«Ще один фіскальний цвях»: економіст про податок на закордонні посилки під час війни
Замовлення з іноземного маркетплейсу навіть на кілька десятків євро можуть потрапити під 20% ПДВ. Уряд знову повернувся до скасування податкової пільги для комерційних міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Економіст Олексій Кущ вважає, що під час війни така реформа створить додаткові проблеми не лише покупцям, а й логістиці, яка вже працює під постійними російськими ударами.
10 вересня парламентський комітет рекомендував ухвалити пакет законопроєктів №16051-1 та №15460. Він передбачає ПДВ на товари, які українці купують через іноземні маркетплейси, починаючи з 0 євро. Водночас для некомерційних посилок від однієї фізичної особи іншій зберігається звільнення до 45 євро. За актуальним повідомленням Міністерства фінансів, нові правила мають запрацювати не раніше липня 2027 року.
У своєму дописі у Facebook Олексій Кущ звернув увагу на інший бік реформи — що буде з десятками мільйонів відправлень, поштовими операторами та покупцями, якщо податковий контроль поширять на дешеві міжнародні замовлення.
У дописі Кущ згадує запуск змін із 1 січня 2027 року. Після останнього доопрацювання пакета Мінфін називає інший строк — не раніше липня 2027 року.
Далі — авторський текст Олексія Куща:
Як не забити останній цвях у вітчизняну логістику.
Цього разу – фіскальний.
Уряд продовжує наполягати на оподаткуванні міжнародних посилок.
Нагадаю, нині в Україні діє податкова пільга: посилки вартістю до 150 євро не оподатковуються ПДВ та митом.
Автори законопроєкту пропонують із 1 січня 2027 року скасувати цей ліміт. Тобто ПДВ у розмірі 20% нараховуватиметься на всі міжнародні посилки незалежно від їхньої вартості.
Єдине виключення – подарунки між фізичними особами вартістю до 45 євро.
Законопроєкт уже навесні викликав чимало обґрунтованих заперечень.
Але за останні місяці з’явилися нові обставини, які роблять запропоновані зміни ще менш доречними.
За даними митниці, у 2025 році в Україну надійшло 75,59 млн міжнародних посилок на загальну задекларовану суму 167 млрд грн. При цьому оподаткуванню підлягали лише 618 тис. відправлень – близько 0,8% від загальної кількості. На них припадало 45% загальної вартості посилок.
Якщо скасувати пільговий ліміт у 150 євро, оподатковувати доведеться щонайменше 50 млн відправлень.
Це означає, що адміністративне навантаження на поштових операторів зросте приблизно у 80 разів.
І це відбуватиметься в момент, коли сама логістична система України працює на межі можливостей.
Російські ракетно-дронові удари змушують логістичні компанії відмовлятися від великих складів і хабів, розосереджувати товари та переносити зберігання у десятки менших об’єктів.
Наприклад, «Нова пошта» дедалі більше розподіляє відправлення між діючими відділеннями по всій країні.
Великий логістичний центр – це зручно й відносно дешево.
Але під час війни він також стає великою і дуже помітною мішенню.
Децентралізація зменшує ризики, однак неминуче збільшує витрати на зберігання, сортування, перевезення та доставку.
Наслідки цієї ситуації вже видно не лише в логістиці, а й на звичайному споживчому ринку.
Як повідомляє «Інформатор Київ», після знищення складів у столиці виник дефіцит акумуляторних батарей та інверторів.
Деякі інтернет-магазини фактично припинили відвантаження, хоча формально продовжують показувати товар у продажу.
Потужні інвертори подекуди можна знайти лише за цінами на 40 – 50% вищими за попередні.
Нові партії з Китаю очікують не раніше жовтня, а з урахуванням морської логістики навіть ці строки виглядають оптимістично.
Попит на обладнання для автономного живлення, за даними OLX, улітку зріс на 67,8%.
Водночас частина складів із цією технікою була знищена російськими ударами.
Продавці змушені створювати окремі склади, відмовляючись від великих логістичних центрів.
Це збільшує операційні витрати, а отже, зрештою позначається на ціні для покупця.
Це важливо розуміти в контексті оподаткування посилок.
Сьогодні люди намагаються самостійно забезпечити себе товарами, яких не вистачає на внутрішньому ринку або які тут коштують значно дорожче.
Йдеться не лише про побутову електроніку, одяг чи дрібну техніку.
Йдеться про акумулятори, інвертори, зарядні станції, комплектуючі, засоби зв’язку та інші товари, які допомагають пережити перебої з електропостачанням.
Саме міжнародні маркетплейси й поштові оператори часто залишаються альтернативним каналом постачання.
І саме цей канал влада пропонує додатково навантажити податками та бюрократією.
Філософія законопроєкту передбачає перенесення фінансового й операційного контролю безпосередньо на іноземні маркетплейси та поштових операторів – за аналогією з європейською системою IOSS.
Але є принципова різниця: в Європейському Союзі немає повномасштабної війни, регулярних ударів по складах і необхідності розосереджувати логістику по всій країні.
Згідно із законопроєктом, поштові оператори мають декларувати товари на підставі даних від маркетплейсів.
Якщо маркетплейс не сплатив ПДВ самостійно, оператор повинен буде контролювати сплату податку та стягувати його під час розмитнення.
Давайте задамо собі практичне питання: цілком практичне питання: де мають зберігатися посилки, які перетнули кордон, але ще перебувають на етапі оцінювання, декларування та формування податкових зобов’язань?
Якщо у великих центрах розмитнення – вони стають ще більшою мішенню для російських ударів.
Якщо ж у невеликих відділеннях, куди логістичні компанії зараз змушені розосереджувати відправлення – як там організувати перевірку та оцінювання десятків мільйонів посилок?
Це не про красиві презентації чи зміни програмного забезпечення. Це про фізичну логістику, персонал, площу, безпеку та з рештою час.
Поштові оператори й без того виконують величезний обсяг роботи в умовах війни.
Замість того щоб полегшувати їх роботу, держава пропонує перетворити їх на додаткову ланку податкової адміністрації.
Причому йдеться про компанії, які забезпечують не лише комерційні перевезення.
Посилки давно стали важливою соціальною інфраструктурою.
Вони поєднують родини, які опинилися в різних країнах, допомагають українцям підтримувати одне одного та забезпечують доступ до товарів, яких немає поруч.
У нинішніх умовах держава мала б максимально допомогти і бізнесу, і людям пройти цю надважку зиму.
Бо бізнес це і є люди.
Після масованих руйнувань складів та скорочень персоналу всі це чітко зрозуміли.
Допомогти вистояти під час можливих тривалих відключень, зберегти робочі місця, забезпечити постачання критично важливих товарів і не допустити додаткового зростання цін.
Тим більше неприпустимими є будь-які кроки, які ускладнюють для людей альтернативне постачання товарів.
Якщо ти не може придбати необхідний інвертор, акумулятор, зарядну станцію чи комплектуючі в українському магазині, держава не повинна робити дорожчим і складнішим його замовлення з-за кордону.
І ще один аргумент – бюджетний.
За оцінками авторів законопроєкту, його реалізація може принести державі близько 10 млрд грн на рік.
Я вже навіть не буду згадувати популістичні програми роздачі грошей типу Є-бачок.
Порівняйте цю суму із запланованими видатками державного бюджету на 2026 рік – 4,8 трлн грн. Потенційні надходження становлять приблизно 0,2% річних витрат держави.
При цьому ці 10 млрд грн не є гарантованими.
Частина людей просто відмовиться від замовлень, частина перейде на інші канали, а частина товарів подорожчає настільки, що попит на них скоротиться.
Додатково зростуть витрати самих операторів, які зрештою також перекладатимуться на споживача.
То, можливо, настав час чесно пояснити зовнішнім партнерам, що умови функціонування української логістики змінилися.
Те, що може працювати в мирній європейській країні, не обов’язково можна механічно перенести в державу, яка пятий рік живе під ракетними ударами.
А 10 млрд грн потенційних бюджетних доходів можна компенсувати іншими рішеннями – наприклад, переглядом оподаткування лакшері-товарів, преміальних автомобілів або інших категорій споживання, без яких люди цілком можуть обійтися.
Бо зараз завдання держави – не ускладнювати громадянам доступ до товарів першої необхідності та не створювати додаткові проблеми для логістики, яка й без того працює в надзвичайних умовах.
Інакше замість підтримки економіки ми отримаємо ще один фіскальний цвях у систему, яка тримається буквально на чесному слові
Стежте за змінами в оподаткуванні, цінах та іншими важливими економічними новинами у Telegram, Facebook та Viber.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 вересня 2026
