Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Чи можуть виселити з іпотечної квартири під час війни: що варто знати українцям

24tv.ua

Чи можуть виселити з іпотечної квартири під час війни: що варто знати українцям

Для стягувачів особливо не відіграє ролі факт проживання в нерухомості неповнолітніх дітей, осіб з інвалідністю, непрацездатних громадян або людей похилого віку. Але закон за певних обставин дійсно передбачає додаткові гарантії, які можуть вплинути на можливість продажу нерухомості, порядок виконання судового рішення або виселення мешканців. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла адвокат-партнер Lawyer HUB Марія Конрадій.

За словами експертки, стаття 33 Закону України "Про іпотеку" дозволяє стягнення житла, якщо є відповідне рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або на підставі договору про задоволення вимог іпотекотримача.

Тоді звернення стягнення на житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їхніх сімей. Марія Конрадій уточнила, що надання іншого житла у разі виселення з іпотечної нерухомості ще потребує правового аналізу з огляду на зміни житлового законодавства.

Адвокат-партнер Lawyer HUB

Стаття 109 Житлового кодексу передбачала загальне правило про одночасне надання іншого постійного житла особам, яких виселяють, із визначеним законом винятком для житла, придбаного за кредитні кошти, повернення яких забезпечене іпотекою цього самого об’єкта. Однак Закон України "Про основні засади житлової політики", який набрав чинності 15 лютого 2026 року, визнав Житловий кодекс таким, що втратив чинність, за винятком прямо перелічених статей, до яких стаття 109 не належить.

Тому застосування попереднього законодавства до раніше укладених правочинів окремо врегульовано лише щодо визначених правочинів про заселення в житлові приміщення, службове житло та гуртожитки. Адвокатка зауважила, що в кожному конкретному спорі необхідно визначати застосовне законодавство з урахуванням моменту виникнення правовідносин, підстав для виселення, змісту договору та перехідних положень нового Закону.

Особливе значення для житлової нерухомості фізичних осіб, переданої в іпотеку за споживчими кредитами, має мораторій, установлений пунктом 5-2 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку". На період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування спеціальний мораторій зупиняє застосування визначених законом механізмів звернення стягнення, зокрема набуття іпотекотримачем права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, його продаж і виселення мешканців у передбачених законом випадках, а також реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах.

Однак мораторій не припиняє основного зобов'язання та не позбавляє кредитора права звернутися до суду за захистом своїх прав. Сам по собі він також не зупиняє нарахування платежів за кредитним договором, – заявила Марія Конрадій.

Вона додала, що питання їх нарахування та сплати визначається умовами договору й іншими застосовними нормами законодавства, зокрема спеціальними положеннями щодо призупинення обов'язку зі сплати кредиту за наявності передбачених законом підстав.

Застосовуючи цей мораторій, необхідно також перевірити, чи не поширюються на відповідні правовідносини законодавчі винятки.

Експертка нагадала, що похилий вік, інвалідність та інші обставини, що характеризують майновий і соціальний стан боржника, не є підставою для скасування арешту або заборони реалізації житла. Однак вони можуть бути враховані судом під час розгляду заяви про відстрочення або відтермінування виконання рішення відповідно до статті 435 Цивільного процесуального кодексу України. Задоволення такої заяви залежить від установлених судом обставин та їхнього впливу на можливість виконання рішення.

Під час розв'язання питання про звернення стягнення та виселення необхідно враховувати наявність у таких осіб самостійних прав на користування житлом. Зокрема, відповідно до статті 405 Цивільного кодексу, члени сім'ї власника, які проживають разом із ним, мають право користування житлом згідно із законом. Однак це не створює безумовної заборони на примусову реалізацію нерухомості. Якщо житло перебуває у спільній власності, за особистими зобов'язаннями одного зі співвласників звернення стягнення допускається на належну йому частку в порядку, встановленому законом, – каже Марія Конрадій.

Бувають випадки, коли така частка визнається вже в суді за поданням виконавця. Майно інших співвласників не може використовуватися для погашення особистого боргу боржника.

Нагадаємо, на період дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування звернення стягнення на єдине житло визначених законом категорій військовослужбовців не здійснюється за умови подання виконавцю відповідної заяви та документів, що підтверджують належність до захищеної категорії.

Закон також встановлює винятки, зокрема щодо житла, яке є предметом застави або іпотеки за виконавчим документом про звернення стягнення на таке майно, а також щодо вимог про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

До слова, у 2026 році українці можуть втратити житло, якщо мають борги за комунальні послуги, які перевищують 20 мінімальних зарплат. Також таке покарання може застосовуватися через невиконання іпотечних зобов'язань. Але стягувати єдине житло згідно із законом не можна.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
20 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин