«Де він був тієї ночі?» Дев’ятий поверх, хлопець-військовий і смерть 17-річної Ангеліни у Бердичеві
Увечері 23 серпня біля багатоповерхівки на вулиці Героїв України у Бердичеві загинула 17-річна Ангеліна Грига — дівчина зі Старокостянтинова Хмельницької області. Як вона опинилася в чужому місті, чому перебувала за цією адресою і що ж сталося в останні хвилини її життя, поки, на жаль, залишається невідомим.
Відомо лише, що дівчина випала з дев’ятого поверху будинку №17А і шансів вижити після падіння з такої висоти практично не мала. Вона померла на місці трагедії. Між падінням та приїздом правоохоронців минули хвилини. Але що відбувалося у квартирі перед трагедією, хто перебував поруч з Ангеліною і чи був там конфлікт — публічно не повідомлено досі.
Натомість у соціальних мережах Миколу П. називають 30-річним нареченим Ангеліни та прямо звинувачують у її загибелі. Проте поліція публічно не називала чоловіка підозрюваним і не підтверджувала навіть його присутності у квартирі.
Журналісти газети «Субота» намагалися відновити хронологію трагедії, переглянули дописи у соціальних мережах і сотні коментарів та зібрали запитання, відповіді на які можуть бути важливими для встановлення всіх обставин справи.
У розмові з журналістами місцеві жителі розповіли, що квартиру на дев’ятому поверсі орендували троє чоловіків. Один із сусідів уточнив: «Це квартиранти, три чоловіки… вояки». Водночас мешканці будинку зізнаються: орендарів бачили лише кілька разів, тому не знають, що відбувалося за дверима помешкання у фатальну ніч.
Житель одного з нижніх поверхів пригадав, що вночі почув глухий звук удару об білизняні мотузки. Було вже пізно, люди спали. Самого моменту падіння чоловік не бачив. Це свідчення може бути важливим для встановлення точного часу та обставин трагедії, однак не пояснює головного: що сталося у квартирі безпосередньо перед смертю Ангеліни.
Ще одна місцева жителька емоційно відреагувала на трагедію: «Шкода. А чого вона тут була?» Жінка також висловила припущення, що неповнолітня гостювала у квартирі протягом трьох днів. Проте ця інформація у відкритих офіційних повідомленнях не підтверджена.
Журналістам вдалося зв’язатися і з чоловіком, який тієї ночі не спав та міг стати випадковим очевидцем подій. Однак розповідати подробиці на камеру він категорично відмовився. Що саме чоловік міг бачити або чути — публічно невідомо. Отже, свідчення мешканців залишають слідству кілька важливих орієнтирів: троє квартирантів, яких сусіди називають військовими, звук нічного удару та потенційний очевидець, який не захотів говорити публічно.
Водночас ніхто з опитаних журналістами людей не заявив, що бачив момент падіння Ангеліни або знає, що відбувалося всередині квартири. Відповіді можуть дати допити всіх причетних до подій осіб, записи камер, дані телефонів і результати судових експертиз.
В офіційній інформації поліції йдеться про падіння з вікна дев’ятого поверху, тоді як у телевізійному сюжеті місцевого телеканалу місцем падіння поліцейські вже називають балкон.
На перший погляд, це може здатися несуттєвою різницею.
Але для криміналістів точне місце падіння принципове. Вікно чи балкон, висота огорожі, розміщення меблів, відбитки, сліди рук, пошкодження одягу та траєкторія падіння можуть допомогти встановити механізм падіння та з’ясувати, чи йдеться про нещасний випадок, самогубство або можливий сторонній вплив.
Відповідь має міститися у протоколі огляду квартири та висновках експертів. Публічно цих даних немає.
Головною особою у публічних звинуваченнях став військовослужбовець Микола П. Авторка численних звернень у соціальних мережах Інна Сагадіна називає його хлопцем Ангеліни. У ранніх публікаціях його також називали ймовірним нареченим дівчини. У відповіді під одним із найпоширюваніших дописів Інна Сагадіна стверджує, що чоловікові 30 років, він військовий і нібито нещодавно зробив 17-річній Ангеліні пропозицію.
Документального підтвердження віку чоловіка, заручин або характеру цих стосунків у відкритих джерелах немає. Сама різниця у віці також не доводить причетності до смерті. Однак якщо ця інформація правдива, слідство мало б з’ясувати, якими були стосунки пари: чи виникали конфлікти, ревнощі, погрози, психологічний тиск або спроби контролювати неповнолітню.
У першому зверненні стверджувалося, що Микола П. нібито перебував разом з Ангеліною у квартирі. Автори допису подавали це як отриману від поліції інформацію. Проте у публічному повідомленні Бердичівського районного відділу поліції прізвища чи навіть згадки про чоловіка немає.
Так само поліція не повідомляла, чи допитували Миколу П.; у якому процесуальному статусі він перебуває; чи перевіряли його телефон і місцеперебування; чи вилучали у нього одяг або інші речі; чи проводили з ним слідчий експеримент; чи були підстави для затримання або повідомлення про підозру.
У відкритих джерелах немає і публічного коментаря самого чоловіка або його адвоката. Тижневик «Субота» готовий надати Миколі П. право на відповідь.
Новий резонанс виник після звернення Інни Сагадіної до Ганни Маляр та Андрія Данилевича. Авторка стверджує, що чула дві різні версії місцеперебування військових. За однією версією, вони нібито перебували в іншому місті. Згодом, за словами Сагадіної, «у поліції звучала» інша інформація: начебто чоловіки були на службі, у наряді.
Хто саме озвучував ці пояснення, кому, коли і чи зафіксовані вони у протоколах, авторка не уточнює. Тому говорити про доведену зміну показань передчасно. Але перевірити таку інформацію можливо. Якщо Микола П. та його товариші справді були у наряді, це можуть підтвердити графік служби, журнал заступання, відповідальні командири, записи на контрольно-пропускному пункті та інші військовослужбовці.
Якщо перебували в іншому місті — могли залишитися дані телефонів, камер, банківських операцій, квитків або транспорту. А якщо хтось із них був у квартирі, слідство має встановити точний час прибуття, виходу і події до та після падіння Ангеліни.
Найрезонансніша інформація з’явилася не в офіційному повідомленні, а серед коментарів. Користувачка Вєра Макарусь написала:
«Читала в одному з дописів коментар жінки, що в той вечір приїхали на таксі три військових».
Далі вона переказує, що пізно ввечері з квартири нібито було чути крики та сварку. Важлива деталь: сама Вєра Макарусь не називає себе очевидицею. Вона лише переказує чужий коментар.
Наші журналісти не змогли знайти первинну авторку цього твердження. Проте це конкретна інформація, яку слідство може перевірити. Потрібно встановити: хто був авторкою первинного коментаря; чи справді вона перебувала біля будинку; з якого помешкання чула крики; у який саме час це відбувалося; чи бачила чоловіків особисто; яке таксі їх привезло; чи збереглося замовлення у диспетчерській або мобільному застосунку; чи можна встановити водія, маршрут і час поїздки.
Публікація у великій старокостянтинівській Facebook-групі спричинила величезний резонанс. На момент перевірки вона зібрала близько 2,6 тисячі реакцій, 395 коментарів і 1,5 тисячі поширень. Частина користувачів почала запитувати, чому 17-річна дівчина перебувала в іншому місті та спілкувалася зі значно старшими чоловіками. Деякі коментарі фактично перекладали відповідальність за трагедію на Ангеліну та її батьків.
Найбільшу підтримку отримала відповідь Анни Максимової:
«Де б ця дівчина не була і з ким би не була, ніхто не має права позбавляти життя».
Ця репліка зібрала понад 400 реакцій.
Тон публікацій Інни Сагадіної помітно змінювався. В одному з перших дописів вона окремо наголошувала:
«Ми НЕ стверджуємо, що ці люди винні».
Проте згодом з’явився значно агресивніший текст із прямими образами та звинуваченням Миколи П. у вбивстві Ангеліни. Один із первинних дописів зараз недоступний на сторінці авторки, однак його копія залишилася в одній із публічних груп Facebook.
На цю суперечність звернула увагу Світлана Пономарчук:
«Дивно пишете… ТАК ВИНЕН ЧИ НЕ ВИНЕН?»
Схоже запитання під іншим зверненням поставив Геннадій Лівий:
«А вже доведено слідством, що це вбивство, суд виніс рішення?»
Старша інспекторка з комунікації Бердичівського районного відділу поліції Юлія Антонюкова, спілкуючись із журналістами, повідомила:
«Поліцейські розпочали досудове розслідування, у межах якого призначили експертизи».
Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України з приміткою «самогубство». Цю ж інформацію 3 вересня підтвердила журналістам пресофіцерка Бердичівського райвідділу поліції Іванна Сілецька.
Трагедія сталася 23 серпня. Масовий розголос та перші доступні місцевим медіа офіційні пояснення з’явилися лише 31 серпня — більш ніж через тиждень. Цей інформаційний вакуум швидко заповнили чутки, емоції та звинувачення. Згодом Інна Сагадіна звернулася до Ганни Маляр, Андрія Данилевича, правоохоронних органів, прокуратури, ДБР, військового командування та Президента України Володимира Зеленського. Головна фраза цього звернення звучить так:
«Ми не хочемо помсти. Ми хочемо справедливості».
Але справедливість неможлива ні без наполегливості близьких, ні без презумпції невинуватості. Вона починається з доказів.
Слідству необхідно відновити кожну критичну хвилину 23 серпня:
Цей перелік не означає, що поліція не проводила відповідних дій. Він означає лише те, що суспільству та родині не повідомили про їхні результати або така інформація не була оприлюднена.
У цій історії вже є загибла 17-річна дівчина, розбита горем родина, чоловік, якого тисячі людей у соціальних мережах називають убивцею, та слідство, яке публічно повідомило лише кілька речень. Зараз небезпечно і поспішно оголошувати Миколу П. винним. Але так само важливо ретельно перевірити всі обставини смерті Ангеліни, кожного можливого свідка, цифрові дані, записи камер, документи та суперечності у версіях.
Правду має назвати не Facebook, а слідство. Але розслідування повинне зробити це настільки ретельно й переконливо, щоб жодна важлива обставина тієї ночі не залишилася білою плямою.
Якщо ви 23 серпня перебували біля будинку №17А на вулиці Героїв України, бачили Ангеліну, чоловіків у військовій формі, автомобіль таксі, чули конфлікт або маєте записи з камер — не пуб
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 вересня 2026
