Аграрії Херсонщини борються з обстрілами та браком коштів
Зображення: Вгору
Фермери Херсонщини у 2026 році зіштовхуються з обстрілами під час збору врожаю, труднощами з вивезенням зерна та браком коштів на посівну, повідомили в Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області.
Голова Асоціації Віктор Гордієнко зазначив, що безпекова ситуація погіршується, адже атаки дронів тепер становлять загрозу на значно більшій відстані від лінії фронту. Його господарство вже чотири рази змінювало розташування техніки. Частина полів не може бути оброблена або зібрана через постійні атаки.
Віктор Гордієнко оцінює площу знищених або незібраних полів приблизно у 15 тисяч гектарів, але остаточних даних ще немає, оскільки збиральна кампанія триває. «Ще такої збиральної кампанії ні в кого не було. Адже, зазвичай, два-три тижні й зібрали. Втім, зараз досі вона продовжується. Хлопці збирають ріпак, який вже осипався, і пшеницю ще збирають», розповів Гордієнко.
Через замінування та дронові атаки фізичний огляд полів ускладнений. Фермери планують використовувати безпілотники для дистанційної фіксації втрат. Міністерство аграрної політики розробило зміни до постанови №885, які передбачають виплати за знищені посіви з 2027 року. Попередньо, йдеться про 10 460 гривень на гектар. Заявки прийматимуть через Державний аграрний реєстр з 10 до 28 лютого 2027 року. Підтвердження втрат можливе фото- та відеофіксацією, актами обстеження або показами свідків. Фактична сума виплат залежатиме від бюджетних надходжень, на цей напрям попередньо пропонують закласти 600 мільйонів гривень.
Гроші надходять до спеціального фонду державного бюджету поступово, зокрема, від митних зборів за експорт сої та ріпаку. Через проблеми з експортом ці надходження сповільнилися. Віктор Гордієнко пояснив: «Нам сьогодні треба кошти, нам сьогодні треба платити кредити, нам сьогодні треба купувати пальне, треба платити заробітну плату хлопцям».
Після збору врожаю, його потрібно вивезти з області. Перевізники неохоче їдуть на Херсонщину через ризик дронових атак, тому фермери купують власні вантажівки. Зерно везуть на Миколаївщину та Одещину, а далі через порти та сухопутні маршрути. Альтернативні маршрути не можуть повністю замінити морський експорт.
За словами представниці Міністерства аграрної політики та продовольства України Ольги Шариги, Україна планує збільшити обсяги експорту зернових та олійних культур альтернативними шляхами: у серпні експортували близько 1,7 мільйона тонн, у вересні планується 2,2 мільйона, а з жовтня, до 2,5 мільйона тонн на місяць. Для порівняння, до повномасштабного вторгнення щомісячні обсяги експорту могли сягати 3-5 мільйонів тонн, а в пікові місяці, до 8 мільйонів тонн.
Для херсонських фермерів це означає додаткові витрати. Віктор Гордієнко навів приклад, цього року перекупники пропонували близько 3,5 тисячі гривень за тонну пшениці, у портах ціна сягає близько 6 тисяч, тоді як доставка зерна може коштувати близько 1,5 тисячі гривень за тонну. Раніше за тонну пшениці пропонували 10-11 тисяч гривень.
Серед державних програм підтримки є полімерні рукави для зберігання зерна. За словами Ольги Шариги, Україні потрібно близько 55 тисяч таких рукавів вартістю 46 мільйонів доларів. Донори пообіцяли майже 9 тисяч рукавів. Один рукав може вмістити близько 200 тонн зерна і зберігати його протягом року. Віктор Гордієнко підтвердив, що його господарство успішно використовувало цей метод. Головна проблема для Херсонщини в термінах надання допомоги, адже рукави потрібні до або під час жнив.
Уряд оновив програму «5-7-9%», знизивши кредитну ставку до 10%. На посівну можна залучити до 90 мільйонів гривень. Національний банк збільшив коефіцієнт застави аграрної продукції з 0,4 до 0,75. Міністерство аграрної політики також працює з Європейським Союзом щодо залучення 220 мільйонів євро безповоротної допомоги для компенсації відсоткової ставки за цією програмою. Проте Ольга Шарига наголосила, що кредит не розв’язує проблему збитків, а лише переносить фінансове навантаження.
Аграрії Херсонщини вже обмірковують осінню посівну. Віктор Гордієнко зазначив, що у частини фермерів недостатньо коштів. Є і безпекові ризики. Деякі господарства на Бериславщині розглядають можливість не сіяти озиму пшеницю восени, а засіяти поля соняшником навесні. Це дозволить не відмовлятися від землі повністю, але уникнути значних витрат на урожай, який може бути знищений.
Зменшення площ посівів вплине на майбутнє виробництво аграрної продукції, зайнятість та податкові надходження.
Ця ситуація стосується тисяч фермерів та їхніх родин на Херсонщині, що впливає на продовольчу безпеку регіону та країни загалом.
Двоє людей загинули та 12 отримали поранення внаслідок російських обстрілів правобережжя Херсонщини 5 вересня 2026 року.
16 людей отримали поранення минулої доби внаслідок російських атак на Херсонську громаду, повідомив начальник МВА Ярослав Шанько.
Через обстріли Херсонської області за добу 8-9 вересня загинули 2 людини та 15 дістали поранення, пошкоджено будинки та інфраструктуру.
За матеріалами: Вгору
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 вересня 2026
