Сьогодні 16 жовтня 2026: яке свято та день в історії

16.10.2026, 06:20 objectiv.tv

16 жовтня 690 року перша та єдина в історії жінка У Цзетянь стала імператором Китаю. У 1793-му в Парижі стратили екскоролеву Франції, вдову Людовика XVI Марію-Антуанетту. У 1813-му почалася “Битва народів”, в якій зазнала нищівної поразки армія Наполеона. У 1907-му народився український радянський генерал-майор та дисидент Петро Григоренко. У 1917-му розпочався Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва. У 1918-му гетьман Скоропадський підписав закон про відновлення українського козацтва. У 1946-му в Нюрнберзі стратили нацистських злочинців. У 1978-му Іван Павло II став Папою Римським. У 2002-му в Єгипті відкрилася Бібліотека Александріна, яку задумували як “Нову Александрійську бібліотеку”.

16 жовтня – Всесвітній день здорового харчування та Міжнародний день продовольства.

Третя п’ятниця жовтня – це День «Одягни червоне» (це день солідарності проти расизму та на підтримку рівності й інклюзії)

Також сьогодні: День шефа (або День керівника), Всесвітній день хліба, Всесвітній день анестезіолога, День алерголога, День бездомної кішки, Всесвітній день хребта, Всесвітній день перезапуску серця.

16 жовтня 690 року жінка проголосила себе імператором Китаю та заснувала нову династію – Чжоу. Жінка з чоловічим титулом імператор У Цзетянь, за визначенням World History Encyclopedia, була “одним із найвпливовіших і найсуперечливіших монархів в історії Китаю”.

“Вона почала своє життя при дворі як наложниця імператора Тай-цзуна. Після його смерті вона вийшла заміж за його сина Гао-цзуна (правив у 649-683 роках) і стала імператрицею-консортом, але насправді була “сірим кардиналом” при імператорі. Коли Гао-цзун помер у 683 році, У взяла під контроль уряд як імператриця-вдова, посадивши на трон двох своїх синів і майже так само швидко усунувши їх”, – пише про цю жінку історикиня Емілі Марк, випускниця Тяньцзинського університету (Китай).

Коли йдеться про минуле У Цзетянь як наложниці імператора, важливо уточнити її походження. Дівчина була зі знатної родини. Її батько обіймав високу державну посаду. Він доклав зусиль, щоб донька навчилася читати, писати та здобула освіту, яку на той час традиційно давали лише чоловікам. Імператор Тай-цзун взяв її до свого двору наложницею, коли У було 14 років.

“Хоча функція наложниці в Китаї майже завжди пов’язана з сексом, жінка на цій посаді могла мати низку несексуальних обов’язків – від щоденних завдань, таких як догляд за білизною, до більш спеціалізованих навичок, таких як ведення розмов, читання поезії та гра на музиці. У розпочала своє життя при дворі, доглядаючи за королівською пральнею, але одного разу наважилася заговорити з імператором, коли вони залишилися наодинці. Вони розмовляли про китайську історію. Тай-цзун був здивований тим, що його наложниця вміла читати й писати, і був зачарований її красою та дотепністю в розмовах. Тай-цзун був настільки вражений її інтелектуальними здібностями, що забрав її з пральні та зробив своєю секретаркою. На новій посаді вона постійно брала участь у державних справах на найвищому рівні та, ймовірно, добре виконувала свої обов’язки, оскільки стала улюбленицею Тай-цзуна”, – зазначає Емілі Марк.

За даними істориків, ще за життя Тай-цзуна почався роман між У та сином імператора Лі Чжі (майбутнім імператором Гао-цзуном). Син імператора був одружений із племінницею канцлера Лю Ші – пані Ван. У належала батькові свого коханого як наложниця. Тож їхні стосунки здавалися приреченими. Після смерті імператора Тай-цзуна його наложниць мали відправити до храму – черницями. Традиції передавати наложниць у спадок від батька синові в Китайській імперії не було. Але закоханий Лі Чжі порушив усі правила і взяв У наложницею. Згодом вона народила двох синів (із часом у них з імператором було четверо синів та дві дочки). Спочатку сини У не мали спадкувати престол. Спадкоємцем імператор уже призначив старшого сина (від іншої наложниці, оскільки дітей від дружини-імператриці Ван у Лі Чжі не було). Кандидатуру спадкоємця підтримував дядько імператриці канцлер Лю Ші. Однак усі династичні плани зламала трагедія та інтрига навколо неї. Новонароджену дочку імператора та його улюбленої наложниці У задушили в колисці. У заявила, що вбивця – імператриця Ван, а також звинуватила суперницю та її матір у чаклунстві. Ван визнали винною. Імператор позбавив її статусу імператриці, а її родичів – впливу при дворі. Зокрема канцлера Лю Ші відправили у вигнання. У 656 році імператор Гао-цзун позбавив статусу спадкоємця свого старшого сина, який мав підтримку опальних вигнанців. Зрештою, Лі Чжі зробив У імператрицею, а їхні спільні сини стали спадкоємцями.

“Хоча, за словами У, пані Ван вбила її дочку, пізніші китайські історики погоджувалися, що У була вбивцею, і вона вбила свою дитину, щоб підставити пані Ван. Історія вбивства У власної дочки та підставлення пані Ван для здобуття влади є найганебнішим і найчастіше повторюваним фактом про її життя, але насправді немає можливості дізнатися, чи сталося це так, як це записали історики”, – зазначає Емілі Марк.

Дослідниця зазначає, що звинувачення істориків пізніших часів на адресу У могли бути спричинені стереотипами щодо неможливості приходу жінки до влади у світі чоловіків законним шляхом.

Хай там як, надалі У отримала не лише офіційний статус дружини імператора, а й значний вплив на його політичні рішення. Вона була “сірим кардиналом” за правління чоловіка. Після смерті Гао-цзуна, у 683 році, імператором став їхній третій син Чжун-цзун. Однак він не хотів повністю підкорятися матері. У 684 році У відсторонила його від влади та посадила на престол четвертого сина – Жуй-цзуна. Він залишався правителем до 690 року, фактично перебуваючи під контролем матері. Зрештою У змусила його зректися престолу. А 16 жовтня 690 року проголосила себе імператором, заснувавши нову династію Чжоу.

“Вона проголосила себе імператором Цзетянь, правителем Китаю, першою та єдиною жінкою, яка сиділа на Троні Дракона та правила від свого імені та власною владою. Її прізвище “У” асоціюється зі словами “зброя” та “військова сила”, і вона обрала ім’я “Цзетянь”, що означає “Володар Небес”. Вона хотіла дати зрозуміти, що новий тип правителя зайняв престол Китаю і настав новий порядок”, – пише історикиня.

Після проголошення себе імператором У Цзетянь залишалася на чолі країни до 705 року. Наприкінці правління її позиції ослабли, і після політичного перевороту вона зреклася престолу на користь сина-вигнанця Чжун-цзуна. А невдовзі померла у віці 81 року.

16 жовтня 1793 року в Парижі стратили екскоролеву Франції, вдову Людовика XVI та матір Людовика XVII Марію-Антуанетту. На ешафот колишня королева зійшла у тому ж статусі, в якому її судили – як “вдова Капет”. Докладніше.

16 жовтня 1907 року народився український генерал та опонент радянського режиму Петро Григоренко. Докладніше.

16 жовтня 1917 року розпочався Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва. Докладніше.

16 жовтня 1918 року гетьман Скоропадський підписав закон про відновлення українського козацтва та видав відповідний універсал. Докладніше.

16 жовтня 1946 року за вироком Нюрнберзького трибуналу повісили нацистських злочинців. Докладніше.

16 жовтня 1978 року Іван Павло II став 264-м Папою Римським. Він очолював Католицьку церкву 26,5 року. Докладніше.

16 жовтня 2002 року в Єгипті відкрилася Бібліотека Александріна, яку замислювали як “Нову Александрійську бібліотеку”. Докладніше.

16 жовтня вшановують пам’ять мученика Лонгина, сотника, що при Хресті Господньому. Докладніше.

Якщо 16 жовтня тепло, то морози будуть аж у листопаді.

Якщо шипшина знову зацвіла – осінь буде теплою і довгою.

Якщо горобці літають зграями з місця на місце, буде негода.

Не можна ходити без шапки й з мокрими ногами.

Не можна різати домашню птицю.