Європейський Союз посилює торгівельні заходи у відповідь на китайський імпорт

31.05.2026, 02:25 epochtimes.com.ua

Брюссель готується підвищити мита та квоти в багатьох галузях, щоб захистити європейську промисловість від субсидованого китайського експорту.

Європейський Союз готується розширити імпортні квоти та митні тарифи на китайські товари, тоді як Брюссель попереджає, що субсидований експорт чинить тиск на певні сегменти європейської промислової бази, пише Reuters.

Європейський комісар з питань промисловості Стефан Сежурне заявив Financial Times, що блок «буде більш широко застосовувати захисні положення залежно від секторів», вважаючи напередодні засідання Комісії, присвяченого Китаю, що тривалі торгівельні розслідування часто не забезпечують достатньо швидкого захисту галузей.

Запропонований підхід дозволить ЄС реагувати на раптове зростання імпорту шляхом введення тарифних квот або додаткових мит на товари, що надходять на європейський ринок.

Згідно з правилами Світової організації торгівлі (СОТ), захисні заходи можуть застосовуватися, коли раптове збільшення імпорту завдає або загрожує завдати серйозної шкоди вітчизняним виробникам.

Європейська комісія вже застосовує захисні заходи щодо імпорту сталі та протягом останніх двох років посилила торговельні розслідування щодо китайських товарів.

«Наша мета не полягає в тому, щоб розірвати відносини з Китаєм», — заявив пан Сежурне, «а в тому, щоб досягти справжнього перебалансування».

Ці слова відображають більш широкий поворот у політиці ЄС після пандемії Covid-19 та вторгнення Росії в Україну, які висвітлили залежність Європи від іноземних ланцюгів постачання в таких секторах, як енергетика, акумулятори та критично важливі корисні копалини.

У 2023 році Європейська комісія ухвалила свою стратегію економічної безпеки, закликаючи зменшити те, що вона називає «стратегічною залежністю», водночас уникаючи повного економічного розриву з Китаєм.

Відтоді європейські чиновники почали використовувати термін «де-ризинг» (цілеспрямоване зниження ризиків, прим. ред.) замість «роз'єднання» для опису цієї політики.

За даними Євростату, у 2025 році Китай залишався головним джерелом імпорту товарів до ЄС, тоді як блок зафіксував торговельний дефіцит з Пекіном у розмірі 360 млрд євро.

Європейські чиновники стверджують, що державна підтримка Китаю для обробної промисловості посилила тиск на такі сектори, як хімічна промисловість, верстатобудування, сонячне обладнання та електромобілі.

Китай відкидає звинувачення в тому, що його експорт отримує недобросовісні субсидії, і критикує нещодавно введені ЄС мита на китайські електромобілі.

Минулого року Брюссель ввів додаткові мита на електромобілі китайського виробництва після того, як антисубсидійне розслідування дійшло висновку, що китайські виробники отримували державну підтримку, яка спотворювала конкуренцію на європейському ринку.

Пекін згодом оскаржив ці заходи в СОТ, вважаючи, що ці мита є протекціоністськими та порушують правила світової торгівлі.

На відміну від антидемпінгових мит, захисні заходи можуть застосовуватися одночасно до імпорту з кількох країн.

Юристи, що спеціалізуються на торговому праві, та промислові організації вже попередили, що ці заходи є жорстким інструментом, який може зашкодити як союзникам, так і конкурентам.

Захисні заходи ЄС щодо сталі вже викликали критику з боку низки торговельних партнерів, деякі з яких вважають, що ці обмеження несправедливо звужують доступ до європейського ринку.

Пан Сежурне також попередив, що бездіяльність може поглибити розбіжності всередині блоку.

«Через три-чотири роки країни скажуть: “Ви не змогли нас захистити”», — заявив він напередодні п’ятничного засідання Комісії, присвяченого Китаю.

Франція вже кілька років виступає за посилення торговельних захисних заходів, тоді як Німеччина та Іспанія зазвичай займають більш обережну позицію через свої економічні зв’язки з Китаєм.

Дебати загострилися в міру того, як Брюссель розгортає ширшу промислову стратегію, спрямовану на стимулювання внутрішнього виробництва стратегічних товарів.

Європейський регламент щодо критичних сировинних ресурсів, прийнятий у 2024 році, встановлює цілі, спрямовані на зменшення залежності від єдиних постачальників ключових руд, що використовуються у стратегічних технологіях.

Закон про нульові викиди в промисловості (Net-Zero Industry Act), також прийнятий у 2024 році, запроваджує подібні заходи, покликані збільшити європейські виробничі потужності для технологій, пов’язаних із вуглецевою нейтральністю.

Водночас механізм врегулювання суперечок СОТ не в змозі швидко вирішувати торговельні конфлікти після років інституційної блокади.

Керівництво ЄС дедалі частіше висловлює думку, що світові торговельні правила змінюються надто повільно, щоб встигати за швидкими перетвореннями у китайському промисловому виробництві та державною підтримкою.

У найближчі місяці Європейська комісія має продовжити обговорення нових заходів торговельного захисту, тоді як держави-члени дискутують щодо ступеня зменшення економічної залежності Європи від Китаю.