Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Генерал, який обрав божевільню: як українець Петро Григоренко зламав систему КДБ

24tv.ua

Генерал, який обрав божевільню: як українець Петро Григоренко зламав систему КДБ

Як український генерал кинув виклик системі КДБ і не зрікся своїх переконань – розкаже 24 Канал.

Петро Григоренко народився 16 жовтня 1907 року в селі Борисівка на території сучасної Запорізької області. Він брав участь у Другій світовій війні, дослужився до звання генерал-майора та викладав у Військовій академії імені Фрунзе в Москві.

Григоренко тривалий час вірив у комуністичні ідеали, однак згодом почав критикувати радянське керівництво, привілеї партійної верхівки та політичні репресії. У 1961 році його усунули з викладацької посади, перевели на Далекий Схід, а згодом звільнили з армії.

Григоренко виступив на захист кримських татар, яких радянська влада депортувала з Криму в травні 1944 року. Навіть після скасування офіційних звинувачень у колабораціонізмі в 1967 році їм продовжували перешкоджати масово повертатися на батьківщину. Генерал:

Він вимагав відновити права кримськотатарського народу та дозволити йому повернутися додому. Через це Григоренко став одним із помітних противників радянської національної політики.

Чому генерал захищав кримських татар / Фото Вікіпедія

У 1964 році Григоренка вперше заарештували та направили на примусове психіатричне лікування. У 1969 році його заарештували вдруге в Ташкенті, куди він приїхав підтримати кримськотатарських активістів. Згодом суд знову відправив його до спеціалізованої психіатричної лікарні. Загалом у таких закладах генерал провів близько шести з половиною років.

Радянські психіатри пояснювали його переконання психічним захворюванням. Однак у 1971 році київський психіатр Семен Глузман підготував заочну експертизу й дійшов висновку, що підстав для відповідного діагнозу немає.

Історія Григоренка стала одним із найвідоміших прикладів каральної психіатрії в СРСР, коли медичні установи використовували для ізоляції людей, які критикували владу.

Після звільнення Григоренко не припинив правозахисної діяльності. У 1976 році він став одним із засновників Московської Гельсінської групи, а також долучився до створення Української Гельсінської групи, яка документувала порушення прав людини в Україні. У 1977 році Григоренко виїхав до США на лікування. Згодом радянська влада позбавила його громадянства, не дозволивши повернутися додому.

Навіть в еміграції він продовжував розповідати світові про репресії в СРСР. Петро Григоренко помер у Нью-Йорку 21 лютого 1987 року. У 1993 році його військове звання поновили посмертно. Історія генерала залишається важливою частиною української правозахисної пам'яті.

Його боротьба за права кримських татар особливо актуальна на тлі повідомлень про переслідування активістів в окупованому Росією Криму. Григоренко довів, що навіть людина з високим військовим званням може виступити проти системи, якій колись служила.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
16 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин