Конгрес США ухвалив “український закон”: які наслідки це матиме попри опозицію Трампа

05.06.2026, 11:25 1news.com.ua

“Це наш “момент Черчилля”, і ми маємо витримати це випробування”, – так підсумував перше процедурне голосування щодо законопроєкту Ukraine Support Act конгресмен-республіканець Дон Бейкон. Палата представників схвалила цей законопроєкт після кількох голосувань, що відбувалися протягом двох днів. Це стало першим кроком за півтора року президентства Дональда Трампа, що наближає США до відновлення військової допомоги Україні.

Ініціатива не лише передбачає безпекову допомогу Києву, але й участь США в економічному відновленні після війни, запровадження санкцій проти Росії та нову процедуру пом’якшення санкційного тиску.

Фінальне голосування, яке відбулося вночі 5 червня за українським часом, виявилося досить успішним – 226 “за” та 95 “проти”. Серед голосуючих було 18 республіканців, однопартійців Трампа.

Конгресмени прийшли до цього рішення попри тиск з боку Білого дому та лідерів партії. Однак це голосування – лише перший крок.

Далі законопроєкт чекає на розгляд у Сенаті, де шанси на його затвердження в нинішньому вигляді дуже низькі, хоча можливість компромісного закону залишається. Сьогоднішнє голосування відкрило шлях для подальших переговорів.

Якщо Конгрес остаточно затвердить “український закон”, він може закласти основу довготривалої підтримки України з боку Вашингтона і зменшити вплив президента на цей процес. Це може стати викликом для Трампа та його команди.

Проте те, що Ukraine Support Act пройшов перше схвалення всупереч волі Білого дому, вже вважається значною перемогою для прибічників України. Це свідчить про зростання голосів друзів України в Конгресі та про непросту ситуацію для “червоної” партії в цьому питанні. Така динаміка може змусити Білий дім скоригувати свої позиції, оскільки важливо уникнути падіння авторитету Трампа.

Законопроєкт Ukraine Support Act був представлений 14 квітня 2025 року. Ініціатор, конгресмен від Демпартії Грегорі Мікс з Нью-Йорка, наголошував на важливості підтримки Києва, навіть в умовах активізації мирних переговорів.

“США повинні залишитися відданими підтримці України в досягненні справедливого завершення війни та притягненні Росії до відповідальності”, – зазначав Мікс, представляючи свій законопроєкт.

Документ на понад 90 сторінок охоплює всі аспекти підтримки України з боку США – від політичних декларацій до військової допомоги та антиросійських санкцій.

Зокрема, він пропонує продовження Закону про ленд-ліз, запровадженого за Байдена у травні 2022 року, для швидкої передачі озброєнь Україні. Це положення може залишитися декларативним, адже рішення про передачу техніки ухвалює президент, а Трамп наразі не проявляє зацікавленості.

Документ також передбачає надання Україні прямих позик на військове обладнання на суму понад $8 млрд і продовження дії Ініціативи з надання безпекової допомоги Україні до 2027 року.

Крім того, важливим є санкційний блок, який регулює умови введення та можливого скасування санкцій. За ним, протягом 15 днів після ухвалення закону, президент повинен ухвалити рішення про зміну умов для санкцій.

У разі якщо війна триватиме, США мають запровадити санкції проти низки російських банків і підприємств, а також підвищити мита на всі товари з Росії до 500%.

Проєкт встановлює, що президент може зняти санкції лише у разі, якщо підтвердить, що Росія припинила війну проти України.

Також пропонується створення Трастового фонду реконструкції України, який підпорядковуватиметься державному секретарю та займатиметься відбудовою та гуманітарною допомогою.

Проєкт було подано понад рік тому, але через бюрократичні процедури автори не могли включити його до порядку денного. Спікер Палати, Майк Джонсон, активно блокував ініціативу.

Однак конгресмен Мікс знайшов обхідний шлях через механізм discharge motion, що дозволяє винести проєкт на розгляд. Збір підписів зайняв близько року, і в травні 2026 року вдалося зібрати 218 необхідних підписів.

Це рідкісний випадок, коли ініціатива демократів подолала опір республіканців, які контролюють порядок денний у Конгресі.

3 червня Палата представників підтримала процедурну пропозицію, відкривши шлях до остаточного голосування. У підсумку, 4 червня Палата остаточно затвердила документ, підтримавши його 226 голосами.

Шанси на те, що сенсаційно схвалений проєкт набуде чинності у нинішньому вигляді, практично нульові. У Сенаті більшість республіканців обережніші і не поспішають діяти без підтримки президента.

Сенат може запропонувати альтернативний або компромісний законопроєкт. Проте він навряд чи матиме такі ж амбітні цілі, як рішення Палати представників.

У Конгресі існує практика затвердження компромісних законопроєктів, і якщо таке станеться, більшість ініціаторів мають бути республіканцями.

Зрештою, потрібна буде згода Білого дому. У разі значної підтримки навіть законопроєкт, що обмежував би повноваження Трампа, може бути важко заблокувати, але підтримка проукраїнських ініціатив, ймовірно, залишиться непевною.

Авторка: Ольга Ковальчук, журналістка “Європейської правди”