«Майже порожній» і з маленьким замком: яким побачив Житомир мандрівник у 1584 році
Житомир 1584 року — це не кам’яниці, бульвари й знайомі сьогодні вулиці. Перед мандрівником, який прибув сюди восени, постало невелике місто біля самого лісу: дерев’яні укріплення, церква на ринку, маленький замок на скелястій горі й Кам’янка внизу.
Саме таким його побачив Мартін Груневег — гданський купець і мандрівник, який разом із торговим караваном їхав зі Львова до Москви. Його опис Житомира від 13–14 жовтня 1584 року нагадав старший науковий співробітник Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
Груневег не намагався прикрасити побачене. Житомир він описав доволі різко — як місто біля лісу, оточене дерев’яними укріпленнями і, за його словами, «майже порожнє» після татарських нападів.
Та навіть у кількох рядках легко впізнати географію старого міста. На ринку стояла руська церква, неподалік — замок на скелястій горі, а під ним текла «гарна кам’яниста річечка». Йдеться про Кам’янку, яка нижче впадає у Тетерів.
Наступного дня караван рушив далі. І тут у щоденнику з’являється одна з найцікавіших житомирських деталей.
Груневег записав почуте ним пояснення назви міста: «Назва міста складена із міри жита».
Сьогодні походження назви Житомира має кілька версій і легенд, тому запис мандрівника не варто сприймати як остаточну відповідь. Але це одне з давніх свідчень того, як назву міста пояснювали ще у XVI столітті.
Воїн, зрада і замок на скелі: як, за легендою, народився Житомир
Подорож Груневега дає ще одну деталь, яку важко уявити, дивлячись на сучасну карту області. Від Львова караван ішов через Любар і Чуднів, потім через Житомир, Коростишів та Брусилів. Ночували дорогою переважно просто в лісах.
Після Житомира, згадував мандрівник, відкриті простори змінювалися густими лісами — у записах вони навіть названі «страшними хащами».
Коростишів він побачив містом просто серед лісу, з мостом і перевозом через Тетерів. Брусилів назвав невеликим і майже порожнім містечком із замком та церквою біля ринку.
Через рік караван повернувся тією ж дорогою — вже у зворотному напрямку.
Щоденник Груневега виявився значно довговічнішим за більшість побачених ним споруд. Рукопис, що налічує близько двох тисяч сторінок, зберігся у Гданську. І завдяки кільком його абзацам сьогодні можна бодай на мить побачити Житомир таким, яким його побачив випадковий подорожній наприкінці XVI століття.
Читайте більше цікавих історій про старий Житомир та минуле нашого краю у Telegram, Facebook та Viber.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 вересня 2026
