ЗА СПРАВЖНЮ ПРИЙДЕШНЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!
24 серпня 1991 року Верховна Рада України своїм актом проголосила “незалежність України та створення самостійної української держави – України”. Відтоді минуло 35 років, але чи стала Україна за цей час справді незалежною та самостійною державою?
Поняття самостійності та незалежності держави тісно пов’язані, але мають різний зміст. Самостійність означає здатність країни самостійно керувати своїми внутрішніми справами та приймати рішення всередині країни. Незалежність є ширшим міжнародним статусом, який означає повну свободу від впливу чи підпорядкування іншим державам на світовій арені.
В самому Акті про проголошення незалежності України зазначено, що він проголошується, “виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами”. Оскільки під “самовизначенням” у цьому випадку мається на увазі передусім право українського народу на створення власної незалежної держави, то й у цьому контексті слід аналізувати справжність незалежності та самостійності України.
В Україні, зокрема на вищих державних посадах, у великому бізнесі та банківському секторі, представники власне українського народу становлять незначну меншість, й тому вплив українського національного середовища залишається непропорційно слабким. Тут домінують інші народи – євреї та росіяни. Саме ті, які залишилися нам у спадок від влади колишньої метрополії, і стали наслідком антиукраїнської кадрової політики державного керівництва. Вони ж “за кулісами” продовжують користуватися мовою агресора! Закономірно, що ними здебільшого визначаються не інтереси українського народу, а інтереси політично-фінансових груп, сформованих ще в радянський та пострадянський період, або й взагалі вони часто працюють на користь інших держав. Ухвалені ними закони про корінні народи (без українців), про множинне громадянство, про антисемітизм (без україноненависництва), про розпродаж української землі тощо підривають самі основи української Конституції. А численні факти корупції з їхнього боку, передусім на оборонних закупівлях, деморалізують увесь спротив російській агресії.
Чи є тоді українська держава інструментом реалізації права українського народу на самовизначення – чи лише формально незалежною державою, в якій українці не мають належного впливу? Навіть цих вищезгаданих фактів достатньо, аби стверджувати, що ні справжньої незалежності, ні справжньої самостійності у нас немає. Але за них варто боротися!
Слава Збройним Силам України! Низький уклін усім полеглим за волю України!
Хай живе самостійна та незалежна Україна!
Ростислав Новоженець
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 серпня 2026
