Рада ухвалила закон про оцінку майна: що зміниться
За документ, необхідний для отримання траншу ЄС, проголосували 272 народні депутатиВерховна Рада 14 жовтня ухвалила в цілому Закон України «Про оцінку майна» (реєстр. №13435), який оновлює правила проведення оцінки майна та гармонізує українське законодавство з європейськими стандартами. Відповідне рішення підтримали 272 депутати.Про це повідомила пресслужба ВР.Документ є другим законопроєктом, необхідним для отримання чергового траншу фінансової допомоги від Європейського Союзу.Закон передбачає комплексне реформування сфери оціночної діяльності. Зокрема, запроваджує міжнародні та європейські стандарти оцінки майна, удосконалює систему професійної підготовки, самоврядування й відповідальності оцінювачів, а також розширює цифрові інструменти й підвищує прозорість проведення оцінки.Крім того, законом передбачено механізми досудового врегулювання спорів, а також відкриття українського ринку для іноземних фахівців і створення додаткових можливостей для українських оцінювачів працювати на міжнародному ринку.Серед ключових змін:запровадження міжнародних і європейських стандартів оцінки майна;модернізація системи підготовки, професійного самоврядування та відповідальності оцінювачів;цифровізація процедур і прозоріші правила проведення оцінки;механізми досудового врегулювання спорів;відкриття ринку для іноземних оцінювачів і розширення можливостей українських фахівців працювати за кордоном.Очікується, що новий закон підвищить якість і прозорість оціночної діяльності, сприятиме розвитку професійного самоврядування та наблизить українську систему оцінки майна до європейських практик.«Для держави та бізнесу – це сучасний і прозорий ринок оціночних послуг, розвиток професійного самоврядування та наближення українських правил до європейських стандартів», – йдеться в повідомленні.Бекграунд. Нагадаємо: Комітет ВР рекомендував ухвалити в цілому законопроєкт про реформу оцінки майна. Він передбачає міжнародні стандарти, оновлення професії оцінювача та нові механізми врегулювання спорів.Wed, 14 Oct 2026 14:53:00 +030020310934Новиниhttps://mind.ua/news/20310934-rada-uhvalila-zakon-pro-ocinku-majna-shcho-zminitsyahttps://mind.ua/news/20310934-rada-uhvalila-zakon-pro-ocinku-majna-shcho-zminitsya#comment_header_layerНовини на mind.uaВерховна Рада,фінанси,ЄС,бізнесАРМА шукає управителя для виробника рідкісних газів «Кріоін Інжинірінг»До складу активу входять виробничі комплекси в Одесі та області, земельні ділянки й житлова нерухомістьltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Агентство з розшуку та менеджменту активів готує до передачі в управління майно й корпоративні права ТОВ «Кріоін Інжинірінг», яке виробляє інертні й рідкісні гази високої чистоти, зокрема неон, гелій, ксенон і криптон.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Про це повідомляє пресслужба АРМА.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Продукцію підприємства застосовують у виробництві напівпровідників, електроніці та лазерних системах. До активу входять виробничі комплекси в Одесі та Одеській області, а також спеціалізоване обладнання для виробництва, пакування й транспортування газів.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Крім того, до нього належать чотири земельні ділянки на Одещині загальною площею понад 1,1 га та житлова нерухомість в Одесі: квартири, дачний будинок і котедж для сімейного відпочинку.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Як ідеться в матеріалах судових рішень, серед фактичних власників підприємства були громадяни російської федерації.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що АРМА виставило на аукціон дев'ять арештованих суден в Ізмаїлі. Стартова ціна лота – 151,6 млн грн.Wed, 14 Oct 2026 14:42:00 +030020310933Новиниhttps://mind.ua/news/20310933-arma-shukae-upravitelya-dlya-virobnika-ridkisnih-gaziv-krioin-inzhiniringhttps://mind.ua/news/20310933-arma-shukae-upravitelya-dlya-virobnika-ridkisnih-gaziv-krioin-inzhiniring#comment_header_layerНовини на mind.uaАРМАЯк технології трансформують економіку України поза межами ІТ-секторуПеретворення технологічних компетенцій на успішні проєкти може значно перевищити продиктовані війною потребиДо 2022 року, коли йшлося про технології в Україні, насамперед мали на увазі ІТ-сектор. Навіть сьогодні саме він залишається одним із головних фокусів таких дискусій. І це цілком зрозуміло. У 2025 році експорт ІТ-послуг України сягнув $6,8 млрд, що зіставно з показниками 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення росії. Частка ІТ-послуг становила 3,2% ВВП країни та 43% загального експорту послуг, а кількість українських ІТ-фахівців оцінюється приблизно у 303 тис. осіб.Втім, якщо розглядати лише ІТ-сектор, інвестори ризикують не помітити значно масштабнішу економічну трансформацію.Технології докорінно змінили не лише ІТ-індустрію, а й підходи українського бізнесу до виробництва та зберігання енергії, управління логістикою, надання фінансових послуг, автоматизації процесів і забезпечення безперервності діяльності в умовах війни. Повномасштабне вторгнення лише прискорило ці зміни. Руйнування інфраструктури, перебої з електропостачанням, дефіцит робочої сили та нестабільні логістичні маршрути змусили компанії швидше впроваджувати нові технологічні й операційні рішення.У багатьох випадках технології були не питанням стратегічного вибору чи довгострокової трансформації. Вони стали практичною відповіддю на нагальні операційні виклики, вважає Сергій Попов, партнер, керівник практики податкових і юридичних послуг компанії KPMG в Україні. Докладно – у колонці для Mind.Технологічний розвиток за поточних реалій має важливе значення для економічного майбутнього України. Технологічна експертиза країни вже не обмежується експортом програмного забезпечення. Вона створює цінність у допомозі бізнесу автоматизувати процеси, модернізувати виробничі активи, управляти критичними інфраструктурними ризиками та підтримувати діяльність навіть у надскладних умовах.Технологічний потенціал України виходить далеко за межі експорту програмного забезпеченняБезумовно, ІТ-сектор залишається фундаментом цього розвитку та важливою складовою української економіки. З приблизно 303 тис. українських ІТ-фахівців у 2025 році близько 245 тис. проживали та працювали в Україні. Наприкінці того ж року спеціальний правовий і податковий режим «Дія.City» об'єднував 3095 компаній-резидентів, які забезпечували зайнятість близько 130 тис. ІТ-спеціалістів. Уряд України також оголосив про плани подальшого розвитку режиму в межах ініціативи «Дія.City 2.0», яка передбачає розширення його дії на виробників апаратного забезпечення та deep-tech-компанії, зокрема у сферах робототехніки та протезування.Ці показники свідчать не лише про стійкість окремої галузі. Вони демонструють наявність потужної внутрішньої бази експертизи у сфері програмного забезпечення, інженерії та розробки продуктів, яка може застосовуватися далеко за межами ІТ-послуг.Енергетика стає елементом бізнес-спроможностіПодібна трансформація відбувається і в енергетичному секторі. До повномасштабного вторгнення інвестиції у відновлювану енергетику та розподілену генерацію переважно розглядалися крізь призму ESG-цілей, сталого розвитку, енергоефективності та фінансової віддачі. Після численних атак на енергетичну інфраструктуру України ці технології перетворилися на інструмент забезпечення безперервності бізнесу.Першою реакцією на масштабні відключення електроенергії стало широке використання генераторів та інших тимчасових рішень. Це була природна реакція на кризу. Однак сьогодні компанії дедалі частіше переходять до комплексних рішень, поєднуючи газову генерацію, сонячні електростанції та системи накопичення енергії. Бізнес уже не просто реагує на ризики, а системно створює стійкіші енергетичні системи.Фінансові показники підтверджують цю тенденцію. У 2025 році українські банки опрацювали понад 4500 заявок на фінансування проєктів у сфері відновлюваної енергетики із сукупною потужністю 705 МВт. Аукціони НЕК «Укренерго» сприяли введенню в експлуатацію 423 МВт балансуючих потужностей. Компанія ДТЕК запустила власний проєкт із накопичення енергії потужністю 200 МВт і реалізувала розширення Тилігульської вітрової електростанції вартістю 450 млн євро. Водночас кількість ліцензій на діяльність зі зберігання енергії, виданих НКРЕКП, зросла з двох – у 2024 році до 26 – у 2025 році.Для бізнесу це означає принципово інший підхід до операційного планування. Виробничі підприємства, логістичні комплекси, торговельні мережі та офісні центри дедалі частіше розглядають генерацію, накопичення та споживання енергії як взаємопов'язану систему. Енергетична автономність стає складовою інвестиційного планування й оцінки ризиків, а не питанням, повністю залежним від зовнішнього постачальника.Хоча технології не можуть повністю усунути загрози для інфраструктури, вони здатні зменшити залежність від окремих вразливих елементів і надати компаніям більше контролю над власною діяльністю.Цифрові фінанси демонструють здатність України до широкого впровадження технологійУкраїнський фінансовий сектор також наочно продемонстрував, як технології можуть забезпечити швидку адаптацію до зовнішніх викликів.Після початку повномасштабного вторгнення Національний банк України активував резервні механізми, розроблені після окупації Криму 2014 року. Одним із таких кроків стало стимулювання безготівкових розрахунків серед банків, бізнесу та торговельних мереж із метою зменшення попиту на готівку. У березні 2022 року на зняття готівки було запроваджено обмеження, тоді як безготівкові операції продовжували здійснюватися без додаткових бар'єрів.Ці рішення супроводжувалися масштабною цифровізацією фінансового сектору. Портал «Дія» забезпечив спрощену дистанційну перевірку документів, відкриття рахунків і реєстрацію бізнесу. Це стало одним із ключових факторів підтримання стабільності банківської системи.Ефект виявився довгостроковим. У 2025 році безготівкові платежі становили близько 95,5% усіх операцій із пла
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 жовтня 2026
