Сенсація в журналі Nature: активна речовина «Оземпіку» подовжила життя на 3 місяці
Семаглутид, активна речовина «Оземпіку» та «Веґові» подовжила життя постарілих самиць мишей на три місяці. Ефект у цього втручання був подібним до того, який виникає через обмеження калорійності раціону, але пам’ять, бажання досліджувати нове та контроль глюкози в мишей після семаглутиду були кращими, ніж після простого зменшення кількості їжі. Ці результати свідчать на користь того, що семаглутид імітує вплив обмеження калорій не лише на вагу, але й на фізіологічні зміни в організмі в старшому віці. Дослідження опублікували в журналі Nature.
Активна речовина «Оземпіку» подовжила життя постарілим мишам.
Обмеження калорій у старшому віці є одним із найбільш дієвих способів подовжити тривалість життя, доведеним на ряді організмів — від дріжджів до лабораторних мишей і навіть людей. Зменшення споживання їжі позитивно діє на обмін речовин, зокрема через вплив на інсулін, а також його пов’язували з меншою важкістю нейродегенеративних й автоімунних захворювань і навіть раку. Але підтримувати такий раціон протягом довгого часу важко, а в дослідженні на мишах навіть виявилося, що попри подовження життя його якість погіршилася.
Тому науковці шукають міметики обмеження калорій, тобто речовини, які стимулюватимуть ті самі процеси в організмі без урізання калорійності раціону. Одним із кандидатів є агоністи GLP-1 рецепторів, на кшталт «Оземпіку», які діють через пригнічення відчуття голоду. «Оземпік» і подібні препарати вже пов’язували з перевагами для здоров’я, які навіть не залежать від втрати ваги. Тож американсько-данська команда на чолі з науковцями Університету Каліфорнії, Берклі вирішила дослідити, чи поширюються ці позитивні ефекти на тривалість життя.
Щоб оцінити, як семаглутид буде впливати на старіння, науковці використали в дослідженні самиць мишей віком 20 місяців, що відповідає людському віку від 60 років. Для дослідження фізіологічних змін в організмі препарат вводили протягом трьох місяців, а для вивчення того, наскільки подовжиться життя — аж до самої смерті тварин від старості. У першому експерименті мишей на семаглутиді порівнювали з контрольною групою, яку утримували за звичайних умов. Споживання калорій під час приймання препарату зменшилося на 24 відсотки, що призвело до зменшення маси тіла, здебільшого через втрату жирової тканини. Миші з контрольної групи здебільшого доживали до віку 742 днів, або майже 25 місяців, а миші на семаглутиді — до 834 днів, або майже 28.
У мишей на семаглутиді також виявили більше бажання досліджувати нове, адже вони більше рухалися й більше обстежували територію в декількох тестах, де стикалися з незнайомими їм обстановкою та предметами. Порівняно з контрольною групою, ці миші також мали кращу пам’ять, довше могли утриматися на поверхні, що постійно обертається, і мали сильніші м’язи. Окрім цього, змінилися й молекулярні маркери старіння: покращилася чутливість до глюкози й інсуліну, зменшилася інтенсивність запалення. Також у гіпокампі мишей збільшилася кількість нейронів, що може пояснити покращення пам’яті, а щільність кісткового мозку в них була більшою, попри те, що стовбурових клітин було менше, тож, імовірно, самі клітини мали більше ресурсів на регенерацію.
У другому експерименті ввели третю групу, яку вже тримали на раціоні, калорійність якого зменшили на 24 відсотки, щоб імітувати те, скільки їли миші на семаглутиді. Однак миші на раціоні зі зменшеною калорійністю швидше з’їдали свою їжу, тоді як миші на семаглутиді — більш рівномірно розподіляли її протягом дня. В цьому експерименті в мишей на семаглутиді та дієті відтворили ті самі покращення, що й у першому, включно зі зменшеною кількістю РНК- і ДНК-маркерів старіння. Але, порівняно з мишами на раціоні зі зменшеною калорійністю, миші на семаглутиді мали більше бажання досліджувати нове, кращу пам’ять і контроль глюкози. І якщо обмеження калорійності здебільшого зберігало ті фізіологічні показники, які миші мали на початку дослідження, то приймання семаглутиду ще й покращувало їх.
Оскільки старіння є найбільшим фактором ризику багатьох хронічних хвороб і семаглутид його сповільнює, результати можуть свідчити, що принаймні частина переваг від подібних препаратів для здоров’я пов’язана саме зі впливом на старіння. І хоча його ефекти були подібними на вплив обмеження калорійності раціону, препарат може бути більш зручним способом боротися зі старінням.
Однак поки дослідження провели лише на мишах і, хоча в них не виявили суттєвих побічних ефектів, подібні подальші дослідження для підтвердження безпечності препарату для людей старшого віку. Окрім цього, у дослідженні використовували лише самиць мишей, адже самці є більш агресивними, а в людей жінки й так живуть довше за чоловіків.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 вересня 2026
