Свято 24 вересня 2026 — Всесвітній день горили: історія та факти про тварин

24.09.2026, 10:39 ua.news

24 вересня щороку відзначають Всесвітній день горили — міжнародну інформаційну та природоохоронну подію, присвячену цим великим приматам. Її започаткували у 2017 році на честь 50-річчя дослідницького центру Karisoke, який Діан Фосі заснувала у Руанді. Цього дня говорять про життя горил, загрози для їхніх популяцій та способи допомогти зберегти цих тварин і їхнє природне середовище. Всесвітній день горили відзначають щороку 24 вересня. Це не державне свято і не офіційний день ООН, а міжнародна природоохоронна ініціатива, яка об'єднує зоопарки, науковців, природоохоронні організації та людей, які цікавляться захистом дикої природи. Головна мета дня — привернути увагу до горил, розповісти більше про їхнє життя та нагадати, що деякі популяції цих тварин перебувають під дуже серйозною загрозою. Дата свята обрана не випадково. Саме 24 вересня 1967 року дослідниця Діан Фосі приїхала до гірського району Руанди та заснувала Karisoke Research Center. Там вона почала багаторічне вивчення гірських горил. Через 50 років, у 2017-му, цю дату використали для започаткування Всесвітнього дня горили. Таким чином, свято пов'язане не лише з самими тваринами, а й з історією сучасної науки та охорони горил. Організатори наголошують, що цей день має бути не просто приводом подивитися фотографії милих дитинчат горил. Його головна ідея — перейти від цікавості до конкретних дій. Людям розповідають, чому горилам потрібні великі природні території, які небезпеки створює діяльність людини та як можна підтримати природоохоронні проєкти.Хто започаткував День горилиОднією з головних організацій, пов'язаних із появою Всесвітнього дня горили, став Dian Fossey Gorilla Fund. Саме ця організація продовжує справу Діан Фосі та займається дослідженням і захистом горил. У 2017 році до створення нового дня долучився міжнародний консорціум зоопарків і природоохоронних організацій. Перший Всесвітній день горили відзначили 24 вересня того ж року. Для організаторів ця дата мала особливе значення, адже у 2017 році виповнилося 50 років від початку роботи Karisoke Research Center. За пів століття центр став одним із найвідоміших місць для довготривалого вивчення гірських горил. Дослідження, розпочаті Фосі, допомогли значно краще зрозуміти поведінку цих тварин, їхні соціальні зв'язки та проблеми, з якими вони стикаються. Діан Фосі стала однією з найвідоміших дослідниць горил. Вона роками спостерігала за тваринами у природі та вивчала їхні групи. Її робота також була тісно пов'язана із боротьбою проти браконьєрства. Після її загибелі у 1985 році дослідження та природоохоронна робота не припинилися. Навпаки, вони переросли у великий міжнародний напрям із захисту горил.Чому саме горилам потрібна увагаНа перший погляд горили здаються тваринами, яким майже неможливо нашкодити. Вони великі, сильні та мають дуже потужну статуру. Але фізична сила не захищає їх від втрати лісів, браконьєрства, хвороб і діяльності людини. Саме тому питання збереження їхніх природних територій залишається одним із головних завдань природоохоронців. За даними природоохоронних організацій, основними загрозами для горил є втрата середовища проживання, браконьєрство, незаконна торгівля дикими тваринами та хвороби. Ліси скорочуються через сільське господарство, видобуток ресурсів та інші види господарської діяльності. Коли люди дедалі активніше використовують території, де раніше жили горили, тварини змушені контактувати з людьми частіше. Це створює додаткові ризики для обох сторін. Окрема проблема — хвороби. Люди та горили мають дуже близьку спорідненість, тому деякі інфекції можуть передаватися між людьми та приматами. Для невеликих популяцій такі спалахи можуть мати серйозні наслідки. Саме тому під час спостереження за горилами в природі діють спеціальні правила щодо відстані та поведінки туристів. Небезпечним залишається і незаконне полювання. Горили можуть ставати жертвами браконьєрів, а також випадково потрапляти у пастки та петлі, встановлені для інших тварин. Ще одна проблема — незаконне вилучення дитинчат із дикої природи для продажу. Через це гинуть не лише самі молоді тварини, а й дорослі горили, які намагаються їх захистити.Які бувають горилиГорили належать до великих людиноподібних приматів. У природі вони живуть лише в Африці, а їхні популяції розділені на кілька груп і підвидів. Серед них — східні та західні горили, а також гірські горили та горили Ґрауера. Гірські горили живуть у гірських лісах на території Руанди, Уганди та Демократичної Республіки Конго. Їхній ареал дуже обмежений, тому збереження кожної природної території має велике значення. Частина цих тварин живе у національних парках, де працюють спеціальні команди охорони. Горили живуть групами. Зазвичай у центрі такої групи перебуває дорослий самець, якого називають «сріблястоспинним», або silverback. Таку назву він отримує через характерне сріблясте забарвлення шерсті на спині, яке з'являється у дорослому віці. Це не окремий вид горили, а назва для зрілого самця. У групі також живуть самиці та молоді тварини. Горили багато часу проводять разом, доглядають одна за одною, граються та спілкуються. Учені давно спостерігають за їхньою поведінкою і виявляють складні соціальні зв'язки між членами групи.Горили набагато сильніші, ніж здаютьсяГорили вважаються одними з найсильніших приматів. За даними World Animal Protection, вони можуть бути приблизно у десять разів сильнішими за людину. Сила потрібна їм не лише для захисту, а й у повсякденному житті — наприклад, щоб пересуватися лісом та добувати їжу. При цьому горили переважно харчуються рослинною їжею. Залежно від виду та середовища вони їдять листя, стебла, пагони, кору, коріння, трави та фрукти. Західні горили особливо часто харчуються фруктами, якщо вони доступні. Велику частину дня горили проводять у пошуках їжі та відпочинку. Вони також будують гнізда для ночівлі. Гірські горили можуть щоночі робити нове гніздо з рослинності, а під час пересування лісом допомагають поширювати насіння. Таким чином, вони впливають на життя лісової екосистеми.Горили дуже розумні та мають власні звичкиГорили не просто повторюють однакові дії за інстинктом. Дослідники спостерігають у них складну соціальну поведінку та здатність навчатися. У неволі горили, наприклад, використовували предмети як інструменти, щоб дістатися до їжі. Дослідження також показують, що різні групи можуть мати власні поведінкові звички, які передаються від одних тварин до інших. Відомий і жест, який найчастіше асоціюють із горилами, — ударяння руками по грудях. Насправді це не просто демонстрація сили. Такий сигнал може використовуватися під час спілкування, зокрема для залякування суперника або привернення уваги. За даними World Animal Protection, звук таких ударів може бути чутно на відстані до одного кілометра. Попри грізний вигляд, усередині групи горили багато взаємодіють одна з одною. Молоді тварини граються, дорослі доглядають за ними, а члени групи можуть чистити шерсть один одному. Такі контакти допомагають підтримувати соціальні зв'язки. Саме тому сучасні дослідження горил важливі не лише для зоології. Вони допомагають краще зрозуміти поведінку людиноподібних приматів і те, як формуються соціальні зв'язки у тварин. Для науки це також можливість краще зрозуміти спільну еволюційну історію людей та інших великих приматів.Чи вдалося врятувати гірських горилІсторія гірських горил показує, що природоохоронні програми можуть давати результат. Коли Діан Фосі почала працювати в районі Вірунга у 1967 році, популяція гірських горил там була дуже невеликою. За даними Fossey Fund, у горах Вірунга тоді залишалося приблизно 480 гірських горил. До 1980-х років їхня кількість скоротилася приблизно до 240. Згодом ситуація почала змінюватися. Завдяки роботі природоохоронців, рейнджерів, ветеринарів і місцевих громад чисельність гірських горил поступово зростала. Fossey Fund зазначає, що сьогодні в тому самому регіоні їх уже понад 600. Це один із прикладів того, як тривала робота може змінити ситуацію. Охорона лісів, патрулювання проти браконьєрів, ветеринарна допомога та спостереження за тваринами дають змогу краще захищати популяції. Водночас природоохоронці наголошують, що навіть позитивна динаміка не означає, що проблема зникла. Горили все ще потребують захисту. Інші їхні популяції залишаються під сильним тиском через втрату лісів, браконьєрство, хвороби та нестабільність у регіонах проживання. IUCN продовжує відносити східних і західних горил до категорій високого ризику зникнення.Як відзначають Всесвітній день горилиУ цього дня немає однієї обов'язкової церемонії чи традиції. Його відзначають по-різному — залежно від країни, організації або зоопарку. Основний акцент роблять на освіті, розповсюдженні інформації та зборі коштів на охорону горил. У зоопарках можуть проводити спеціальні зустрічі з доглядачами тварин і лекції дослідників. Відвідувачам розповідають про поведінку горил, їхнє харчування та життя в природі. Також можуть організовувати спеціальні годування або заняття, під час яких відвідувачі дізнаються, як тварин утримують і стимулюють у зоопарках. Ще один популярний формат — освітні програми для дітей та школярів. Наприклад, Fossey Fund проводить заняття для місцевих громад, працює зі шкільними природоохоронними клубами та залучає дітей до теми захисту довкілля. Такі програми допомагають пояснити, що охорона горил залежить не тільки від роботи рейнджерів, а й від ставлення людей до лісів і дикої природи. Організації також проводять інформаційні кампанії у соцмережах. У цей день вони публікують фотографії та відео горил, розповідають про конкретних тварин і показують роботу людей, які щодня перебувають у лісі. Часто такі кампанії супроводжуються закликами підтримати природоохоронні програми.Як кожен може долучитисяОдин зі способів підтримати горил — допомагати організаціям, які займаються їхнім захистом. Це може бути благодійний внесок, волонтерство або участь в інформаційних кампаніях. Fossey Fund, наприклад, пропонує підтримувати програми збереження горил, усиновлювати тварин символічно та долучатися до інш