, сподіваючись, що чорноморські постачання відновляться і ціни впадуть.ltr>А поки покупці чекають, ринок стає все дорожчим. Пшениця з Румунії для постачання до Південно-Східної Азії зараз коштує близько $340 за тонну, а австралійська – близько $345. Це приблизно на 25% вище, ніж ціни на чорноморське зерно до початку нинішньої кризи.ltr>Для України проблема подвійна. російські атаки на судноплавство та порти скорочують пропозицію чорноморського зерна на світовому ринку і б'ють по можливості українських аграріїв продавати власний урожай.ltr>За даними Мінагрополітики, за перші 20 днів вересня український аграрний експорт становив лише 44% потенційного обсягу з урахуванням нинішнього виробництва, хоча це вже краще за серпневі 30%.ltr>Дорога пшениця на світовому ринку не означає більші доходи для українських аграріїв. Якщо зерно фізично не може дістатися покупця морем або альтернативна логістика робить перевезення надто дорогим, український виробник не отримує світову ціну – він отримує проблему зі збутом урожаю, пояснював міністр агрополітики Тарас Висоцький.ltr>Нагадаємо: за його даними, Україна може недоотримати до $10 млрд експортної виручки цього року.ltr>Reuters зазначає, що конкуренція за зернові вантажі може посилитися до кінця року – принаймні до початку нового врожаю в Південній півкулі. Якщо Чорне море буде обмеженим, ціни й далі зростатимуть. Водночас відновлення нормального судноплавства в Чорному морі, за оцінками трейдерів, здатне швидко відкотити ціни приблизно на 20%, або на $50–60 за тонну.Thu, 24 Sep 2026 06:51:00 +030020310158Новиниhttps://mind.ua/news/20310158-importeri-dali-mahu-pshenicya-rizko-podorozhchala-na-40-cherez-problemi-v-chornomu-morihttps://mind.ua/news/20310158-importeri-dali-mahu-pshenicya-rizko-podorozhchala-na-40-cherez-problemi-v-chornomu-mori#comment_header_layerНовини на mind.uaЕкспорт,Пшениця,Чорне мореМакрон в ООН закликав створити ШІ-альянс проти США та КитаюЙого задум – зробити потужну відкриту модель ШІ, якою учасники зможуть користуватися спільноПрезидент Франції Емманюель Макрон закликав країни об’єднати ресурси для створення передової моделі штучного інтелекту, яка була б незалежною від США та Китаю.На його думку, держави, які не хочуть опинитися в технологічній залежності від провідних ШІ-держав, мають створити власну альтернативу.«Я не хочу, щоб хтось ставав васалом однієї з великих держав. Навпаки, ми повинні об’єднатися, щоб створити передову модель із відкритим кодом – модель нового покоління», – заявив Макрон 22 вересня під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, передає France24.Французький президент запропонував об’єднати не лише гроші, а й обчислювальні потужності та інші технологічні ресурси. Серед потенційних партнерів він назвав європейські країни, Канаду, Індію, Бразилію, Сінгапур, а також держави Африки та Перської затоки.Його ідея – створити потужну відкриту модель ШІ, якою учасники зможуть користуватися спільно, не потрапляючи в залежність від одного постачальника.Ініціатива Макрона прозвучала на тлі гострої конкуренції за технологічну незалежність. США та Китай зараз є двома головними центрами розвитку передових систем ШІ, а інші держави намагаються не опинитися в ситуації, коли критично важливі технології, обчислювальні ресурси чи дані контролюються іноземними компаніями.Наприклад, Канада вже цього року оголосила про підтримку власної ініціативи зі створення відкритої ШІ-інфраструктури, щоб зменшити залежність від закордонних технологій.Макрон також закликав встановити нові міжнародні правила для використання ШІ у сферах, пов’язаних із національною безпекою, зокрема в обороні та кіберпросторі. За його словами, держави мають повернути собі контроль над ризиками, які створюють нові технології.Показово, що майже одночасно з Макроном у тій самій Генасамблеї виступив президент США Дональд Трамп. Він заявив, що Вашингтон категорично відкидає будь-які спроби створити «глобальну схему контролю» над штучним інтелектом, запропонувавши натомість називати цю технологію «Super Intelligence».Тому виходить, що в ООН прозвучали дві різні концепції майбутнього ШІ: Вашингтон виступає проти глобального контролю над технологією, тоді як Париж закликає країни спільно створювати альтернативні моделі та міжнародні правила, щоб жодна з великих держав не мала монополії на ШІ.Thu, 24 Sep 2026 06:26:00 +030020310157Новиниhttps://mind.ua/news/20310157-makron-v-oon-zaklikav-stvoriti-shi-alyans-proti-ssha-ta-kitayuhttps://mind.ua/news/20310157-makron-v-oon-zaklikav-stvoriti-shi-alyans-proti-ssha-ta-kitayu#comment_header_layerНовини на mind.uaФранція,ООН,Штучний інтелектЄС готує санкції проти 77 кандидатів до Держдуми рф з окупованих територій УкраїниТепер фахівці розпочнуть технічну підготовку документаЄвропейська служба зовнішньої діяльності представила на засіданні Комітету постійних представників ЄС проєкт нового санкційного списку. До нього увійшл