Психіка звикає до обстрілів, але тіло видає виснаження: психологиня назвала головні ознаки
Тривале життя під обстрілами може зробити постійний стрес звичним станом, але це не означає, що організм перестає реагувати на небезпеку. Психологиня Катерина Рудник радить звертати увагу не лише на слова людини, а й на зміни у поведінці, концентрації та фізичному стані.
Про це розповіла психологиня Катерина Рудник.
За її словами, нервова система поступово адаптується до умов, у яких людина живе тривалий час. Якщо стрес не припиняється, він може почати сприйматися як звичний фон.
Водночас така адаптація не означає, що небезпека перестає впливати на людину. Страх, напруження та виснаження можуть накопичуватися навіть тоді, коли зовні людина продовжує працювати, спілкуватися та виконувати повсякденні справи.
Рудник радить не обмежуватися відповіддю «нормально», коли йдеться про стан близької людини або дитини. Важливо дивитися, чи змінилися її емоційні реакції, фізичний стан та поведінка.
Серед ознак, які можуть свідчити про сильне напруження, психологиня назвала надто швидку мову, розфокусований погляд, розгубленість і гострішу реакцію на зауваження. У таких випадках варто спокійно розпитати людину про її стан.
За словами Рудник, останнім часом по психологічну допомогу звертаються люди різного віку. Особливо багато запитів надходить від підлітків та дорослих.
Серед найпоширеніших проблем вона назвала тривожність, депресивні стани, порушення сну та труднощі з концентрацією. У частини людей виснаження стає настільки сильним, що їм важко нормально функціонувати фізично.
Психологиня наголосила, що швидкість відновлення після повітряних тривог і обстрілів у всіх різна. Одна людина може досить швидко повернутися до справ, тоді як іншій для цього знадобиться значно більше часу.
При цьому зовнішня зібраність не означає відсутності наслідків стресу. Навіть людина, яка виглядає спокійною та продовжує активно працювати, може витрачати на це значно більше внутрішніх ресурсів.
Рудник радить за можливості готуватися до потенційно небезпечних ночей заздалегідь. Якщо є надійне укриття і очікується масована атака, краще організувати там місце для сну, щоб не доводилося прокидатися та переходити в безпечне місце серед ночі.
Також варто звертати увагу на погіршення концентрації, посилення дратівливості та інші зміни у самопочутті. За можливості психологиня радить час від часу виїжджати у безпечніше місце, щоб виспатися й відновитися.
Одним із найважливіших сигналів вона назвала ситуацію, коли небезпека вже минула, але тіло продовжує залишатися у стані мобілізації. Якщо людина довго не може розслабитися та заспокоїтися після завершення загрози, такий стан, за словами Рудник, не варто ігнорувати.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 жовтня 2026
