Повернення польської влади в Україну: як вдалося уникнути ескалації конфлікту в роковини Волинської трагедії

13.07.2026, 06:21 1news.com.ua

Минулими вихідними в Україні та Польщі спостерігали напруженість у відносинах, про що офіційний Київ заявляв публічно. Керівник Офісу президента Кирило Буданов висловив побоювання, що перед річницею Волинської трагедії, яка відзначається 11 липня, польська сторона може вжити ескалаційних кроків.

Дата 11 липня в Польщі звучить як “Національний день пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої”. Це вже не вперше, коли ця дата стає приводом для напруження відносин між нашими країнами, і історичні питання тепер можуть ще більше загострити ситуацію.

Наприкінці червня польські ЗМІ повідомляли, що президент Кароль Навроцький планує озвучити свої вимоги для поліпшення українсько-польських відносин саме 11 липня, зокрема, анонсувати відмову від зустрічей з Володимиром Зеленським.

Проте, негативні прогнози не справдилися. В суботу політики з Польщі, включно з Навроцьким, робили численні заяви, але це не призвело до нової кризи в українсько-польських відносинах. Цей день продемонстрував різноманітність поглядів польських політичних сил щодо можливостей порозуміння з Україною і показав, як різні партії планують використовувати “українську карту” на парламентських виборах 2027 року.

Ситуація нагадує події 2018 року, коли під час чергового загострення українсько-польських відносин у Варшаві вирішили, що далі підіймати градус напруги не вигідно. Тоді, всупереч очікуванням, відзначення 75-річчя Волинської трагедії не призвело до нових конфліктів.

Сьогодні ж є істотні зміни: якщо раніше позиція польської влади була одностайною, то тепер різні політичні центри діють відповідно до своїх інтересів. Важливо проаналізувати мотиви ключових політичних сил Польщі, щоб зрозуміти, які випробування чекають на україно-польські відносини.

Очікувано, урядовці підтримали курс на деескалацію. Прем’єр Дональд Туск зазначив, що Росія радіє, спостерігаючи за конфліктом між Польщею та Україною, і закликав до боротьби з дезінформацією. Він звернувся до “порядних, мудрих українців” і сподівається на їхнє “прозріння”. Туск підкреслив, що “пам’ять не може бути знаряддям ненависті” і анонсував створення нового монументу, присвяченого польським жертвам Волинської трагедії.

Попри те, що Туск демонструє деескалаційний підхід, не варто очікувати, що з його боку не буде жодних дій, які можуть бути сприйняті в Києві як недружні. Зокрема, він підтримав резолюцію Європарламенту, яка покладає на Київ частину відповідальності за ескалацію відносин з Польщею.

Чинний уряд Польщі є коаліційним, тому позиція Туска не є єдиною. Важливим був візит віцепрем’єра та міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша до України, де він взяв участь у пам’ятних заходах у волинському містечку Олика. Косіняк-Камиш – лідер правої Польської селянської партії, відомий жорсткішою риторикою щодо України.

Однак 11 липня він уникнув різких заяв, наголосивши на бажанні загоїти рани, а не роз’ятрювати їх, і висловився в дусі урядової риторики. Його візит також вказує на елементи політичної боротьби в правому таборі, адже він відвідав місце трагічних подій 1943 року, намагаючись отримати позиції над президентом Навроцьким.

Інтригуючими залишаються заяви президента Навроцького, який відвідав село Радруж поблизу українського кордону для участі в траурних заходах. В цьому селі були зафіксовані випадки насильства в 1944-1946 роках, але більшість його мешканців складали українці, які були депортовані в 1947 році. Такий вибір акцентує на спробах примирення.

Проте Навроцький в своїй промові не згадав про порушення прав українців, що виглядає як свідома провокація. Він не висував умов Україні, але наголосив на необхідності заборонити в Польщі символіку ОУН-УПА.

Цей законопроект має невелику ймовірність ухвалення, оскільки спікер Сейму вже заявив, що не планує його виносити на голосування. Це свідчить про можливість подальшої деескалації через переговори між президентами України та Польщі.

Опозиційна партія “Право і Справедливість” обирає антиукраїнський курс, що підтверджує її остання риторика. Вони подають проект резолюції проти членства України в ЄС, аргументуючи це героїзацією винуватців волинського злочину. Така зміна позиції може бути спричинена бажанням перехопити частину електорату ультраправої партії “Конфедерація Корони Польської”.

Хоча у “ПіС” вважають, що їхній новий курс може сприйматися негативно, вони залишають собі можливість для зміни позиції щодо України, якщо це не призведе до зростання рейтингів.

Автор: Юрій Панченко