«Кімната Левчанівської»: виставу створили з архівних документів, прем'єра відбудеться в Луцьку
17 і 18 жовтня у Луцьку відбудеться прем'єра вистави-дослідження «Кімната Левчанівської», яку готує незалежний театр «Гармидер», за підтримки Українського культурного фонду.
У центрі історії – спогади про сенаторку Другої Речі Посполитої, просвітянку Олену Левчанівську та її доньку – Ірину, яка зберегла архів репресованої матері, і до кінця життя сподівалася дізнатись правду про її зникнення й страту.
Про це Район.Луцьк повідомили у театрі «Гармидер».
У проєкті «Кімната Левчанівської» театр «Гармидер» продовжує роботу із пам’яттю про українок Волині. Виносячи імена Олени та Ірини Левчанівських у публічний простір, театр запрошує глядачів не лише дізнатися їхні біографії, а й замислитися над тим, як історії повертаються до нас – через архів, голос, предмет і сцену.
Для збору інформації про двох відомих волинянок учасники театру «Гармидер» працювали в архівах і музеї селища Линів, де мешкала й викладала Олена Левчанівська, а також провели ряд інтерв'ю з колегами Ірини Левчанівської й дослідниками її спадщини.
Театр не додає героям вигаданих реплік – сценарій побудований винятково на документальних фактах та цитатах, які команда знайшла у мемуарах, листах та щоденниках Олени й Ірини Левчанівських, а також у книгах і відеоматеріалах про них.
У виставі працюють шість акторок. Їхня присутність на сцені – буде одночасно свідченням, дослідженням й особистим входженням в історію Левчанівських.
Додає, що окрему роль у виставі відвели тваринам – зокрема котам.
Команда театру «Гармидер» створює виставу-дослідження «Кімната Левчанівської» в мистецькому просторі «Ангар» у Луцьку, на вулиці Залізничній, 9. Там же відбудуться і перші покази. За збігом обставин, простір, розташований у промисловій зоні, поруч зі старими залізничними коліями, – зовсім поруч того місця, де назавжди загубився слід про Олену Левчанівську.
Важливу роль у сценічному образі відіграють ляльки Олени й маленької Ірини, створені спеціально для вистави майстринею Наталією Ворожко. Вони ніби повертають історію до дитинства Ірини – часу, коли мама була поруч, а пізнання світу починалося з їхньої близькості. Ця тепла лінія існує поряд із драматичними подіями, що згодом увійшли в життя родини.
Додає, що в історії матері й доньки Левчанівських побачила сильний художній сюжет, який дозволив створити відповідні образи.
Розповідає, що задля створення ляльок – ґрунтовно вивчала архівні матеріали про обох Левчанівських і навіть намагалася створити психологічні портрети.
Окрему мову «Кімнати Левчанівської» творить музика і саунд дизайн Нікіти Яйленка. Зокрема у виставу вплетено твори українського композитора Сергія Борткевича. Уродженець Харківщини, він прожив значну частину життя поза Україною. Творчість Сергія Борткевича довго сприймали поза українським культурним контекстом.
Також у проєкті:
Проєкт «Кімната Левчанівської» реалізується за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Флагманські події». Прем'єра відбудеться в мистецькому просторі «Ангар», а 23 жовтня о 19:00 транслюватиметься онлайн на сторінках театру в соцмережах.
Довідково: Олена Левчанівська (1881–1940) – українська політична та громадська діячка, педагогиня, учасниця «Просвіти», авторка волинських часописів і співорганізаторка Українського клубу. Народилася та мешкала на Волині.
У 1922 вона стала членкинею Сенату Другої Речі Посполитої й лишалася сенаторкою до 1927 року. У рамках високого статусу проводила міжнародну адвокацію краян, надавала їм правову підтримку, боролася проти примусової асиміляції українців. Також Левчанівська захищала українську мову від утисків тодішньої влади й популяризувала освіту – зокрема серед жіноцтва, активно розвиваючи український жіночий рух.
Після приходу радянської влади Олену Левчанівську заарештували, а 1940 вона загинула від рук працівників НКВС. До цього часу точне місце та час розстрілу не є підтвердженими. Однак її імʼя присутнє у списку розстріляних. За радянської доби існувала версія, що Олену Левчанівську нібито вислали до Казахстану, де вона померла.
Ірина Левчанівська (1913–2011) — донька Олени Левчанівської – краєзнавиця, громадська діячка, фотографка й документалістка, одна з перших учасниць волинського «Пласту». Після відновлення Незалежності України вона долучилася до відродження пластового руху.
Протягом життя Ірина фотографувала Луцьк, створювала слайд-фільми, збирала світлини, листи, кіноматеріали та спогади. Не маючи профільної освіти, Ірина Левчанівська створювала документальні фільми на кіностудії «Волинь» – в архівах досі зберігаються її картини «Щоб було гарно на землі», «Найстрашніший звір».
За радянських часів вона, ризикуючи собою, зберігала сімейний архів і пам’ять про репресовану матір. Сьогодні в Державному архіві Волинської області – 6712 збережених експонатів родини Левчанівських.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 жовтня 2026
