Диверсії, шпигунство й дрони: як Росія намагається послабити Європу
Росія використовує диверсії, кібератаки, шпигунство та дезінформацію, щоб послабити єдність Європи й зменшити підтримку України. Водночас Москва розглядає сценарії можливого прямого воєнного протистояння з європейськими країнами в довгостроковій перспективі.
Про це заявили у Службі зовнішньої розвідки України, повідомляє Rayon.in.ua
У розвідці звернули увагу на нещодавні заяви російського президента Володимира Путіна на засіданні дискусійного клубу «Валдай». Він запевняв, що Росія не планує нападати на Європу, але водночас пригрозив застосуванням усіх наявних озброєнь у разі «удару по Росії».
За оцінкою СЗРУ, така риторика є частиною кампанії залякування європейських урядів і суспільств. Її мета — стримати військову допомогу Україні, перешкодити посиленню обороноздатності європейських держав і посіяти страх перед прямим зіткненням із Росією.
У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що нині Кремль прагне підірвати підтримку України, уникаючи надмірних ризиків для себе. Для цього Росія застосовує інструменти гібридної війни: диверсії, кібератаки, операції впливу, дезінформацію, шпигунство та провокації з безпілотниками.
За даними української розвідки, у Європі перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб. Їхня діяльність, як зазначають у СЗРУ, дає Москві змогу перевіряти межі реакції європейських держав і діяти так, щоб не спровокувати колективну відповідь НАТО.
Водночас у розвідці застерігають від припущення, що Росія повністю відмовилася від можливості прямого воєнного конфлікту з Європою.
Одним із можливих інструментів тиску розвідка називає створення контрольованої регіональної кризи на східному фланзі НАТО. За оцінкою СЗРУ, мета такого сценарію — не обов’язково перемогти Альянс у військовому протистоянні, а поставити під сумнів його здатність швидко реагувати на загрози та спільно захищати держави-члени.
У розвідці також звернули увагу на суспільні настрої в Росії. Посилаючись на дані Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), відомство повідомляє, що серед країн, які росіяни вважають недружніми, називають Велику Британію, Францію, Німеччину, Польщу, Фінляндію та держави Балтії.
За наведеними СЗРУ результатами опитування, 61% респондентів вважає, що настав час для переговорів, водночас 59% підтримують посилення агресивних дій у разі невдалих переговорів.
У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що російська загроза для Європи не обмежується можливістю прямого військового нападу. Кремль, за оцінкою відомства, прагне послабити європейську єдність, підірвати довіру до системи колективної безпеки та зменшити підтримку України.
Тому серед необхідних кроків СЗРУ називає посилення обороноздатності європейських держав, зменшення енергетичної залежності від Росії, продовження економічного тиску на Москву та підтримку України.
У розвідці підкреслюють: безпеку України та Європи слід розглядати як взаємопов’язані складові. Україна, яка протистоїть російській агресії, є важливою частиною безпеки всього європейського континенту.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 жовтня 2026
