Війна змінює землю: як бойові дії руйнують українські ґрунти і чи можна їх відновити
Війна залишає сліди не лише на містах і людських долях, вона змінює саму землю. Ракети й снаряди руйнують структуру ґрунтів, забруднюють їх важкими металами та змінюють водний режим. І хоча більшість пошкоджень не видно неозброєним оком, саме вони можуть визначати майбутнє українського сільського господарства на десятиліття.
До повномасштабного вторгнення аграрний сектор забезпечував близько 40% українського експорту. Сьогодні ж, за оцінками науковців, близько 15 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель зазнали впливу бойових дій. Це вже не лише екологічна проблема – це виклик для економіки, громад і післявоєнного відновлення країни.
Як українські науковці, фермери й екологічні практики шукають способи повертати до життя землю, пошкоджену вибухами, важкою технікою, пожежами та забрудненням, розбиралась «Рубрика», – передає Еко.Район.
Пошкодження не завжди видно на поверхні. Докторка геологічних наук Катерина Деревська з Києво-Могилянської академії пояснює: вибухи створюють вібрації, які формують мікротріщини у всьому геологічному профілі, змінюють підземну гідрологію та спричиняють перемішування шарів.
Наслідки вибухів не обмежуються вирвами на поверхні. Докторка геологічних наук національного університету «Києво-Могилянська академія» Катерина Деревська пояснює: потужні вибухові хвилі створюють мікротріщини у геологічних шарах, змінюють підземну гідрологію та перемішують ґрунтові горизонти.
Один із задокументованих прикладів – вирва від російської ракети Х-101 у Київській області. Вона сягала близько шести метрів завглибшки й пробила водотривкий шар. Температура в місці удару могла перевищувати 1000 °С. Під її впливом частинки ґрунту, піску та залишків вибухових матеріалів буквально спеклись у гранули з новими фізичними властивостями.
Окремою проблемою є хімічне забруднення. У місцях вибухів дослідники виявляли свинець, кадмій, миш'як та інші токсичні елементи.
За оцінками науковців, потенційно забрудненими можуть бути близько 139 тисяч квадратних кілометрів території України – майже 30% площі держави.
Масштабне дослідження, проведене у 2025-2026 роках, охопило 30 фермерських господарств та 19 громад у Сумській, Харківській, Миколаївській, Херсонській та Донецькій областях.
Водночас дослідники наголошують: забруднення має мозаїчний характер. Це означає, що навіть у межах одного поля окремі ділянки можуть суттєво відрізнятись за рівнем ураження. Саме тому універсальних рішень не існує – кожна територія потребує окремої оцінки.
Сам факт бойових дій ще не означає, що вирощена продукція є небезпечною.
Координаторка дослідження Олена Мельник із Бернського університету прикладних наук закликає уникати двох крайнощів: не применшувати ризики, але й не поширювати панічні твердження про нібито повну непридатність українських земель.
За її словами, повідомлення про «отруєну українську агропродукцію» можуть бути наслідком інформаційних маніпуляцій або некоректного трактування результатів досліджень.
Ключове питання полягає не лише у концентрації важких металів у ґрунті, а й у тому, чи переходять вони в рослини. На окремих ділянках доцільніше тимчасово відмовитись від вирощування овочів і коренеплодів, які активніше накопичують забруднювачі, віддаючи перевагу зерновим культурам із нижчим ризиком.
Після розмінування найважливішим кроком має стати комплексна діагностика земель. Необхідно визначити рівень забруднення, кислотність, вологість, вміст важких металів і залишків вибухових речовин.
Лише після цього можна ухвалювати рішення щодо подальшої долі конкретної ділянки: проводити рекультивацію, законсервувати її, залишити на природне відновлення або тимчасово вилучити із сільськогосподарського використання.
Фахівці застерігають: якщо просто засипати вирву невідомим ґрунтом або розгорнути землю по полю, локальне забруднення можна поширити на значно більшу площу.
Серед сучасних методів відновлення використовують мікробні біопрепарати, здатні за кілька місяців знизити вміст нафтопродуктів у ґрунті на 50-90%, а також біочар, фіторемедіацію та інші природоорієнтовані технології. Проте жоден із цих методів не є універсальним – їх застосовують лише після ретельного аналізу стану земель.
Корисний досвід для України вже накопичили європейські країни.
У Чехії частину колишніх військових полігонів після завершення їх використання не повернули до інтенсивного господарювання. Натомість вони стали природоохоронними територіями, рекреаційними зонами або майданчиками для розвитку відновлюваної енергетики.
На перший погляд це здається парадоксом, однак саме рух важкої військової техніки свого часу сформував відкриті мозаїчні ландшафти, необхідні для існування низки рідкісних видів рослин і тварин. Згодом такі умови почали підтримувати вже мирними способами – випасом худоби та природоохоронним менеджментом.
Водночас санація територій тривала десятиліттями. Наприклад, на полігонах Ральско та Міловіце роботи проводили з 1993 до 2015 року.
Для України цей досвід важливий насамперед як модель прийняття рішень: спочатку безпека, потім комплексний моніторинг і оцінка ризиків, і лише після цього визначення майбутнього кожної конкретної території.
Попри масштаб проблеми, державна система відновлення земель поки що залишається неповною.
Законодавство передбачає обов'язкове розмінування, однак після цього проведення аналізу ґрунтів лише рекомендується. Витрати на дослідження здебільшого покладаються на власників земельних ділянок.
Крім того, в Україні поки що немає єдиної державної програми, яка б визначала повний алгоритм роботи – від відбору проб і лабораторних досліджень до рекультивації та утилізації забрудненого ґрунту.
Україна володіє одними з найродючіших ґрунтів у світі. Саме тому їх відновлення після війни – питання не лише екології.
Від стану цих земель залежатимуть продовольча безпека, економічне відновлення держави, розвиток сільських громад і конкурентоспроможність українського аграрного сектору.
Українські чорноземи мають здатність до природного відновлення. Проте після такої війни цього буде недостатньо. Їм потрібні системна державна політика, сучасна наука, довготривалий моніторинг і достатнє фінансування.
Адже відновлення ґрунтів – це не лише про повернення врожайності, це про відновлення основи життя країни.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 серпня 2026
