Мобілізація та виїзд за кордон: чому українським підприємствам бракує працівників
У липні 2026 року бізнес менше скаржився на кадровий голод, водночас зафіксували зростання зарплат.
Про це свідчать результати 51-го щомісячного опитування, яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у липні серед 472 промислових підприємств, передає Бізнес.Район.
Брак робочої сили залишається головною перешкодою для ведення бізнесу у воєнний час, але у липні частка підприємств, які скаржаться на неї, впала на 5 процентних пунктів. Спад відбувся вперше з лютого 2026 року.
Найбільше скорочення продемонстрував мікробізнес – з 49% до 34%, меншою мірою малий бізнес (з 66% до 61%) та великий бізнес (з 79% до 75%). А середній бізнес навіть погіршив оцінку – з 73% до 74%.
У регіональному вимірі у Чернівецькій, Львівській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській та Житомирській областях ця проблема турбує понад 80% опитаних.
Після червневого зменшення складнощів із пошуком працівників в липні ця проблема знову загострилася: із 46,3% до 54,3% зросла частка підприємств, яким було важко знайти кваліфікованих фахівців, а із 30,4% до 34,4% – некваліфікованих працівників.
Пошук і кваліфікованих, і некваліфікованих кадрів є більшою проблемою для малих та середніх підприємств, ніж для великих та мікропідприємств.
Очікування щодо чисельності працівників залишаються без суттєвих змін. Лише 1,2% підприємств планують збільшити зайнятість упродовж найближчих 3–4 місяців, а 2,9% планують відправити працівників у вимушену відпустку. Зросла частка компаній, які планують звільнення працівників найближчим часом, – з 3,4% до 4,9%.
79,4% підприємств вважають мобілізацію працівників фактором, що дуже впливає на кадрову забезпеченість.
На другому місці із показником 57,8% знаходяться обмеження щодо бронювання працівників.
Третій найважливіший фактор – виїзд працівників за кордон (52,3%). І майже стільки ж (51,6%) отримав фактор нестачі кандидатів на ринку праці. Інші причини бізнес вказував ще рідше серед вагомих факторів.
У 2026 році більше третини бізнесу (38%) вже підвищили заробітну плату працівників, більше половини (59%) залишили її без змін, а зменшили лише 3% опитаних ІЕД у липні.
У середньому підвищення становило 11%, а найбільше зарплати зросли в металургії та металообробці (15%), хімічній та деревообробній галузях (по 12%).
Серед регіонів найвище зростання зафіксували у Чернігівській (+19%) та Хмельницькій (+15%) областях, а найнижче – у Харківській (+5%).
29% підприємств ще планують до кінця року збільшити зарплату, в середньому – на 12%. Найбільше таких планів у підприємств поліграфії (55%), харчовій галузі (37%) і деревообробці (34%).
Найменше схильні підвищувати зарплати підприємства машинобудування (17%). Підвищення найчастіше планують малі (33%) та середні (32%) підприємства.
На другому місці серед головних перешкод залишається зростання цін на сировину, матеріали та товари – показник суттєво зріс із 50% до 57%. Це найвищий результат за три роки – з серпня 2023 року.
У липні на третьому місці залишається перешкода «небезпечно працювати» – її актуальність зросла з 41% до 44%. Ця проблема вже шостий місяць поспіль замикає трійку лідерів перешкод.
Ця проблема турбує 54% великих підприємств, 48% – середніх, 34% – малих підприємств і лише 28% – мікропідприємств.
Понад 80% опитаних у Київській, Одеській, Рівненській, Черкаській, Дніпропетровській та Житомирській областях вважають небезпечні умови праці перешкодою для ведення бізнесу.
89% підприємств не стикалися із відключеннями або їхній вплив на роботу був нульовим. Середні втрати робочого часу становили 3% у червні – найменше з серпня 2025 року. Найбільшими вони були на мікро- і малих підприємствах (по 6%), серед галузей – у металургії та металообробці (10%), а в регіональному вимірі – у Сумській, Хмельницькій областях та Києві (по 10%).
Якщо подивитися на інші перешкоди, зокрема «корупцію» та «тиск із боку правоохоронних органів» (по 3%), то вони традиційно не є суттєвими проблемами для ведення бізнесу на фоні інших перешкод.
У сфері економічної політики частка нейтральних оцінок економічних дій уряду впала у липні на 5 в.п. до 65%. Це відбулося за рахунок зростання як позитивних оцінок уряду (з 5% до 8%), так і негативних (з 20% до 23%).
Зміна настрою респондентів може бути викликана оптимістичними очікуваннями від нового уряду, який був призначений за тиждень до початку опитування ІЕД. Рік тому стрибок позитивних оцінок уряду також відбувся після зміни уряду.
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (NRES) від ІЕД беруть участь до 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 із 27 регіонів України. Опитування проводять щомісяця з травня 2022 року.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 серпня 2026
