Старша школа та держзамовлення по-новому: що чекає учнів, студентів і освітян
Новий навчальний рік українська освіта починає одразу з кількома реформами, які перебувають на різних етапах. У школах стартував пілот трирічної профільної освіти. Для професійних коледжів змінили правила практики та готують нову модель фінансування. У вищій освіті держава перебудовує систему замовлення фахівців, розширює академічні гранти й вдвічі підвищує стипендії.Частина змін уже стосується учнів і студентів, інші повноцінно запрацюють у 2027 році. розбирався, що саме змінилося, які проблеми вдалося врегулювати до 1 вересня і де реформа поки існує радше в нормативних документах, ніж у повсякденному житті закладів освіти.Ліцеї або коледжі: як змінюється старша школа в УкраїніФінальний етап реформи середньої освіти «Нова українська школа» — перехід до трирічної профільної старшої освіти. Із 1 вересня 2027 року після завершення 9 класу учні обиратимуть одну з двох траєкторій:Читайте також:НовиниЧитайте також:НовиниОчне чи онлайн: у МОН закликали виші заздалегідь визначити правила під час тривогакадемічне спрямування: навчання у ліцеї, вибір профілю та поглиблене вивчення предметів, потрібних для подальшого вступу;професійне спрямування: одночасне здобуття повної загальної середньої освіти й опанування професії або спеціальності у професійному чи фаховому коледжі.В обох випадках навчання триватиме три роки — з 10-го до 12-го класу. Цей поділ не означає, що університет буде доступним лише випускникам академічних ліцеїв. Учні професійного спрямування також отримуватимуть свідоцтво про повну загальну середню освіту, зможуть складати НМТ та продовжити навчання у виші. Водночас на практиці залишається питання, чи матимуть вони достатній обсяг загальноосвітніх предметів і таку саму можливість підготуватися до вступних випробувань.Академічні ліцеї формуватимуть профілі в межах трьох кластерів:природничо-математичного (STEM),мовно-літературногосоціально-гуманітарного.Конкретне наповнення визначатиме сам заклад: це можуть бути, наприклад, математичний, ІТ, природничий, мовний, історико-правовий або економічний профілі. За оновленим Положенням про ліцей кожен заклад має запропонувати щонайменше три профілі. Якщо ліцей єдиний у громаді, він повинен забезпечити щонайменше по одному профілю з кожного кластера. Крім профілю, учні зможуть обирати окремі предмети й курси, а впродовж 10 класу — змінити профіль після консультації.STEAM-освіта має стати обов'язковим елементом нової старшої школи / Джерело: DepositphotosФормальна наявність трьох профілів, однак, ще не гарантує повноцінного вибору. У червневій публікації президент Асоціації керівників шкіл України Євген Кушнір застерігав, що в громадах з невеликою кількістю учнів вибір може звузитися до тих курсів, на які вистачить педагогів і фінансування.У новому коментарі Кушнір уточнив: маленька громада не обов’язково означає слабкий ліцей. Вирішальними є достатня кількість дітей, правильно сформована мережа та готовність громади розвивати старшу школу.«Для мене ключове слово — реальний вибір. Не повинно бути так, що профіль визначається виключно тим, який учитель сьогодні є у школі: є історик — усі йдуть на історичний профіль, немає фізика — природничого профілю не буде», — наголосив Кушнір.На його думку, спочатку система має з’ясувати, що хоче вивчати дитина і ким вона бачить себе в майбутньому, а вже потім намагатися забезпечити цей вибір. Яка кількість профілів понад нормативний мінімум буде оптимальною — чотири, п’ять чи більше — має показати пілотування. Завдання держави — створити правила і фінансові умови, за яких сильний ліцей зможе працювати незалежно від розміру громади.Поки що країна не перейшла на нову модель повністю, її випробовують 150 академічних ліцеїв. Пілот стартував 1 вересня 2026 року. За словами голови парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, до нього включили міські та сільські заклади з різною кількістю учнів і різними моделями поділу на групи, щоб перевірити якомога ширший набір умов.«Пілот — це максимально репрезентативна вибірка. Тому там представлені всі напрямки, всі можливі варіації шкіл в гірських регіонах, в сільських, в міських, з різною наповненістю класів, з різним поділом на групи», — пояснив Сергій Бабак.Учасники пілоту вже працюють за новими методиками та навчальними матеріалами. Майбутні підручники для 10 класу використовуються у вигляді робочих матеріалів: протягом першого семестру їх мають апробувати, виправити й підготувати до друку перед загальним запуском реформи. Учні пілотних ліцеїв навчатимуться за повною трирічною програмою і закінчать 12 клас на рік раніше, ніж перший загальнонаціональний набір НУШ.Євген Кушнір підкреслює, що підтримує реформу і вважає перехід від дискусій до практичної апробації правильним. Водночас робити загальні висновки за першими тижнями зарано: пілот розрахований на весь навчальний рік, а окремі вдалі чи невдалі випадки ще не є тенденцією. Уже зараз, за його словами, видно головну складність: недостатньо написати хороший навчальний план — його потрібно реалізувати у конкретному ліцеї, врахувавши вибір дітей, сформувавши групи, знайшовши вчителів, склавши розклад та оплативши додаткове навантаження.«Моя позиція залишається незмінною: аналіз — апробація — впровадження. Треба використати цей рік не для того, щоб довести, що вже все вирішено, а щоб побачити слабкі місця і виправити їх до 2027 року», — пояснив Кушнір.Наприкінці пілоту, додає він, потрібна чесна відповідь на три запитання: що спрацювало, що не спрацювало і що необхідно змінити. Основними напрямами перевірки залишаються мережа ліцеїв, кількість дітей, кадри, матеріальна база, підвезення та фінансування.Перехідні 10–11 класи будуть довчатися по-старомуЗапуск нової старшої школи створював потенційну проблему для дітей, які почали навчання ще за 11-річною системою. Навесні освітня омбудсменка Надія Лещик звернула увагу, що учні тодішніх дев’ятих класів мали перейти у 10 клас за старою програмою, однак стандарт 2011 року, на якому вона ґрунтувалася, втрачав чинність із 1 вересня 2026 року.Одночасно громади перебудовують мережу закладів, яка має складатися з початкових шкіл, гімназій і ліцеїв. Через це частина дітей ризикувала втратити можливість завершити 10–11 класи у своєму закладі. Поставали також питання, за якою програмою їх навчати, хто зможе видати документ про повну середню освіту і куди переводити учнів, якщо школа перетворюється на гімназію.Лещик пропонувала продовжити дію старого стандарту до літа 2028 року, передбачити перехідний період у формуванні мережі ліцеїв і дозволити громадам гнучкіше змінювати свої плани.У серпні уряд постановою №1000 продовжив можливість навчати перехідні 10–11 класи за стандартом 2011 року. Отже, головну нормативну прогалину закрили: діти, які не навчалися за НУШ, можуть завершити школу за програмою, за якою починали навчання.Кушнір називає правильним рішення дозволити нинішнім десяти- й одинадцятикласникам завершити навчання за моделлю, за якою вони його починали: правила не можна змінювати для дитини посеред навчання. Водночас Асоціація не має підтвердженої всеукраїнської статистики про кількість дітей, які через реорганізацію мережі змушені переходити до іншого закладу. Тому стверджувати, що одна постанова автоматично розв’язала всі практичні проблеми, він вважає передчасним.Постанова не будує ліцеї, не додає місць і не купує автобуси. До загального запуску реформи громади мають дати конкретні відповіді:де саме працюватимуть академічні ліцеї та скільки дітей вони приймуть;чи мають вони належні приміщення, укриття й матеріальну базу;чи вистачає вчителів для заявлених профілів;як буде організовано підвезення учнів.«Не можна починати реформу просто із закриття або пониження ступеня шкіл. Спочатку треба показати дитині та її батькам, куди вона піде і що кращого отримає натомість», — наголосив Кушнір.Таким чином, юридичну прогалину для перехідних класів закрили, але готовність мережі ще належить довести на практиці. Критерієм має бути не розмір громади, а те, чи здатна вона забезпечити дитині доступ до якісної старшої школи.Кадри — головний виклик реформи старшої школиНайбільшою загрозою запуску профільної школи Кушнір називає дефіцит сильних учителів математики, фізики, хімії, інформатики та іноземних мов. Відремонтовані кабінети, нове обладнання і лабораторії не дадуть результату, якщо в них нікому буде проводити заняття.Запропонований ним кадровий пакет має охоплювати:конкурентну заробітну плату;підтримку молодих учителів і наставництво;можливості професійного розвитку;державні та місцеві програми службового житла, особливо для громад, які готові запросити фахівця, але не мають де його поселити.Якби держава могла до кінця 2026 року виконати лише одне завдання для реформи, Кушнір обрав би саме кадри. Мережу можна затвердити рішенням місцевої ради, кабінет — відремонтувати, обладнання й автобус — придбати. Сильного вчителя неможливо створити одним адміністративним рішенням.Профорієнтація має починатися до дев’ятого класуПевний рух є у підготовці кар’єрних освітніх радників: їхню роботу передбачили у пілотних ліцеях, а педагогів, які виконуватимуть ці функції, навчають. Проте, за словами Кушніра, профорієнтацію не можна зводити до запитання наприкінці 9 класу, куди дитина хоче вступати.Учні мають раніше досліджувати власні здібності, знайомитися з різними професіями, університетами, коледжами, професійними закладами та підприємствами. Окремо слід працювати з батьками й долати уявлення, ніби після 9 класу існує лише один правильний шлях — 10 клас, а професійна освіта є освітою другого сорту. Без такої підготовки вибір між академічним ліцеєм і професійним закладом може бути не усвідомленим, а випадковим.Укриття визначають формат навчанняЩе один невирішений чинник нового навчального року — місткість укриттів. Асоціація не має власної всеукраїнської статистики, тому Кушнір не називає кількість закладів, які працюють позмінно, змішано або дистанційно. Проте, за його словами, директори системно повідомляють про цю проблему.Сергій Бабак наголошує, що універсального для всієї краї
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 вересня 2026
