КНДР нарощує відправлення жінок на роботу до Росії
Північна Корея розширює відправлення жінок на роботу до Росії, де їх залучають до промисловості й агросектору. Російські кадрові посередники заявляли про готовність привозити до 2 тисяч працівниць на тиждень. Правозахисники називають цю систему примусовою працею, а оплачуване працевлаштування громадян КНДР за кордоном суперечить санкціям ООН.
Восени 2025 року петербурзька кадрова компанія Startaff опублікувала пропозицію щодо залучення працівниць із Північної Кореї. У заявці йшлося про можливість постачати до 2 тисяч жінок щотижня для швейних виробництв, сільськогосподарських комплексів, оздоблювальних і малярських робіт.
Роботодавцям їх пропонували також для харчового сектору. У дослідженні Global Rights Compliance швейну галузь і сферу харчування названо серед напрямів, де використовують працю громадян КНДР. Це розширює практику, за якої північнокорейських чоловіків раніше переважно залучали до будівництва.
У лютому Radio Free Asia повідомило про групи північнокорейських жінок на свинофермах поблизу Владивостока та Уссурійська. На одному господарстві працювали 11 жінок, на іншому — близько 15. Джерела RFA стверджували, що працівниці жили на території підприємств і майже не залишали її.
Для одного з роботодавців ця робоча сила обходилася приблизно на 10–15% дешевше за місцеву. У травні NK News зафіксував десятки жінок із КНДР на великому аграрному комплексі Agro-Invest у Калузькій області; компанія публікувала відео корпоративного заходу за їхньої участі.
Центр стратегічних і міжнародних досліджень США (CSIS) оцінює кількість громадян КНДР, розміщених у Росії як працівники, у понад 30 тисяч осіб. 8 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що Росія ухвалила рішення розмістити на своїй території загалом від 30 до 50 тисяч громадян Північної Кореї.
Після початку повномасштабної війни проти України співпраця Москви й Пхеньяна різко розширилася: вона охоплює цивільну робочу силу, військових, озброєння та передачу бойового досвіду. Для Росії працівники з КНДР можуть частково покривати нестачу кадрів, пов’язану з мобілізацією, втратами на війні, еміграцією та переходом людей до військово-промислового комплексу.
У березні Global Rights Compliance оприлюднила дослідження, для якого опитала 21 північнокорейського працівника у трьох містах Росії. Організація заявила, що їхні свідчення містили всі 11 ознак примусової праці, визначених Міжнародною організацією праці.
Серед описаних практик — робота до 16 годин на добу, майже повна відсутність вихідних, колективні покарання, проживання в переповнених приміщеннях і фінансові квоти на користь держави. Опитані також розповідали про фактичну неможливість вільно змінити роботу або залишити підприємство.
Деякі працівники після всіх відрахувань отримували близько 10 доларів на місяць. За оцінкою GRC, глобальна система закордонної праці громадян КНДР може приносити Пхеньяну приблизно 500 млн доларів щороку.
Резолюція Ради Безпеки ООН №2397 вимагала припинити використання оплачуваної праці громадян КНДР за кордоном і повернути їх до країни до кінця 2019 року. Відкриті оголошення російських посередників про набір тисяч працівниць привернули увагу експертів із санкцій.
Після зближення Москви та Пхеньяна виконання цих обмежень Росією стало проблематичним. У 2024 році Москва заблокувала продовження мандата групи експертів ООН, яка контролювала дотримання санкцій щодо КНДР.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 серпня 2026
