Усі хочуть створювати дрони, але фізика не в тренді: парадокс вступу-2026
Вступна кампанія 2026 року продемонструвала суперечливу ситуацію: технологічні напрями, пов’язані з безпілотниками, викликають помітний інтерес у молоді, однак фундаментальні дисципліни, без яких створення складної техніки неможливе, залишаються менш привабливими. Про це пише vchysia.media.
На цьому тлі особливо гостро виглядає кадрова проблема українських шкіл. Освітня система відчуває нестачу викладачів математики, фізики, хімії, біології та географії. За словами президентки Національного університету «Київський авіаційний інститут» Ксенії Семенової, ситуація із фізикою є одним із найбільш показових прикладів.
Під час цьогорічної вступної кампанії до одного з київських педагогічних університетів на програму підготовки вчителів фізики вступили лише двоє студентів. Водночас потреба в таких фахівцях залишається високою.
У Міністерстві освіти і науки також звертають увагу на проблему. 31 серпня заступник міністра Микола Трофименко повідомив про намір активніше популяризувати професію вчителя фізики.
Парадокс стає ще помітнішим, якщо порівняти це з інтересом до безпілотних технологій. Саме слово «дрони» в назві освітньої програми здатне зробити її значно привабливішою для вступників. Молодь бачить у такому напрямі сучасні технології, оборонну галузь та перспективну професію.
Однак за готовим безпілотником стоїть цілий комплекс знань — від математики та фізики до електроніки, програмування, матеріалознавства й інженерії. І саме з підготовкою до складних технічних дисциплін виникають проблеми.
Показовою стала ситуація з освітньою програмою, яку університет розробив спільно з компанією Fire Point. За словами Семенової, програма зібрала приблизно 150 заявок, проте в результаті жоден кандидат не пройшов конкурсний відбір.
Цей випадок демонструє, що зацікавленості в оборонних технологіях недостатньо. Для навчання за інженерними напрямами потрібна міцна база з точних наук і готовність опановувати непрості спеціалізовані дисципліни.
Окремо освітяни дискутують про роль математики у вступній кампанії. Питання обов’язковості цього предмета в національному мультипредметному тесті має значення не лише для вступників, а й для майбутнього технічної освіти.
Математичні знання є фундаментом для фізики, програмування та роботи з різноманітними технічними системами. Тому зниження рівня математичної підготовки вступників потенційно може позначитися і на тому, наскільки добре студенти опановуватимуть інженерні спеціальності.
Водночас університети дедалі активніше залучають бізнес до освітнього процесу. Компанії допомагають формувати програми відповідно до реальних потреб ринку, а навчальні заклади отримують можливість швидше адаптувати підготовку студентів до технологічних змін.
Особливо важливо це для оборонної галузі, де нові розробки з’являються значно швидше, ніж традиційні освітні програми встигають перебудовуватися.
Ще одним фактором, який змінює освіту, став штучний інтелект. Університетам дедалі важливіше не просто визначати, чи можуть студенти користуватися ШІ, а вчити їх робити це грамотно: перевіряти отриману інформацію, аналізувати результати та самостійно розуміти матеріал.
Технології можуть допомагати виконувати завдання швидше, але вони не здатні замінити фундаментальну підготовку. І саме тому нинішня ситуація виглядає парадоксально: інтерес до передових технологій зростає, тоді як знання, на яких ці технології тримаються, залишаються недостатньо популярними.
Нагадаємо, Економічні новини писали, що майже 108 тисяч українців, які цього року складали національний мультипредметний тест, у підсумку не стали студентами українських закладів вищої освіти. Частина з них не отримала права на вступ, інші мали можливість подати документи, але не скористалися нею.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 вересня 2026
