Путіну послабили санкції, а Україні запропонували змінити президента: Рашкін про скандальні рішення Трампа
Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля, після чого США тимчасово послабили відповідні санкційні обмеження. Водночас американський президент звинуватив Володимира Зеленського у небажанні завершувати війну та публічно закликав українців обрати нового лідера.
Американський політичний оглядач Юрій Рашкін в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу проаналізував обставини домовленості Вашингтона з Москвою та реакцію на неї у Сполучених Штатах. Особливу увагу він звернув на хронологію постачання російського пального, яка викликала в нього питання щодо справжнього часу досягнення домовленостей.
9 жовтня Дональд Трамп повідомив про успішну телефонну розмову з Путіним, після якої оголосив про домовленість щодо російського дизельного пального. Однак, як звернув увагу Рашкін, ще 22 вересня із Санкт-Петербурга вийшов танкер Minerva Zen під грецьким прапором, який, за даними аналітиків, прямував до східного узбережжя США.
На борту судна, за озвученою інформацією, перебувало приблизно 280 тисяч барелів дизеля, або 37 – 38 тисяч тонн. На момент публічної заяви американського президента танкер уже 17 днів був у морі, хоча Трамп представив домовленість як результат щойно завершеної розмови.
Трамп каже: "Я щойно завершив надзвичайно успішну розмову з президентом Володимиром Путіним". Щойно, а танкер до цього моменту вже 17 днів у морі. І, як пишуть аналітики, увесь цей час він ішов до східного узбережжя США,– звернув увагу Рашкін.
Додаткове питання виникло через російські експортні обмеження. Москва заборонила вивезення дизельного пального ще в липні, а наприкінці вересня продовжила заборону до кінця жовтня. Водночас американські санкції також обмежували можливість придбання російських нафтопродуктів.
Рашкін вважає, що підготовка рейсу за таких обставин могла розпочатися після попередніх контактів між сторонами. Проте сама дата виходу танкера не дає змоги достеменно встановити, коли саме Вашингтон і Москва домовилися про постачання.
Танкер вийшов із Петербурга, коли Москва офіційно дизель не випускала, і пішов туди, де купувати його не дозволяли американські санкції. І все одно пішов. Значить, хтось знав. Коли Трамп каже: "Я щойно домовився", це означає: "Я щойно вам розповів". Угоду не уклали в п'ятницю, у п'ятницю її оголосили,– переконаний оглядач.
Саме маршрут Minerva Zen та обмеження, що діяли на момент його виходу з порту, стали підставою для припущення про попередню підготовку домовленості. При цьому реальне виконання всіх оголошених Трампом поставок залишається окремим питанням, адже Росія сама зіткнулася з проблемами виробництва дизеля.
Поки Трамп розмовляв із Путіним, у Маямі українська делегація готувалася до переговорів із Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом. Однак результатом контакту президентів США та Росії стало оголошення домовленості про дизель, а не припинення вогню, обмін полоненими чи зупинення російських ударів по українських містах.
Невдовзі Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл на визначені операції з російським дизельним пальним до квітня 2027 року. Це було послаблення обмежень щодо конкретного виду торгівлі, а не повне скасування американських санкцій проти Росії.
Як повідомляла New York Times, Кремль, судячи з усього, не запропонував зустрічних поступок. Згодом помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що російська сторона ще розгляне питання про те, коли переговори можуть бути відновлені.
Через кілька годин помічник Путіна Юрій Ушаков заявляє: "Ми подумаємо, коли ці переговори можуть бути відновлені". Ми подумаємо. Розумієте, це не Україна каже: "Подумаємо". Це говорять ті, кому щойно послабили санкції. Їм зробили подарунок, а вони ще думатимуть,– обурився Рашкін.
Таку позицію Москви оглядач порівняв із застереженням колишнього посла США в Польщі Деніела Фріда. Дипломат описував російську поведінку через метафору букетів: коли Захід постійно намагається здобути прихильність Кремля новими пропозиціями, російське керівництво лише очікує більших поступок.
Своє невдоволення висловила й українська сторона. Зеленський заявив журналістам, що українську делегацію фактично використовують як димову завісу, та наголосив, що партнери не повинні так поводитися один з одним.
Переговори в Маямі, за інформацією, яку навів Рашкін, завершилися без результату. Водночас Кремль повідомив про намір підтримувати особисті контакти президентів та продовжувати співпрацю між адміністраціями і спецслужбами.
Для Трампа це заголовок перед виборами: "Я домовився". Про що? Неважливо. Чи припливе цей дизель узагалі – велике питання. Для України – Запоріжжя. Ось і вся бухгалтерія,– зазначив Рашкін.
Наступного дня після оголошення домовленості Росія атакувала житловий район Запоріжжя п'ятьма керованими авіабомбами. За даними, які навів оглядач, загинули щонайменше 20 людей, серед них троє дітей.
Він також згадав удар по житловому будинку на півночі України, де, за озвученими повідомленнями, загинули 22 людини, зокрема п'ятеро дітей. Загалом за попередній тиждень, як стверджував Рашкін, жертвами російських атак стали понад 100 цивільних.
Зеленський попереджав, що послаблення тиску на Кремль може сприйматися російською владою як можливість продовжувати удари. Після атаки на Запоріжжя український президент пов'язав її з рішенням Вашингтона, заявивши, що Москва віддячила за послаблення санкцій новими бомбами по житлових будинках.
Рашкін вважає дизельну домовленість продовженням американського підходу до переговорів із Кремлем, коли економічні поступки пропонують ще до отримання конкретних результатів. Він нагадав, що раніше Україна погодилася на заклик Трампа до негайного безумовного припинення вогню, тоді як Росія відмовилася.
Проте позиція Москви не призвела до співмірних наслідків для Кремля. Як звертала увагу New York Times, Україна не отримала винагороди за згоду на американську пропозицію, тоді як Росія не заплатила ціни за свою відмову.
Держсекретар США Марко Рубіо пояснював труднощі переговорів тим, що війна зайшла у стратегічний глухий кут. Зеленський натомість заперечував наявність дипломатичного глухого кута й наполягав, що головною проблемою залишається недостатній тиск на Москву.
Мир – це коли перестають убивати. Угода – це коли хтось щось продає. І New York Times пише саме про це: американська дипломатія відходить від пошуку міцного миру до полювання за бізнес-угодами з Росією. Полювання за угодами, поки в Запоріжжі розбирають завали,– сказав Рашкін.
Для пояснення своїх побоювань оглядач пригадав досвід роботи в міській раді Джейнсвілла у штаті Вісконсин. Після закриття заводу General Motors місто гостро потребувало робочих місць, а компанія Shine Medical Technologies запропонувала проєкт, який передбачав значну підтримку від місцевої влади.
Міська рада підтримала домовленість, однак Рашкін став єдиним її членом, який проголосував проти. Він сумнівався в доцільності виплачувати кошти наперед, коли компанія ще не довела здатності виконати свої обіцянки.
Я тоді сказав приблизно так: "Ви будуєте міст із матеріалу, з якого мостів ніколи не будували. Може, він витримає, а може, ні, але платимо ми зараз". Трамп тепер будує такий самий міст. Тільки замість перспективної компанії – Кремль, а замість грошей міста – санкції, Україна та чужі життя,– пояснив оглядач.
Подібні сумніви викликали й повідомлення New York Times про пропозиції американських переговорників, які обговорювалися з російською стороною ще наприкінці вересня на полях Генеральної Асамблеї ООН. Їхньою метою було домогтися хоча б часткового припинення ударів по енергетиці або домовленості щодо безпеки на морі.
Серед можливих стимулів називали розмороження мільярдів доларів російських суверенних активів, продаж частини активів "Лукойлу" та дозвіл Білорусі експортувати калійні добрива. За повідомленням видання, потенційними покупцями активів російської компанії могли стати групи інвесторів із Близького Сходу, серед яких були люди з діловими зв'язками з американськими переговорниками.
Рашкіна особливо занепокоїла можливість розмороження російських активів як авансу, а не після досягнення домовленостей. Він припустив, що за такого підходу Кремль може отримувати нові економічні можливості, не змінюючи своєї позиції щодо війни.
Економічний бік домовленості також викликав в оглядача сумніви. Росія вже кілька місяців обмежувала експорт дизельного пального через проблеми з нафтопереробкою, які посилилися після українських ударів по НПЗ.
За озвученими Рашкіним даними, у першому кварталі російський експорт дизеля становив приблизно 850 тисяч барелів на добу. У третьому кварталі цей показник скоротився до 190 тисяч барелів, а сама Росія почала закуповувати частину дизельного пального та бензину за кордоном.
Колишній керівник відділу нафтових ринків Міжнародного енергетичного агентства Ніл Аткінсон припустив, що найближчим часом Москва зможе забезпечити заявлені поставки лише за рахунок власного внутрішнього ринку. Це ставить під питання не лише обсяги експорту, а й можливість Росії одночасно задовольняти внутрішній попит.
У третьому кварталі Росія вперше сама почала імпортувати дизель і бензин. Сама купувати в інших. І ось у цієї країни Трамп купує дизель. Ніл Аткінсон каже прямо: найближчим часом Росія може поставити такі обсяги тільки за рахунок власного внутрішнього ринку,– розповів Рашкін.
Трамп заявляв про початкове постачання 300 тисяч тонн дизеля, після чого мали надійти ще 500 тисяч і згодом мільйон тонн. Однак американський ринок, за наведеними оглядачем оцінками, щодоби споживає майже 4 мільйони барелів дизеля, тому заявлені партії можуть мати обмежений вплив на ціни.
Аналітик Кріс Бошім також висловив сумнів у тому, що домовленість принесе очікуваний результат. Він назвав її характерним прикладом підходу Трампа, коли американський президент оголошує великі цифри після переговорів з авторитарним лідером, хоча виконання обіцяного залишається невизначеним.
Оголосити домовленість із неприємним диктатором, поставити вражаючі цифри в заголовок і не мати жодної впевненості, що хоч щось із цього станеться,– так огля
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 жовтня 2026
