До фронту доходять лише 2% мобілізованих «для галочки»: Лубінець розкритикував систему ТЦК
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що чинна система мобілізації часто орієнтується на кількість набраних людей, а не на те, чи здатні вони реально служити. За його словами, до підрозділів на фронті в результаті може доходити лише близько 2% від мобілізованих у межах такого підходу.
Про це Лубінець сказав в інтерв’ю.
Омбудсмен розкритикував так звану «галочну систему», коли перед територіальними центрами комплектування ставлять завдання набрати певну кількість людей, а подальша їхня придатність до служби фактично відходить на другий план.
За словами Лубінця, ТЦК можуть виконати кількісний показник і передати мобілізованих до навчальних центрів. Однак скільки з цих людей після підготовки реально потраплять до бойових частин, уже не є головним критерієм оцінки роботи.
Саме через це, вважає омбудсмен, найменше поповнення отримують підрозділи на першій і другій лініях оборони. Він переконаний, що ефективність мобілізації потрібно рахувати не за кількістю оформлених людей, а за тим, скільки з них дійшли до війська і можуть виконувати поставлені завдання.
Лубінець заявив, що особливо різко кількість порушень прав людини під час мобілізації зросла у 2024 році. За його словами, у 2026-му ситуація стала кращою, однак ризик серйозної суспільної напруги все ще залишається.
Омбудсмен пов’язує частину проблем із запровадженням кількісних планів мобілізації. За його словами, коли потрібно було щомісяця набирати приблизно 30 тисяч людей, система почала орієнтуватися насамперед на виконання цифри.
На цьому тлі, стверджує Лубінець, посилилася й корупція. Люди, які фізично могли служити, у деяких випадках намагалися уникати мобілізації за гроші, тоді як для виконання планів могли забирати тих, хто має серйозні проблеми зі здоров’ям або фактично не потрібен армії.
Серед таких випадків він згадав людей із тяжкими захворюваннями, залежностями та військовозобов’язаних старшого віку. На думку омбудсмена, саме така практика додатково посилила недовіру до мобілізації.
Лубінець також засудив напади на військовослужбовців ТЦК. Водночас він наголосив, що порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів не можуть залишатися без реакції держави.
Окремо він повідомив, що вже обговорював ефективність мобілізації з оточенням головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого. Серед його рекомендацій — оцінювати роботу ТЦК за кількістю людей, які після мобілізації реально потрапляють до військових частин.
За словами Лубінця, такий підхід може дозволити набирати менше людей, але тих, хто справді здатний пройти підготовку і служити. Він вважає, що це також могло б зменшити корупційні ризики.
Омбудсмен заявив, що неофіційні суми за уникнення мобілізації нині можуть становити 10–20 тисяч доларів. Окремо, за його словами, з’явилися схеми «під ключ» за 50–70 тисяч доларів із незаконним переправленням людини за кордон.
Найгіршу ситуацію з корупцією Лубінець відзначив у Закарпатській області. Водночас випадки нападів на працівників ТЦК, за його словами, частіше фіксують у західних регіонах, віддалених від фронту.
Омбудсмен також вважає помилкою те, що значну частину роботи з мобілізації фактично переклали на військових. На його думку, до цього процесу мають більше залучатися органи місцевого самоврядування, виконавча влада та правоохоронці, які мають відповідну підготовку для роботи з цивільними.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
3 вересня 2026
