Хіба ревуть воли: як змінилося поголів’я корів, свиней та птиці з 2022 року
Повномасштабна війна призвела до скорочення не лише врожаїв овочів, а й поголів’я свійських тварин від 5% до 40% в залежності від галузі тваринництва. Найбільше великої рогатої худоби за минулий рік втратили домашні господарства, тоді як сільгосппідприємства, навпаки, дещо збільшили поголів’я. На інфографіці «Слово і діло» – як змінилося тваринництво в Україні за час великої війни.
Наприкінці 2021 року в Україні налічувалося 2,644 мільйона великої рогатої худоби (ВРХ), зокрема 1,544 мільйона корів. Згідно з останніми даними, у серпні 2026 року поголів’я ВРХ становило вже 1,751 мільйона тварин, серед яких лише 932,6 тисячі – корови.
Таким чином, за чотири з половиною роки кількість ВРХ впала на 34%, причому падіння більшою мірою позначилося на коровах, поголів’я яких скоротилося аж на 40%. Для підтримки галузі держава навіть запускала систему державних дотацій у розмірі 7 000 гривень на тварину для власників від 3 до 100 корів.
Причому за останній рік поголів’я великої рогатої худоби сильніше скоротилося саме у господарствах населення – на 35%, тоді як у сільгосппідприємств воно, навпаки, побільшало на 3%. Разом з тим саме на домашні господарства припадає найбільше корів – 539,8 тисячі голів проти 392,8 тисячі у підприємств.
Найбільше промислових корів живе у центральній Україні – Вінницькій (32,5 тисячі), Хмельницькій (32,5 тисячі), Київській (35,4 тисячі), Чернігівській (38 тисяч), Черкаській (46,1 тисячі) областях. А лідирує Полтавщина, поголів’я промислових корів якої наразі становить 52,4 тисячі. Зокрема, саме цим рекордом Полтавська область запам’яталася нам у 2025 році.
П’ять років тому, в серпні 2021 року, в Україні вирощували 6,11 мільйона свиней. До серпня 2026 року їхнє поголів’я скоротилося на 25% – до 4,61 мільйона тварин. До скорочення масштабів свинарства призвели, серед іншого, спалахи африканської чуми свиней (АЧС) у Європі та самій Україні у 2024 і 2025 роках.
Згадана вище система дотацій також поширювалася на вівчарство і козівництво. У 2025 році власникам від 5 до 500 голів маточного поголів’я кіз та/або овець держава пропонувала по 2 000 гривень на тварину. Тим не менш, якщо наприкінці 2021 року в Україні налічувалося 1,094 мільйона овець та кіз, то у січні 2026-го – 761,1 тисячі голів, що на 30% менше.
Найменше за роки великої війни впало поголів’я птиці. Наприкінці 2021 року в Україні вирощували 202,2 мільйона курей, качок, індиків, гусей. У січні ж 2026 року їхнє поголів’я становило 192,4 мільйона – лише на 5% менше. Таким чином, птахівництво лишається головним напрямом тваринництва в Україні.
За 2025 рік в Україні виробили 2,2 мільйона тонн м’яса – на 4,5% менше, ніж позаторік. Зокрема, як показує наша минула інфографіка, 2024 рік став рекордним за вагою проданого за кордон м’яса птиці, хоч 2025-й і обігнав його за вартістю продукції у доларах.
За перше півріччя 2026 року обсяги надоїв молока в Україні склали 3,6 мільйона тонн – мінус 12,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Натомість збір яєць, навпаки, виріс на 9% – до 7,6 мільярда штук.
Це продовжило минулорічні тренди: за підсумками 2025 року в Україні зібрали 11,7 мільярда яєць (на 1,1% більше, ніж позаторік) та 6,9 мільйона тонн молока (на 5,4% менше, ніж у 2024 році).
Нагадаємо, в Україні хочуть розширити бронювання для фермерів. Про це заявив очільник Міністерства аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. У Мінагрополітики планують знизити поріг критичності для агропідприємств з тисячі до кількох сотень гектарів оброблюваної землі.
Найбільше ризиків сільське господарство в Україні відчуває у прифронтових регіонах. Так, у травні 2026 року росіяни атакували два фермерські господарства на Чернігівщині, де розташовані свиноферма та ферма великої рогатої худоби. Від удару загинула одна працівниця.
Прибутковість тваринництва великою мірою залежить від вартості зернових культур, які складають основу більшості кормів. На окремій інфографіці «Слово і діло» розповідало, як після повномасштабного вторгнення змінилася посівна площа та врожаї пшениці та кукурудзи.
Своєю чергою врожайність рослинництва залежить від якості ґрунтів – зокрема вмісту гумусу, фосфору та калію. Які області України найкраще підходять для сільського господарства, а які зазнали сильного виснаження – дивіться у матеріалі «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 вересня 2026
