Вчені створили похідні ЛСД без галюциногенного ефекту
Фото: depositphotos
Діетиламід лізергінової кислоти (ЛСД) взаємодіє з кількома рецепторами мозку, зокрема із серотоніновими 5-HT2A, 5-HT2B і 5-HT2C. Взаємодію з 5-HT2A пов'язують як із психоделічним ефектом, так і зі стимуляцією нейропластичності — здатності мозку змінювати та перебудовувати свої зв'язки.
Водночас тривала активація рецептора 5-HT2B може пошкоджувати клапани серця. Саме небажані ефекти ЛСД наразі обмежують можливості його медичного застосування.
Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS).
Команда американських науковців на чолі з дослідниками Інституту психоделіків і нейротерапії Університету Каліфорнії спробувала визначити, які частини молекули відповідають за різні властивості ЛСД.
Молекула має складне ерголінове ядро, утворене чотирма взаємопов'язаними кільцями — A, B, C і D. Дослідники створили дев'ять спрощених аналогів ЛСД, у яких залишилися три, два або навіть одне кільце, після чого перевірили їхню біологічну активність.
У лабораторних експериментах усі нові сполуки слабше зв'язувалися з рецептором 5-HT2A, ніж оригінальний ЛСД. Загалом активність зростала зі збільшенням кількості збережених кілець, але жоден аналог не впливав на рецептор так само сильно, як ЛСД.
Після лабораторних тестів дослідники перевірили отримані сполуки на мишах. Лише одна з них продемонструвала психоделічний ефект. Вона містила кільця A і D вихідної молекули.
Для оцінки ефекту використовували реакцію посмикування голови — її інтенсивність у мишей корелює із силою галюциногенного ефекту в людей.
Водночас інші аналоги показали цікавіші з терапевтичної точки зору властивості.
Трициклічна сполука з кільцями A, B і C значно слабше активувала 5-HT2A, ніж ЛСД, але водночас менше взаємодіяла з рецептором 5-HT2B. Оскільки активація 5-HT2A, за даними попередніх досліджень, може стимулювати ріст нейронів, науковці розглядають цю сполуку як потенційну основу для створення негалюциногенних психопластогенів — речовин, здатних посилювати перебудову зв'язків між нервовими клітинами.
Ще одна сполука, яка містила кільця B і C, майже не активувала 5-HT2A та 5-HT2B. Водночас вона взаємодіяла з рецептором 5-HT2C та іншими серотоніновими рецепторами.
Під час експериментів ця речовина продемонструвала антипсихотичний ефект — зокрема, зменшувала надмірну рухову активність у мишей, спричинену амфетаміном.
Поки що говорити про практичне медичне застосування нових речовин зарано. Їхні властивості перевірили лише в клітинних моделях та на мишах, тому необхідні подальші дослідження.
Водночас робота демонструє, що молекулу ЛСД можна цілеспрямовано змінювати, прибираючи окремі структурні елементи та зберігаючи потрібні властивості.
У перспективі такий підхід може допомогти створити препарати, які матимуть потенційні терапевтичні ефекти психоделіків, але водночас менше спричинятимуть галюцинації та взаємодіятимуть із рецепторами, пов'язаними з небажаними ефектами.
Стрілець Діана - pravdatutnews.com
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 вересня 2026
