Податки в Україні 2027: чому ми платитимемо більше навіть без підвищення ставок
Податки на доходи з цифрових платформ, скасування пільги на посилки до 150 євро, посилення контролю за переказами, розширення кола платників ПДВ скоро може стати реальністю в Україні. Тобто, платити доведеться більше, навіть якщо влада утримається від формального підвищення ставок основних податків. Про це попереджають опитані юристи й експерти з оподаткування після детального аналізу нової Програми діяльності Уряду, Бюджетної декларації, Національної стратегії доходів, актуальних меморандумів з Міжнародним валютним фондом та євроінтеграційних зобов'язань України. Розповідаємо, до якої фіскальної реальності у 2027–2028 роках варто готуватися громадянам, малим та середнім підприємцям та великому бізнесу.Чи реально збільшити збір податків без посилення тиску на платниківНагадаємо, що, попри виклики війни, урядова програма закладає стрімкі темпи збільшення доходів: зростання податкових надходжень на 15% у 2026 році та загальних доходів державного бюджету на 20% у 2027 році. Експерти одностайні, що суто за рахунок зростання економіки забезпечити такі показники навряд чи можливо, адже прогноз динаміки ВВП від МВФ є значно стриманішим — до 1–1,6% у 2026 році.Прем’єр-міністр України Сергій Корецький ставить амбітні цілі щодо збору податків. Фото: УНІАН«Аналізуючи Програму уряду, очевидним вбачається, що збільшення податкових надходжень має забезпечуватися, зокрема, через удосконалення податкового законодавства та комплексну детінізацію економіки. Водночас виключно економічне зростання не дає достатніх підстав очікувати приросту надходжень на 15%, адже за актуальним прогнозом МВФ, реальне зростання національної економіки у 2026 році очікується на рівні до 2%», — зазначає Ігор Биков, адвокат АО LESHCHENKO & PARTNERS.Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, переконана, що без економічного дива досягти такого результату можна лише за рахунок посилення тиску на бізнес.«На мій погляд, ці цифри взяті з плану детінізації економіки. Численні заяви представників уряду про те, що у громадян та у бізнесу приховані мільярди, дають підстави вважати, що збільшення надходжень планується не через зростання економіки, а шляхом посилення тиску і контролю», — пояснює Томашевська.Тому фіскальне навантаження буде зростати, навіть якщо формально ставки оподаткування не зміняться.«Держава так чи інакше посилюватиме фіскальний тиск. Інакше ці 15% і 20% просто нема звідки взяти. Сама Програма це фактично визнає, бо називає детінізацію головним джерелом зростання доходів», — зазначає Михайло Гончарук, адвокат АБ «Гончарук та партнери».Головні інструменти, якими держава добиратиме ці цифри, на думку Гончарука, лежать у площині прозорості, а не ставок. Тому експерт називає такі напрями посилення тиску:міжнародний обмін податковою і банківською інформацією між країнами;автоматичний обмін даними про рахунки за стандартом CRS;звітність маркетплейсів та інших цифрових платформ;протидія анонімним переказам з картки на картку.Стосуватиметься посилення тиску не лише податкових ухилянтів, а й доброчесних бізнесів і громадян.«В Україні панує філософія агресивного збирання податків. До того ж, контролюючі органи нереформовані та все ще корумповані, а «касетні бомбардування» заходами податкового контролю все одно чіпляють легальний бізнес», — попереджає В’ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації.В Україні панує філософія агресивного збирання податків. Ілюстрація The PageМіж МВФ та ЄС: які податкові зміни зобов’язана втілити УкраїнаКонкретні терміни втілення тих чи інших змін варто шукати не у Програмі уряду, а у Меморандумі із МВФ, Бюджетній декларації на 2027–2029 роки та Національній стратегії доходів. За словами опитаних експертів там прописані наступні ключові напрями законодавчих змін:Поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до мінімальних рівнів, ухвалених у Директивах ЄС;Запровадження оподаткування ПДВ для міжнародних поштових та експрес-відправлень, звуження пільг та поступове розширення кола платників цього податку;Запровадження обов’язкової звітності й оподаткування доходів, отриманих громадянами через маркетплейси, сервіси оренди та інші онлайн-платформи згідно зі стандартами DAC7 / ОЕСР:Повноцінний запуск е-Акцизу, автоматичний обмін банківською та податковою інформацією за стандартом CRS.Володимир Зеленський із директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіною Георгієвою. Фото: Уніан«Боюся, що мова йде про неприємний пункт запровадження ПДВ для ширшого кола субʼєктів. Офіційна заява Кабміну була про те, що у 2027 році мейнстрімом буде боротьба з дробленням, і в 2028 — ПДВізація», — ділиться своїми очікуваннями Олександра Томашевська.Низка змін буде обумовленя продовженням євроінтеграції України. В’ячеслав Черкашин попереджає, що за новою квітневою Програмою адаптації законодавства України до права ЄС, нам потрібно за 16 місяців інтегрувати 1600 європейських правових актів, що експерт порівнює з ідеальним 12-ті бальним нормативним штормом для платників податків.«Євроінтеграційний блок передбачає масштабну адаптацію українського законодавства до acquis ЄС (правових правил гри Євросоюзу). У податковій та митній площині це насамперед наближення митних процедур, правил контролю за підакцизними товарами, регулювання окремих ринків, а згодом — потреба гармонізації податкових правил із європейськими стандартами. Для бізнесу це означає, що комплаєнс поступово стане не конкурентною перевагою, а базовою умовою роботи», — додає Ігор Ясько.В. О. голови ДПСУ Леся Карнаух під час обговорення удосконалення податкового адміністрування із МВФ. Фото: ДПСУДо якої податкової реальності варто готуватися громадянам, ФОПам та великому бізнесуВ наступні роки переміну фіскальної політики відчуватимуть буквально всі українці, а не лише підприємці й керівники компаній. Адже цей процес можна порівняти з поступовою, але незворотною зміною клімату.ПідписуйтесяФізосіб чекає жорсткіший контроль за доходамиДля громадян нові фіскальні орієнтири означатимуть посилений контроль за особистими фінансами, P2P-переказами та будь-якими неофіційними доходами. Адже держава готується виводити з тіні сфери, у яких фізособи роками уникали декларування своїх прибутків.«Можна очікувати, що держава візьметься за сегменти, які традиційно залишалися в тіні. Насамперед це ринок оренди нерухомості, де більшість орендодавців-фізосіб доходу не декларують. І окремо — визначення реальної вартості товару в угодах, коли в договорі вказують занижену ціну. Найпоказовіший приклад це купівля-продаж автомобілів», — наводить приклади Михайло Гончарук.Угоди між фізособами мають вийти із тіні. Фото: DepositphotosЗа словами Ігоря Ясько для населення ризик полягає не лише в можливих майбутніх ставках податків, а й у зростанні непрямого фіскального навантаження через акцизи, митні платежі та жорсткіший контроль за доходами.Чи залишать МСБ єдиний податок після 2026 року Для ФОПів головна загроза полягає у звуженні сфери застосування спрощеної системи оподаткування, яку уряд вважає ключовим інструментом оптимізації податків великими компаніями. Мова йде не про скасування єдиного податку, а про намагання перекрити схеми його нецільового використання.Ігор Ясько підкреслює, що треба готуватися до посилення контролю за дробленням бізнесу, підміною трудових відносин цивільно-правовими договорами та використанням ФОП-моделі великими компаніями для мінімізації податків.«З самої Програми [уряду] не випливає рішення про суттєві зміни чи ліквідацію спрощеної системи чи автоматичне підвищення ставок єдиного податку. Тому говорити, що ФОПам піднімуть податки, було б юридично некоректно. Але курс на детінізацію безпосередньо стосується спрощеної системи, оскільки держава традиційно розглядає її не лише як режим підтримки малого бізнесу, а й як потенційний інструмент податкової оптимізації», — підсумовує Ігор Биков.Тому Биков очікує:перегляду критеріїв застосування спрощеної системи в роботі ФОП;контролю за відповідністю фактичної діяльності ФОП установленим умовам;боротьби з використанням ФОПів для приховування фактичних трудових або господарських відносин та запобігання дробленню бізнесу.Проте від боротьби зі схематозом з використанням спрощеної системи потенційно можуть постраждати реальні малі й середні бізнеси. Як зазначає Михайло Гончарук, спрощену систему в цих документах, по суті, розглядають як канал тіні, тому рух іде в бік її звуження. Ба більше, Томашевська попереджає, що тренд детінізації вплине на роботу спрощеної системи в негативну сторону.Великим підприємствам доведеться кардинально перебудувати свої внутрішні процедури та підготуватися до зростання вартості ведення обліку. Тим часом фінансовий моніторинг банків та цифрові інструменти ДПС мають позбавити бізнес можливості приховувати реальні обороти.Працювати на спрощеній системі буде складніше. Фото: DepositphotosВеликому бізнесу доведеться навести лад у податках «Для бізнесу головний виклик — необхідність привести у порядок первинні документи, кадрове оформлення, товарний облік, розрахунки та податкову історію. Держава рухається до моделі, в якій приховати операцію стає складніше технічно, а не лише небезпечніше юридично», — попереджає Ігор Ясько.На думку Ігоря Бикова для бізнесу ризик полягає не стільки в самому курсі влади на детінізацію, скільки в тому, як саме цей курс буде реалізований на рівні законів, підзаконного регулювання та практики ДПС.«Тут є принциповий ризик: якщо детінізація перетвориться переважно на збільшення кількості перевірок та податкових донарахувань, це може дати короткостроковий фіскальний ефект, але негативно вплине на інвестиційний клімат та ділову активність», — попереджає Биков.Чому детінізація має починатися згориЗгадані міри виглядають доволі непопулярними, бо громадяни й бізнес звикли, що на певні проблеми, як-от зарплати в конвертах, в країні роками немов закривають очі. Втім, «закручування гайок» було би сприйняте суспільством краще при розумній та проз
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 вересня 2026
