Як укласти декларацію із сімейним лікарем: правові підстави, порядок оформлення та захист прав пацієнта
Право на вільний вибір лікаря є однією з основних гарантій доступності медичної допомоги в Україні. Укладення декларації із сімейним лікарем, терапевтом або педіатром дає змогу пацієнту отримувати первинну медичну допомогу в межах Програми медичних гарантій за рахунок державного фінансування.
Про усі правові нюанси вибору сімейного лікаря розповів для Район.Медицина адвокат Геннадій Капралов.
Законодавство визначає порядок вибору лікаря, вимоги до оформлення декларації та гарантії захисту персональних даних пацієнта.
Стаття 49 Конституції України закріплює, що «кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування». Однією з гарантій реалізації цього права є можливість самостійно обрати лікаря, який надаватиме первинну медичну допомогу.
Відповідно до статті 35-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, «пацієнт має право обирати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я».
Декларація не є договором про надання платних медичних послуг між пацієнтом і лікарем. Її оформлення забезпечує реалізацію права на первинну медичну допомогу в межах державних фінансових гарантій у надавача, який має відповідну ліцензію та уклав договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України (НСЗУ).
Згідно зі статтею 35-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, первинна медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров’я та фізичними особами – підприємцями, які мають відповідну ліцензію та уклали договір про медичне обслуговування населення з головним розпорядником бюджетних коштів.
Як зазначив Геннадій Капралов, до первинної медичної допомоги належать консультації лікаря, діагностика та лікування поширених захворювань, профілактичні заходи, надання невідкладної допомоги в межах компетенції лікаря первинної ланки, а також направлення до лікарів-спеціалістів за наявності медичних показань.
Пацієнт має право обрати лікаря первинної медичної допомоги незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. Переїзд до іншого населеного пункту, зміна місця фактичного проживання або статус внутрішньо переміщеної особи не є законними підставами для відмови в оформленні декларації.
Також він додав, що за загальним правилом, одночасний вибір двох або більше лікарів первинної медичної допомоги не допускається. Якщо пацієнт бажає змінити лікаря, він може подати нову декларацію в установленому порядку.
Окрім того, відповідно до частини другої статті 284 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вибір лікаря. За дитину, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, декларацію подає її законний представник, зокрема один із батьків, усиновлювач або опікун. Щодо особи, визнаної судом недієздатною, відповідні дії здійснює її законний представник у межах повноважень, установлених законодавством.
Чинне законодавство передбачає два основні способи оформлення декларації: шляхом звернення до надавача первинної медичної допомоги або самостійного подання через ЕСОЗ із використанням особистого кабінету пацієнта.
Оформлення через медичний заклад. Перед зверненням доцільно перевірити, чи має обраний надавач чинний договір із НСЗУ та чи приймає лікар нових пацієнтів. Згідно з Порядком, затвердженим наказом МОЗ України № 503, надавач повинен забезпечити можливість ознайомлення з інформацією про лікарів, зокрема їхню спеціальність, освіту, стаж роботи, місце та графік прийому, а також із відомостями про договір із НСЗУ.
Пацієнт або його законний представник подає необхідні документи уповноваженій особі закладу або безпосередньо лікарю. Відповідальна особа перевіряє наявність запису про пацієнта в Реєстрі пацієнтів ЕСОЗ. Якщо такий запис відсутній, надавач забезпечує його реєстрацію.
Після внесення необхідних відомостей формується декларація. Пацієнт або його законний представник повинен перевірити правильність зазначених даних. Якщо виявлено помилки, необхідно повідомити про них уповноважену особу для виправлення інформації та формування нового документа.
Після перевірки пацієнт або його законний представник підписує два примірники роздрукованої декларації. Один примірник залишається у пацієнта, інший – у надавача первинної медичної допомоги. Відомості про декларацію вносяться до Реєстру декларацій в ЕСОЗ відповідно до встановленої процедури. Надавач зберігає свій примірник протягом трьох років із дня припинення дії декларації.
Самостійне подання через ЕСОЗ. Наказом МОЗ України від 25 квітня 2025 року № 711, який набрав чинності 2 травня 2025 року, передбачено можливість самостійного подання декларації через особистий кабінет пацієнта.
Пацієнт вносить необхідні відомості до системи та створює запит на реєстрацію декларації. Для завершення процедури необхідно накласти електронний підпис, яким підтверджуються правильність зазначених даних і згода на доступ до відомостей про пацієнта в ЕСОЗ обраному лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг.
Якщо кількість пацієнтів обраного лікаря перевищує оптимальний обсяг практики, для подання декларації необхідне погодження надавача первинної медичної допомоги. Після такого погодження лікар підтверджує запит пацієнта шляхом накладення електронного підпису. Якщо лікар не підтвердить запит і не відхилить його протягом семи календарних днів, запит вважається відхиленим.
Пацієнту слід переконатися, що процедура завершена належним чином і декларацію зареєстровано в ЕСОЗ. Саме створення електронного запиту ще не гарантує завершення реєстрації в усіх випадках.
Відповідно до розділу III Порядку, затвердженого наказом МОЗ України № 503, для оформлення декларації необхідно надати документ, що підтверджує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, якщо такий номер присвоєно, а також один із документів, що посвідчують особу.
До таких документів належать паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, свідоцтво про народження для дітей, які не досягли чотирнадцятирічного віку, або належним чином легалізований документ про народження, виданий компетентним органом іноземної держави, посвідка на постійне проживання в Україні, посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.
Особа, яка через релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повинна повідомити про це відповідний контролюючий орган та мати передбачену законодавством відмітку в паспорті.
Якщо декларацію подає законний представник пацієнта, він додатково надає документи, що посвідчують його особу та підтверджують відповідні повноваження.
Порядок вибору лікаря, затверджений наказом МОЗ України № 503, забороняє надавачам первинної медичної допомоги відмовляти в прийнятті декларації через наявність у пацієнта хронічних захворювань, його вік, стать, соціальний статус, матеріальне становище, сімейний стан, місце проживання чи перебування, мовні, політичні, релігійні або інші переконання, а також з інших дискримінаційних підстав.
Єдиним прямо передбаченим цим Порядком винятком є досягнення лікарем оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги. Відповідно до Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України № 504, такий обсяг становить 1800 пацієнтів для сімейного лікаря, 2000 – для терапевта та 900 – для педіатра. Залежно від демографічних, інфраструктурних та інших особливостей території цей обсяг може змінюватися.
У разі відмови в оформленні декларації пацієнту доцільно звернутися до керівника закладу та попросити надати правове обґрунтування рішення. Якщо відмова є неправомірною, пацієнт може подати скаргу до НСЗУ, а за необхідності – звернутися до суду.
Пацієнт має право змінити лікаря без обов’язку обґрунтовувати своє рішення. Для цього необхідно подати декларацію про вибір іншого лікаря. Після оформлення нової декларації попередня припиняє дію відповідно до правил ведення Реєстру декларацій.
Крім того, наказ МОЗ України № 711 передбачає можливість самостійно відмовитися від обраного лікаря без одночасного вибору нового. Для цього пацієнт вносить інформацію про припинення дії декларації до Реєстру декларацій через особистий кабінет в ЕСОЗ. У цьому випадку декларація припиняє дію з моменту внесення відповідної інформації до Реєстру. Також Порядок передбачає можливість звернення до НСЗУ із заявою про припинення дії декларації.
Іншими підставами припинення декларації є державна реєстрація припинення юридичної особи або підприємницької діяльності надавача, припинення дії його ліцензії чи права на подальше надання первинної медичної допомоги, припинення діяльності з надання такої допомоги, припинення трудових відносин лікаря з надавачем, смерть лікаря або пацієнта, а також досягнення пацієнтом вісімнадцятирічного віку, якщо в декларації було обрано лікаря-педіатра.
Лікар також може ініціювати припинення декларації, якщо пацієнт не виконує медичних приписів або порушує правила внутрішнього розпорядку надавача. Для цього лікар подає заяву керівнику закладу. Керівник зобов’язаний з’ясувати всі обставини та ухвалити відповідне рішення. Припинення декларації допускається лише за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта чи здоров’ю населення.
Наказом МОЗ України від 24 листопада 2025 року № 1782, який набрав чинності 26 грудня 2025 року, запроваджено додаткову підставу припинення декларації – встановлення за результатами моніторингу НСЗУ факту її подання з порушенням вимог Порядку № 503. Дата припинення дії декларації визначається за правилами розділу IV цього Порядку залежно від конкретної підстави.
Під час оформлення декларації здійснюється обробка персональних даних пацієнта. Підписуючи декларацію або подаючи її через ЕСОЗ, пацієнт підтверджує правильність наданих відомостей та надає передбачену процедурою згоду на доступ до медичних даних визначеним категоріям медичних працівників у межах, необх
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 жовтня 2026
