США проти МКС
США проти МКС
США ввели санкції проти голови Міжнародного кримінального суду (МКС) японки Томоко Акане та одного із старших юристів цього судового органу сенегальця Абдулая Сейє. Останній відомий тим, що брав активну участь у підготовці ордера на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху. Нові американські санкції стали черговим кроком у кампанії Вашингтона проти міжнародної структури, яку Штати не просто не визнають, а й абсолютно відкрито намагаються дискредитувати, підтягнувши до бойкоту МКС та інші країни.
Зважаючи на все, голова Міжнародного кримінального суду японка Томоко Акане потрапила під американські санкції лише за те, що очолює судову інстанцію, яка не подобається США
Про персональні санкції проти двох членів МКС, його голови Томоко Акане з Японії та Абдулая Сейє, високопоставленого юриста родом із Сенегалу, оголосив 18 серпня особисто держсекретар США Марко Рубіо. “Ці особи безпосередньо брали участь у зусиллях Міжнародного кримінального суду з розслідування, арешту, затримання або переслідування посадових осіб, уряди яких не дали згоди на юрисдикцію МКС”, – зазначив американський дипломат. І тут же пройшовся і по самому базовому в Гаазі судовому органу, назвавши його «корумпованим і фатально політизованим наднаціональним судом, який зловмисно зловживає своїми повноваженнями і виходить за межі свого мандата».
У чому саме з американської точки зору завинила голова МКС, не зовсім зрозуміло. Швидше справа просто на високій посаді, яку Томоко Акане займає в суді, який не визнається США. Натомість «вина» пана Сейє полягала в тому, що він входив до складу групи звинувачення, яка домагалася ордера на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та екс-міністра оборони Йоава Галанта (ордер було видано восени 2024 року). А за даними ізраїльських ЗМІ, зараз Абдулай Сейє займається розслідуванням МКС щодо фінансування Ізраїлем поселень та озброєння поселенців на Західному березі річки Йордан. Зрозуміло, одним із перших, хто вітав санкції проти двох функціонерів МКС, виявився прем’єр Нетаньяху. «Я високо оцінюю дії держсекретаря Марко Рубіо, який очолив рішучі зусилля адміністрації Трампа щодо боротьби з незаконними зловживаннями МКС, та його заяву про те, що корумповані чиновники, які очолюють МКС, будуть покарані»,— написав прем’єр 19 серпня в соцмережі X. Європейці розцінили цей крок зовсім інакше. Зокрема, глава МЗС Нідерландів Том Берендсен зазначив, що його країна не схвалює останні санкції США і вже запросила пані Акане “обговорити нашу подальшу підтримку”. “Міжнародні суди і трибунали повинні мати можливість вільно виконувати свої мандати”, – підсумував Берендсен. У будь-якому разі дуже несподіваним санкційний випад Штатів ні для кого не став.
Ще минулого року президент США Дональд Трамп ввів санкції проти самого МКС, заявивши у своєму указі, що ця судова інстанція, правомочність якої Штати не визнають, «брала участь у незаконних та безпідставних діях, спрямованих проти Америки та нашого близького союзника Ізраїлю». З того часу Вашингтон почав вводити цілеспрямовані санкції проти окремих посадових осіб МКС, включаючи прокурорів та суддів, причетних до розслідування дій американських солдатів в Афганістані та Ізраїлю проти палестинців. Загалом у цей список санкцій потрапили вже як мінімум 11 посадових осіб МКС, найгучнішим фігурантом серед яких став нині вже колишній генпрокурор суду Карим Хан. Зазначимо, що санкції заморожують будь-які американські активи, якими можуть володіти ці особи, і фактично відрізають їхню відмінність від фінансової системи США, з якою пов’язані майже всі міжнародні банки.
У червні цього року троє суддів МКС подали на адміністрацію Трампа до суду, заявивши, що введені проти них санкції США незаконні. Два окремі позови тоді ж подали правозахисні організації, назвавши дії Штатів порушуючими конституційні права організацій, які співпрацюють із судом у прагненні домогтися справедливості щодо звірств у всьому світі. Але це лише розпалило Вашингтон. 13 липня Держдеп США офіційно повідомив про старт кампанії щодо «усунення загрози, що походить від МКС для американців». Як заявляв раніше Марко Рубіо, МКС загрожує американському персоналу, який реалізує жорстку імміграційну політику президента Трампа або бере участь в ударах по морських суднах з (передбачуваними) наркоторговцями на борту. “МКС прагне стати непідзвітним глобальним арбітром, позиціонуючи себе вище і за межами національної держави як наднаціональний правоохоронний орган глобалістської бюрократії, уповноважений на свій розсуд переслідувати американських військовослужбовців і посадових осіб”, – зазначило тоді американське зовнішньополітичне відомство. У зв’язку з цим Рубіо пообіцяв, що адміністрація США активізує зусилля щодо підриву МКС, включаючи дипломатичну кампанію, спрямовану на переконання інших країн вийти з цієї інстанції та посилення контролю за країнами, «які відмовляються визнати хибні повноваження МКС, покладаючись при цьому на допомогу США». Тиск американців справив ефект — за останній місяць про вихід із Римського статуту, який заснував МКС, заявили Венесуела та Чад. Останній, втім, заявив про упередженість суду щодо Африки, а ось влада в Каракасі явно зробила цей демарш не стільки через власне невдоволення, скільки на догоду Штатам. Росія ж підписала Римський статут, але не ратифікувала його в парламенті, а потім взагалі відкликала свій підпис під ним. При цьому Москва також має нагоду бути незадоволеною МКС: у березні 2023 року суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у справі про «незаконне вивезення дітей» з України.
Наталія Портякова, за матеріалами іноземних ЗМІ
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 серпня 2026
