Місто Ілона Маска на Місяці може залишитися без води вже через два роки
Засновник і генеральний директор SpaceX Ілон Маск на початку 2026 року заявив про плани компанії створити на Місяці "місто, що самостійно розростається". За його задумом, масштабне поселення має з'явитися менш ніж за 10 років. Про це пише Gizmodo.
Однак реалізація цієї ідеї залежатиме не лише від технічних можливостей космічних апаратів, а й від того, чи зможе Місяць забезпечити людей необхідними ресурсами. Найважливішим серед них є вода, без якої неможливі тривале проживання, виробництво їжі та підтримання роботи людської інфраструктури.
Нове дослідження, опубліковане в науковому журналі Frontiers in Space Technologies, поставило під сумнів можливість створення великого постійного поселення на супутнику Землі. Автори роботи оцінили, як довго місячних ресурсів вистачить для підтримання міста з населенням понад 1 мільйон людей.
Результат виявився невтішним: навіть за відносно оптимістичних оцінок запасів води таке поселення могло б вичерпати доступні ресурси лише трохи більше ніж за два роки.
Вважається, що вода потрапила на поверхню Місяця ще на ранніх етапах його формування. Багаті на воду астероїди бомбардували супутник Землі, залишаючи після ударів речовину, яка згодом могла накопичуватися в полярних регіонах.
На полюсах Місяця розташовані великі кратери з високими краями. Вони перешкоджають потраплянню сонячного світла всередину, створюючи ділянки постійної тіні. Саме в таких місцях, за припущеннями науковців, можуть зберігатися значні поклади водяного льоду.
Вода в цих регіонах становить особливий інтерес для майбутніх космічних місій. Її можна було б використовувати не лише для пиття, а й для вирощування їжі, гігієни та інших повсякденних потреб мешканців місячної бази.
Астроном Смітсонівської астрофізичної обсерваторії та співавтор дослідження Мартін Елвіс пояснив, чому відкриття води на полюсах змінило уявлення про довготривалі польоти людей на Місяць.
Наявність води на місячних полюсах змінює все у підході до перебування людей на Місяці. Раптом стає практично можливим уявити "місячне село", де люди могли б виживати, не доставляючи з Землі кожну останню краплю води. Вони могли б вирощувати власну їжу, приймати душ і користуватися справними туалетами, – написав Елвіс у матеріалі Frontiers.
Попри попередні свідчення наявності води на Місяці, точний обсяг її запасів залишається невідомим. Науковці досі не мають остаточної відповіді, скільки льоду можна видобути та використати для підтримання людської діяльності.
Автори нового дослідження використали для розрахунків два різні підходи до оцінки запасів води.
За сучасними оцінками, в постійно затінених регіонах Місяця може перебувати близько 600 мільйонів метричних тонн водяного льоду. Це приблизно 1,3 трильйона фунтів у системі вимірювання, яку використовує оригінальне джерело.
Водночас у своїй роботі вчені взяли за основу більш оптимістичний сценарій – 1 мільярд метричних тонн води. Вони окремо зазначили, що фактичний запас може бути у 20 – 30 разів меншим. Дослідники порівняли доступні місячні ресурси з потребами міста, у якому проживає 1 мільйон людей. Розрахунки враховували не тільки питну воду, а й потреби повсякденного життя, виробництва їжі та функціонування інфраструктури.
Навіть за найбільш сприятливого сценарію без суворої системи повторного використання води місячне місто змогло б існувати лише кілька років. В іншому випадку, якщо орієнтуватися на нижчі оцінки запасів, ситуація була б ще складнішою.
Окремо науковці розглянули сценарій, у якому місячне місто використовує надзвичайно ефективну систему повторного використання води.
За основу вони взяли технології, які застосовують на Міжнародній космічній станції. Її система забезпечує повторне використання приблизно 98% води.
Такий рівень ефективності суттєво збільшив би тривалість існування поселення. За розрахунками дослідників, у цьому випадку місто з населенням 1 мільйон людей могло б використовувати запаси води трохи більше ніж століття. Проте навіть цей результат не означає, що проблема ресурсів зникає. Місячне поселення, розраховане на сотні тисяч або мільйони людей, потребуватиме постійного контролю за споживанням, складних систем очищення та ремонту обладнання.
Крім того, дослідження використовує оцінки запасів води, які можуть виявитися завищеними. Якщо фактичний обсяг льоду справді буде у 20 – 30 разів меншим за оптимістичний сценарій, то тривалість автономного існування міста значно скоротиться.
На думку дослідників, повномасштабне місячне місто з населенням понад 1 мільйон людей може виявитися нереалістичним, якщо воно покладатиметься лише на доступні запаси води.
Однак це не означає, що постійне людське поселення на Місяці неможливе. Значно реалістичнішим сценарієм є створення невеликої бази, призначеної для наукових досліджень, випробування технологій і вивчення місячної поверхні.
Вчені оцінили, що поселення з населенням приблизно 1 000 – 10 000 людей могло б використовувати доступні запаси води протягом кількох століть.
Такий формат був би менш масштабним, але потенційно краще відповідав би реальним ресурсним можливостям Місяця. Невелика база могла б поступово розвиватися, збільшуючи кількість мешканців у міру вдосконалення технологій видобутку, очищення та повторного використання води.
Автори дослідження не вважають, що обмежені запаси води остаточно закривають шлях до створення великих місячних міст. Вони пропонують кілька напрямів, які могли б допомогти подолати проблему.
Перший – підвищення ефективності систем повторного використання води. Якщо інженерам вдасться зменшити втрати до мінімуму, поселення зможуть довше функціонувати без поповнення запасів. Другий – скорочення споживання води. Це може передбачати розробку нових технологій вирощування їжі, гігієни та життєзабезпечення, які потребуватимуть менше ресурсів. Третій – доставка води з інших космічних об'єктів. Дослідники допускають, що в майбутньому воду можна буде транспортувати на Місяць з астероїдів, багатих на лід.
Четвертий напрям – пошук нових покладів води на самому Місяці. Якщо майбутні місії виявлять додаткові доступні запаси льоду, оцінки ресурсного потенціалу супутника можуть суттєво змінитися.
Ідея Маска про "місто, що самостійно розростається", передбачає значно більший масштаб, ніж невеликі наукові бази. Однак дослідження показує, що створення великого поселення потребуватиме не лише потужних ракет і будівельних технологій, а й надійної системи забезпечення ресурсами.
Науковці наголошують, що для реалізації амбітних планів космічних мільярдерів насамперед потрібно знайти більше води.
Якщо амбітні плани космічних мільярдерів мають бути реалізовані, то пошук додаткової води стане першим кроком, – написав Мартін Елвіс.
Таким чином, головним обмеженням для майбутніх місячних міст може стати не відсутність технологій будівництва, а здатність забезпечити стабільне постачання життєво необхідних ресурсів. Навіть найефективніші системи повторного використання не скасовують потреби у нових джерелах води, якщо людство планує створити на Місяці велике та довготривале поселення.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 вересня 2026
