Від рішень генпрокурора залежало багато, – у ЦПК сказали про роль Кравченка в "Карфагені"
Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан, аналізуючи оприлюднені НАБУ плівки в межах справи "Карфаген", поділилася про те, що для неї ця історія була очікуваною, адже вона ретельно спостерігала за діяльністю генпрокурора Кравченка з самого початку його призначення.
Олені Щербан довелося бути адвокатом у справі детектива НАБУ Руслана Магомедрасулова, якого затримали, як вона нагадала, рік тому в межах спецоперації атаки на НАБУ і САП.
Вже тоді, побачивши матеріали цієї справи й щодо інших детективів, які підписував особисто Кравченко і які, з її слів, були сфальшовані (вона підкреслила, що це наразі підтверджується вироками судів, є виправданий свідок у справі Магомедрасулова, закрите кримінальне провадження щодо детектива НАБУ Гусарова), їй стало дещо зрозуміло.
Коли генпрокурор своєю рукою може підписувати сфальшовані документи, це може мати наслідком тільки катастрофу. І було питанням часу, коли це буде зафіксовано, задокументовано і коли доведеться розплачуватися і політично, і юридично за всі ці речі, – наголосила Щербан.
Вона зауважила на тому, що неформально вся правнича спільнота України розуміла, що з колцентрами відбувається біда і є "кришування" з боку правоохоронної системи. Щербан розповіла, що багато серед її колег-адвокатів знають історії, коли відбувалися обшуки, після чого колцентр нібито розпускали, а через тиждень він повертається працювати в те саме приміщення без жодних проблем, і ніхто вже не мав до нього питань.
Було зрозуміло, що це все функціонує виключно завдяки тому, що має сприяння з боку правоохоронної системи. Офіс генпрокурора – це дуже зручна інституція, це головна інституція в правоохоронній системі та правосудді сьогодні. Від рішення прокурора в будь-якій справі, чи то слідство Служби безпеки, чи Нацполіції, БЕБ, ДБР, залежить фактично все у кримінальному провадженні, – пояснила Щербан.
Офіс генпрокурора через свої адміністративні функції, повноваження з приходом Руслана Кравченка, як підкреслила заступниця виконавчого директора ЦПК, через нормативні накази, які обговорюються на оприлюднених плівках, систематизував моніторинг цих справ: поділили колцентри на свої та чужі, й, відповідно, почали атакувати чужі та покривати власні.
Я наголошу, що саме генеральний прокурор, який ймовірніше, згадується як "шеф" Андрійович на вже озвучених плівках, підписував всі документи щодо тих наказів, щоб моніторити ці справи. Він підписував всі кадрові рішення в прокуратурі щодо осіб, яких Кропива просував на різні посади, тому що лояльні особи в системі прокуратури якраз сприяли тому, щоб ця система трималася і активно функціонувала, – озвучила Щербан.
Вона нагадала, що конкурси на адміністративні посади були скасовані на законодавчому рівні якраз коли Руслан Кравченко прийшов на свою позицію разом з тим законом, яким забирали незалежність НАБУ і САП, прибрали й конкурси в Офісі генпрокурора. І після того, зі слів Щербан, почалися масові призначення на керівні посади в прокуратурі своїх людей.
Слідство сьогодні не має достатньо доказів, але очевидно, що докази є щодо генпрокурора, адже Вищий антикорупційний суд надав ухвалу, він не Печерський, просто так без підстав не дав би дозвіл обшукувати генерального прокурора як вдома, так і в його кабінеті. Тобто були дуже серйозні підстави. Те, що наразі недостатньо доказів для підозри, можливо, це питання часу, побачимо, – підсумувала Щербан.
Заступниця виконавчого директора ЦПК зауважила на важливому, на її погляд, аспекту в цій історії. Сьогоднішня відставка Кравченка глобально не розв'язує жодним чином проблему й оцю політизацію, лояльність в системі прокуратури.
Це треба вирішувати глобальними законодавчими змінами та врешті-решт з передбаченням конкурсу на посаду генерального прокурора, так, як це відбувається сьогодні в антикорупційних органах, – переконана Щербан.
Повна версія інтерв'ю з Оленою Щербан: дивіться відео
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 вересня 2026
