Маловідомі печери Чернігова: що відомо про підземелля Успенського Єлецького монастиря (Відео)
Антонієві печери – найвідоміші підземні споруди Чернігова. Про них знають містяни, сюди приїздять на екскурсії з області й інших регіонів України.
Але підземна історія Чернігова не обмежується Антонієвими печерами. На Болдиних горах є ще кілька таких пам’яток. Одна з них – підземелля Єлецького монастиря. Їхня історія починається із запитання, на яке дослідники досі не мають точної відповіді: хто і коли їх облаштував. Деякі науковці пов’язують Єлецькі печери з Антонієм Печерським.
Згідно з припущенням, коли Антоній прибув до Чернігова, то спершу оселився в Богородичному монастирі. Є версія, що це був саме Єлецький монастир. Тут він міг викопати печеру, а вже потім перебратися до району Іллінської церкви, де нині розташовані відомі Антонієві печери.
«Є серед науковців таке припущення, така теорія, що Антоній Печерський, чернець, який заснував Києво-Печерську лавру, а згодом і Антонієві печери, тобто монастир у Чернігові, коли прибув до Чернігова, то оселився в Богородичному монастирі. Є таке припущення, що спочатку, до того як він перейшов до того місця, де існують Антонієві печери, він оселився в Єлецькому монастирі, тому що це і є Богородичний монастир», — Тетяна Новик – старший науковий співробітник відділу науково-фондової діяльності НАІЗ «Чернігів стародавній».
Але ця версія не має прямих підтверджень у літописних джерелах. У 1892 році Єлецькі підземелля спеціально обстежила група дослідників за завданням Київського церковно-археологічного товариства. У них не виявили жодної ділянки, яку можна було б віднести до давнього періоду. Натомість новітнє цегляне мурування галерей підтверджувало їхній значно пізніший вік.
Тож хто і коли облаштував ці підземелля – достеменно невідомо. Зате дослідники описали, який вони мали вигляд.
Під землею є обкладена цеглою галерея заввишки приблизно два метри. Вона починається у південно-західній частині Успенського собору. Звідси галерея широкою дугою тягнеться приблизно на 90 метрів і веде до двох підземних камер, розташованих одна над одною під церквою Петра і Павла. З обох боків галереї зроблено глибокі стінні ніші.
«Вона довга, приблизно 90 метрів, заввишки зі зріст людини – 1 метр 80 сантиметрів, обкладена цеглою та має впродовж всього свого протягу ніші в стінах. Що таке ця підземна галерея? Вона починається від Каплички пресвятої Богородиці з фрескою Орантою, починається з кута цього собору і такою широкою дугою, огинаючи Петропавлівську церкву, доходила до будинку настоятеля, він стояв за сучасною Петропавлівською церквою, ближче до краю тераси. Наразі ця споруда не збереглася, лише стіни її збереглися. І під цією спорудою були ще двоярусні підземелля, тобто підземна частина цієї споруди», — Тетяна Новик – старший науковий співробітник відділу науково-фондової діяльності НАІЗ «Чернігів стародавній».
Сьогодні Єлецькі підземелля повністю закриті для відвідувачів. Їхній стан не дозволяє безпечно перебувати там. У 1960-х роках під час ремонту водогону підземну галерею і частину приміщень замило ґрунтом, піском і водою. Значної шкоди підземеллям завдало і пристосування їх під котельню.
«На сьогодні вона недоступна для відвідування, тому що в 60-х роках минулого століття ремонтували водогін і частково її замило піском та водою, тож повністю пройти там цей шлях неможливо», — Тетяна Новик – старший науковий співробітник відділу науково-фондової діяльності НАІЗ «Чернігів стародавній».
Єлецькі печери залишаються недоступними для повноцінних екскурсій. Водночас це не єдина підземна пам’ятка на Болдиних горах. Дослідники знаходили окремі печери та підземні приміщення на схилах між Єлецьким монастирем та Іллінською церквою.
«Є ще кілька печер дорогою від Єлецького монастиря до Іллінської церкви, до Антонієвих печер. На Болдиних горах був не один печерний комплекс, це були окремі скити якісь, там жили ченці-відлюдники», — Тетяна Новик – старший науковий співробітник відділу науково-фондової діяльності НАІЗ «Чернігів стародавній».
Тож Антонієві печери – лише найвідоміша частина підземної історії Чернігова. На Болдиних горах існувала ціла низка монастирських споруд і підземних об’єктів, частина яких досі залишається малодослідженою.
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Ангеліна Лабута
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 вересня 2026
