Громади готуються до зими, але теплопідприємства накопичують борги: що буде з опаленням на Донеччині
На Донеччині знову готуються до зими в умовах війни. У Краматорську та Слов’янську обстріли пошкоджують будинки й тепломережі. Багато людей уже евакуювалися, але є й ті, хто мусить залишатися. Тож для них опалення взимку — одна з базових потреб.
Громади готують мережі та котельні, щоб не допустити зриву опалювального сезону.
Але разом із цим постає інше питання: як оплачувати цю підготовку, якщо теплопостачальні підприємства втрачають споживачів, отримують менше платежів і накопичують борги? Через це створили петицію до уряду із закликом врегулювати фінансові проблеми теплопостачальних підприємств прифронтових громад.
Андрій (ім’я змінили на прохання героя) – правоохоронець із Донеччини. Частина його колег зараз працює з Дніпра, але деякі й досі залишаються в області. Сам Андрій живе у Краматорську.
Наприкінці березня в його квартирі в центрі міста вибило вікна. До кінця серпня чоловік жив із фанерою замість скла — її надали благодійники. Тепер він вирішив змінити квартиру й орендував іншу. До речі, ринок оренди в місті ще існує.
Андрій каже, не хоче мерзнути взимку та й не впевнений, що в його нинішньому будинку взагалі буде опалення.
Краматорськ готується до зими. Як і інші прифронтові громади, місто має забезпечити теплом тих, хто тут залишається.
Попри всі труднощі влада мусить не допустити зриву опалювального сезону – про це йдеться у петиції, зареєстрованій 29 липня на сайті Кабінету Міністрів України. У ній – заклик до уряду невідкладно врегулювати ситуацію з підготовкою теплопостачальних підприємств прифронтових громад Донеччини до опалювального сезону 2026–2027 років. Авторка петиції — головна редакторка Антикризового медіа-центру Юлія Володченко.
Вона зазначає, що теплопостачальні підприємства прифронтових громад працюють у надзвичайно складних умовах. Частина Донеччини окупована, населені пункти постійно обстрілюють, а котельні та тепломережі пошкоджені. Крім того, через евакуацію населення підприємства втратили значну частину споживачів і платежів.
Від стабільної роботи теплопостачання залежить функціонування лікарень, соціальних установ, комунальних служб та іншої критичної інфраструктури у Краматорську, Слов’янську, Дружківці та інших громадах, які залишаються під контролем України.
У петиції Юлія Володченко звертає увагу саме на фінансову проблему. Через мораторій на підвищення тарифів, падіння рівня оплати та обмеження на стягнення боргів з окремих категорій споживачів підприємства накопичують заборгованість перед постачальниками енергоносіїв. Водночас пошкоджені обстрілами об’єкти потребують постійного ремонту.
За наведеними в петиції даними, ОКП «Донецьктеплокомуненерго» має понад 3 млрд грн боргу перед постачальниками, а споживачі всіх категорій заборгували підприємству приблизно стільки ж. У «Краматорськтеплоенерго» рівень оплати населення після початку повномасштабної війни знизився з 98,6% до 35,6%, а борг населення перевищив 700 млн грн.
Тому авторка просить уряд забезпечити розрахунки за різницею в тарифах, створити окремий механізм державної підтримки прифронтових теплопостачальних підприємств, врегулювати їхні борги перед постачальниками енергоносіїв та передбачити державне фінансування аварійного відновлення пошкоджених котелень і тепломереж.
На думку авторки, рішення потрібно ухвалити до початку опалювального сезону, адже підготовка мереж, закупівля обладнання та проведення ремонтів потребують часу.
Станом на кінець серпня петиція має 267 підписів із необхідних 25 тисяч.
Юлія Володченко сама родом із Краматорська. Зараз вона живе в Києві, але регулярно приїжджає до рідного міста, де залишилися її батьки та брат, який працює у ДСНС. Каже, що після поширення петиції отримала коментарі від людей, які не розуміли, навіщо порушувати тему підготовки до опалювального сезону, якщо місто й так до нього готується.
За словами Юлії, зокрема, Краматорськ справді готується до зими, адже місцева влада не може цього не робити. У місті залишаються жителі, військові, працюють лікарні та інші установи, тому тепло має бути.
Але головна проблема, на її думку, у тому, за чиї кошти ця підготовка відбувається.
Тобто гроші з місцевих бюджетів, які могли б піти на медицину, соціальний захист, безпеку чи інші потреби громади, доводиться спрямовувати на підтримку теплопостачальних підприємств.
Юлія вважає, що це створює несправедливу ситуацію. Мешканці будинків сплачують податки до місцевого бюджету, а окремо оплачують комунальні послуги за встановленими тарифами. Водночас громада знову змушена витрачати бюджетні кошти на те, щоб підприємства могли підготуватися до зими.
Особливо складною ця ситуація може бути для невеликих громад, які мають значно менше ресурсів, але так само повинні забезпечити опалення.
Саме тому одним із ключових питань вона називає компенсацію різниці в тарифах з державного бюджету. За словами Юлії, відповідні механізми передбачені законодавством, однак на практиці значне фінансове навантаження залишається на місцевих бюджетах.
У Донецькій ОВА на запит «Точки Сходу» повідомили, що підготовка області до осінньо-зимового періоду 2026–2027 років триває, але через безпекову ситуацію проводити роботи складніше.
За рекомендаціями Міністерства розвитку громад та територій України, станом на 1 серпня рівень готовності об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери має становити 60%. У громадах Донеччини, які залишаються під контролем України та де підготовчі роботи можна проводити в умовах воєнного стану, наразі цей показник становить 63%.
Йдеться про Андріївську, Краматорську, Новодонецьку, Олександрівську, Слов’янську та Черкаську громади.
Водночас в ОВА зазначають, що область загалом виконує заплановані заходи на рекомендованому рівні. Проблеми, які виникають під час підготовки, ОВА разом із місцевою владою вирішує окремо.
При цьому відповідь ОВА показує, що підготовка до зими на Донеччині триває, однак залишається питання, яке порушує авторка петиції: хто має забезпечити фінансову спроможність підприємств пройти цей сезон і не залишити місцеві бюджети сам на сам із витратами на тепло.
У Донецькій ОВА теж говорять про складну фінансову ситуацію теплопостачальних підприємств області. Через обстріли та пошкодження інфраструктури їм доводиться постійно ремонтувати мережі. Водночас через евакуацію поменшало споживачів, плюс люди стали менше платити за тепло.
Через це підприємствам складно самостійно оплачувати енергоносії, матеріали та послуги, а також вчасно виплачувати зарплати працівникам.
Окремою проблемою в ОВА називають мораторій на підвищення тарифів для населення. Через те, що чинні тарифи не покривають реальних витрат підприємств, держава має компенсувати різницю. Однак, за даними ОВА, наразі така компенсація залишається невиплаченою в обсязі 3,8 млрд грн.
В обласній адміністрації зазначають, що неодноразово зверталися до центральних органів влади щодо погашення цієї заборгованості, а також щодо захисту рахунків підприємств критичної інфраструктури від арештів та надання їм фінансової підтримки.
Поки ж частину фінансових проблем доводиться закривати за рахунок обласного бюджету та бюджетів територіальних громад.
Зокрема, йдеться про ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та КП «Компанія «Вода Донбасу». Через війну, активні бойові дії та евакуацію населення ці підприємства отримують менше коштів від своєї роботи, тому не можуть повністю забезпечувати необхідні витрати лише власними доходами.
Водночас область отримує і державну підтримку. Зокрема, кошти з резервного фонду держбюджету спрямували на закупівлю пального генераторів. Також у 2026 році область отримала фінансування на будівництво блочно-модульних котелень, які мають допомогти забезпечити теплом громади в разі пошкодження основної інфраструктури.
Таким чином, у Донецькій ОВА визнають: на проходження опалювального сезону впливають одразу дві проблеми — постійні пошкодження об’єктів через бойові дії та складний фінансовий стан теплопостачальних підприємств. Саме фінансову складову та необхідність більшої державної підтримки окремо порушує авторка петиції.
Генератори, свердловини та буржуйки: як громади готуються до аварій
У Донецькій ОВА зазначають, що громади області також готують плани дій на випадок аварій та інших надзвичайних ситуацій під час опалювального сезону. Йдеться, зокрема, про можливі тривалі відключення електроенергії, пошкодження мереж чи перебої з тепло- та водопостачанням.
Об’єкти життєзабезпечення мають резервні джерела живлення — генератори. Крім того, у підконтрольних Україні громадах є понад 1200 альтернативних приладів опалення — буржуйок і булер’янів. За потреби їх можуть використовувати для обігріву житлових приміщень.
Окремо готуються до можливих проблем із водопостачанням. Наразі централізовану воду, за винятком аварійних відключень електроенергії, отримують Краматорськ, Слов’янськ, Олександрівка та Новодонецьке. У Краматорську та Новодонецькому воду подають за графіком.
Тому громади разом із міжнародними організаціями розвивають альтернативні джерела: бурять свердловини, встановлюють ємності для зберігання та обладнання для очищення, забезпечують водопровідні об’єкти генераторами та, де це можливо, організовують підвезення питної й технічної води.
Зокрема, у Краматорській громаді працює 41 свердловина та мережа ручних водорозбірних колонок. У Слов’янській громаді біля багатоквартирних будинків облаштовано 92 свердловини. Роботи зі створення нових джерел води тривають.
Ще одним варіантом для мешканців у разі тривалих перебоїв залишаються пункти незламності. На Донеччині їх наразі 62. Із них 57 готові приймати людей: 11 працюють цілодобово, 46 — за встановленими графіками. Ще п’ять перебувають у «режимі очікування» і можуть відновити повноцінну роботу протягом двох годин після відповідного рішення.
У таких пунктах люди можуть, зокрема, зарядити телефони, скористатися інтернетом і мобільним зв’язком, а за потреби — переночувати.
Таким чином, область готує не лише основну систему теплопостачання, а й резервні варіанти на випадок нових обстрілів та пошкоджень. Водночас, одним із ключових питань залиша
- Останні
- Популярні
Новини по днях
31 серпня 2026
