Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Херсонщина, Нікополь, Суми та Запоріжжя: життя міст під російськими атаками

khersonline.net

Херсонщина, Нікополь, Суми та Запоріжжя: життя міст під російськими атаками

Зображення: Вгору

Херсонщина, Нікополь, Суми та Запоріжжя, попри різну відстань до фронту, стикаються зі схожими викликами через російські атаки. Окупанти цілеспрямовано б’ють по житлових кварталах, громадському транспорту, магазинах, підприємствах та автозаправних станціях, що змушує міста адаптуватись до нових реалій, повідомили в медіа «Вгору».

Журналістка запорізького «Локатор-Медіа» Ілона Тислицька, головна редакторка нікопольської медіагрупи «Прихист» Анна Целуйко та головна редакторка сумського видання «Кордон.Медіа» Олеся Боровик розповіли про щоденне життя своїх міст. Наприклад, у Нікополі, що розташований за 4-7 кілометрів від окупованого Енергодара та Запорізької АЕС, з 2022 року фіксують переважно нічні обстріли з реактивних систем залпового вогню. З 2023 року додалися атаки дронів, а нещодавно місто почали атакувати також ударними безпілотниками типу Shahed.

«Коли почалися дрони, ми говорили: тільки б не “шахеди”. Але зараз маємо й атаки “шахедами”», сказала Анна Целуйко. Днем раніше російська армія артилерією обстріляла центр Нікополя, внаслідок чого п’ятеро людей дістали поранення та одна людина загинула. Були пошкоджені магазини, кафе, банківські установи, навчальні заклади та автомобілі. Суми перебувають за 18 кілометрів від лінії бойового зіткнення, де найбільше страждають околиці, за словами Олесі Боровик. Російські військові випробовують на Сумщині нові типи зброї, вражаючи не лише критичну інфраструктуру, а й поштові відділення, магазини та житлові квартали. Відстань від Запоріжжя до лінії бойових дій складає близько 20 кілометрів. Місто атакують керованими авіабомбами, ракетами, балістичним озброєнням, реактивними та FPV-дронами.

Ілона Тислицька зазначила: «Зараз немає такого місця чи району, де можна почуватися спокійніше. Удари можуть бути по житлових кварталах, цивільній інфраструктурі, підприємствах, магазинах і транспорту». За даними міської влади, станом на кінець липня 2026 року в Запоріжжі понад 1,5 тисячі багатоквартирних будинків і майже 4 тисячі приватних осель були пошкоджені внаслідок російських атак.

До повномасштабного вторгнення набережна Нікополя була привабливим районом з готелями, ресторанами та яхт-клубом. Тепер ця територія перетворилася на небезпечну зону, більшість будівель та бізнесів зруйновані. У центрі Нікополя продовжують працювати магазини, аптеки та кав’ярні. Анна Целуйко наголосила, що через близькість окупованого берега удари часто мають хаотичний характер. Також, за її словами: «У Нікополі зараз немає жодної заправки. Ми змушені заправляти приватні автомобілі, комунальний транспорт і транспорт екстрених служб в інших містах району».

У Сумах малий бізнес працює, але великі підприємства в промислових районах релокуються або припиняють роботу після повторних ударів керованими авіабомбами. Автозаправні станції стають окремою мішенню, частина з них відновлює роботу, встановлюючи захисні конструкції, але в деяких невеликих містах Сумщини стаціонарних заправок уже немає, тому пальне доставляють мобільними автозаправниками.

У Запоріжжі частина підприємств релокувалася або закрилася, проте з’являються нові невеликі виробництва, кав’ярні та сервіси. Люди, які втратили роботу або переїхали до міста, користуються грантовими програмами та відкривають власну справу. Деякі заклади переходять у підземні приміщення. Наприкінці серпня російський безпілотник атакував останній із трьох гіпермаркетів мережі «Епіцентр», що працював у Запоріжжі.

Атаки на цивільні автомобілі та громадський транспорт є виразною паралеллю між Нікополем і Херсоном. Через погіршення безпекової ситуації в Нікополі скоротили частину маршрутів, а ввечері транспорт доводиться чекати довше. Прибережні райони та стара частина міста частково відрізані від регулярного сполучення. Світлофори у місті вимкнули, щоб уникнути скупчень автомобілів на перехрестях. Водії громадського транспорту, за словами Анни Целуйко, не мають бронежилетів, шоломів чи детекторів дронів.

У Сумах журналісти не фіксували систематичних атак на міські автобуси, як у Херсоні чи Нікополі, але транспорт потрапляє під удари, а водії та пасажири дістають поранення. У прикордонних містах і селах частина приватних перевізників відмовилася від рейсів, тому потребу в перевезеннях частково закриває комунальний транспорт. Олеся Боровик зазначила, що на околицях Сум водіям часто немає де перечекати небезпеку: на зупинках бракує габіонів і захисних споруд. Водій ухвалює рішення, зупинятися чи їхати далі, під час загрози. У Запоріжжі FPV-дрони почали впливати на життя міста влітку 2026 року, атакують цивільні автомобілі, громадський транспорт та навіть балкони житлових будинків, повідомила Ілона Тислицька.

У Нікополі настрої людей змінюються після кожного обстрілу: після важкої ночі частіше говорять про евакуацію, а в спокійніші дні, про бажання залишатися вдома та підтримувати місто. У Сумах рішення про виїзд з’являється, коли війна безпосередньо торкається родини: руйнує житло, забирає близьку людину або створює загрозу для дитини. «Люди сидять до останнього. Якщо оселю можна відновити, відновлюють і продовжують жити. А коли вже немає де жити або не залишається рідних, які тримали в місті, тоді зважуються виїжджати», пояснила Олеся Боровик. У Запоріжжі після сильних атак частина людей виїжджає на кілька місяців або переїжджає до безпечніших районів міста. Наступного дня рішення може змінитися: людей утримують дім, робота, родина та бажання відбудовувати своє місто.

Мешканці Херсонщини, як і інших прифронтових міст, щодня стикаються з вибором, залишатися чи евакуюватися, адаптуючись до постійних загроз та руйнувань, які приносить російська агресія.

Минулої доби на Херсонщині російські війська вбили трьох та поранили 15 людей, обстрілюючи Херсон, Антонівку та Приозерне.

Херсонська обласна прокуратура передала до суду справу мешканки Херсона, яка поширювала російську пропаганду.

На Херсонщині затримали 36-річну жительку Білозерської громади, яка через Telegram поширювала матеріали на підтримку російської агресії.

За матеріалами: Вгору

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
31 серпня 2026

Новини на тему

Більше новин