«Сусідка на неї донесла». Як кримчанка отримала 15 років за фото Севастопольської бухти

16.03.2025, 14:18 ua.krymr.com

У Криму громадяни з проукраїнською позицією мають ризик бути звинуваченими окупаційною російською владою півострова в держзраді, шпигунстві та підготовці терактів. За даними «Кримської правозахисної групи», з такими обвинуваченнями в ув’язненні перебувають понад 80 українців. ФСБ викрадають людей і утримують без жодного статусу, застосовують тортури та психологічний тиск, фабрикують докази, затриманих цивільних судять у військових судах і депортують з окупованих територій в Росію. У 2024 році набрало

««Мої проблеми зі здоров’ям потроху налагоджуються, допомагаю собі як можу...Новин – ніяких». Розумієте, тобто ні про яку допомогу не йдеться», – пані Ганна читає листи з окупованого Криму від свого чоловіка Володимира Ананьєва. Написані олівцем у неволі, переслані спочатку адвокату, а потім вже їй.

Листи – це єдиний зв’язок із чоловіком. Проте дізнатися, у якому стані він насправді, дружина не може, адже кожне написане слово ретельно перевіряють.

«Зрозуміло, що він не може писати правду відверто. Все це контролюється. Листи приходять із великим запізненням. Він пише російською. Хандра, хандра в нього є. Здоров’я, як і раніше... Весь в очікуванні, що наступний рік принесе», – ділиться Ганна Святненко, дружина Володимира Ананьєва.

74-річного Володимира співробітники ФСБ затримали в Сімферополі 2 лютого 2024 року. Окупаційна влада Криму звинуватила пенсіонера у незаконному придбанні та зберіганні вибухових речовин. А згодом йому додали ще й «пособництво у підготовці теракту».

Ганна Святненко каже: її чоловік виріс на Кримському півострові, і хоча вже давно жив у Києві, проте щороку навідувався до Криму. Провідати друзів, сходити на могили батьків, побачити рідний дім.

«Після 2022 року він, звісно, що не поїхав, а в 2023 році все-таки вирішив поїхати. Його тягнуло туди. Він дуже хотів знову поїхати просто на могили родичів, мами, вітчима, племінники у нього там поховані. Ходили туди маршрутки. Я думаю, що не напряму, а якось, як люди їздять, манівцями, скажемо так», – розповідає дружина.

Спочатку він був у рідній Керчі, а потім поїхав до друга в Сімферополь. Пані Ганна весь час була з чоловіком на зв’язку. Аж до 2 лютого 2024 року.

За версією ФСБ, теракт Ананьєв готував у складі групи з трьох осіб. Того ж дня – 2 лютого 2024 року також затримують начебто подружжя – Володимира Боднара та Оксану Шевченко. Разом вони нібито планували підірвати автомобіль керівника окупаційної влади Криму Сергія Аксьонова на замовлення Служби безпеки України.

Спецслужби РФ демонструють відео, як вони нібито знаходять саморобний вибуховий пристрій та дистанційний підривник. Російські медіа розповсюджують відео затримання та допит Боднара та Шевченко. Голова правління «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник каже, ця справа має всі ознаки фабрикування. Є порушення презумпції невинуватості. На відео, оприлюднених російськими медіа, затримані з відкритими обличчями зізнаються у начебто вчиненому злочині.

«Одразу з'являлися російські пропагандистські відео, які фсбшники молодці, вони затримали там страшного шпигуна або якусь диверсійну групу. Одразу показувалися на відео, що людина начебто в чому зізнається і всі ці відео були завжди з порушенням, не був присутній адвокат. Навіть було видно дуже часто на багатьох відео, що ці люди потерпали від тортур, тобто були певні ознаки, що людину били або вона була під певними препаратами психотропної дії і так далі», – каже Ольга Скрипник, голова правління «Кримської правозахисної групи».

Володимир Ананьєв, за словами його дружини, завжди мав проукраїнську позицію, активно займався громадською та правозахисною діяльністю, зокрема, і в Криму, допомагав кримським татарам. Займався земельними питаннями та очолював громадську організацію «Спілка власників землі».

Ананьєв уже рік перебуває в СІЗО№2 Сімферополя. Дружина каже, він має слабке здоров’я. Проблеми із суглобами та хребтом. Мав операції на обох очах. І в тих умовах його здоров’я лише погіршується. Справу Володимира передали до суду. Слухання мало відбутися в березні, та Володимира не доставили в Ростов-на-Дону. Засідання перенесли на квітень.

«Володя має статус політв'язня, тобто він цивільний ув'язнений і тільки через державу, через державні структури його можна буде повернути. У мене сподівання тільки на це. Людині 75 років, у нього немає часу чекати і я так дуже сподіваюся, що йому допоможуть повернутися живим додому», – каже Ганна Святненко.

Такі справи правозахисники виділили навіть в окрему групу – справи так званих «українських диверсантів». Зазвичай затриманих звинувачують у шпигунстві, зберіганні зброї, співпраці з СБУ або ГУР.

За даними «Кримської правозахисної групи», з такими обвинуваченнями в ув'язненні перебувають понад 80 українців. Правозахисники заявляють про порушення міжнародного гуманітарного права. ФСБ викрадають людей і утримують без жодного статусу, застосовують тортури та психологічний тиск, фабрикують докази, затриманих цивільних судять у військових судах і депортують з окупованих територій в Росію.

«Ми знайшли вже не одну справу, де повністю все було сфабриковано. Коли навіть відео затримання, насправді, знімали там, де людину не затримували. Наприклад, людину взяли дома, потім перевезли на імітований схрон і там вже знімали відео про затримання. Це було дуже типово. Так само затримували ще давно до повномасштабного вторгнення «Групу Севастополя» – це Бессарабов, Дудка і Штибліков, це українські аналітики, які працювали в Севастополі. І власне так само їм теж театральну виставу зробили. Затримали в різних містах, потім всіх привезли в ліс, якусь там лісополосу, наче б то вони там на схроні їх взяли. Але це взагалі не відповідало тому, де їх реально затримували», – каже Ольга Скрипник.

За словами правозахисників, фабрикувати подібні справи проти активістів та громадян із проукраїнською позицією в окупованому Криму почали ще до повномасштабного вторгнення.

Вже 5 років за ґратами перебуває кримчанин Олег Приходько. Олега спочатку засудили на 5, 5 років, а потім додали ще 4, 5 років нібито за виправдання тероризму.

Затримали 62-річного Приходька в жовтні 2019 року. Звинуватили у зберіганні вибухових речовин, плануванні підриву адміністрації міста Саки, а потім ще й у підготовці підпалу будівлі генконсульства Росії у Львові. В гаражі співробітники ФСБ нібито знайшли вибухівку.

Олег Приходько народився в селі Оріхове Сакського району. Коваль, різьбяр по металу. Навіть після анексії у дворі майорів прапор України, а в будинку був червоно-чорний прапорець та вирізьблений тризуб на димарі. До окупації Криму Приходочолював місцевий осередок партії «Свобода». Чоловік ніколи не приховував, що має проукраїнську позицію і публічно засуджував анексію півострова.

Зараз Олег – у колонії суворого режиму в Краснодарському краї Росії в місті Усть-Лабінськ. У нього виявили туберкульоз. За словами доньки Наталі, Олега перевели з другої колонії в першу. Наталя разом із мамою залишаються в Криму. Влітку вони їздили до Олега.

«Він дуже схуд, дуже погано виглядає. У нас три доби було побачення. Він знепритомнів. Він змучений. Лікувати, особливо там не лікують. Скільки ми передавали ліки в другу колонію. Тобто йому на руки ніколи ніхто не видавав. А зараз зв'язок є у нас: листи, переважно він телефонує, буває таке. І ось нещодавно ми йому бандероль відправили з ліками. У нього також дуже великі проблеми із сечостатевою системою. Ми передали ліки, слава тобі господи, там видають йому ці ліки», – каже Наталя Швецова, донька Олега Приходька.

До цього Олег перебував у «Владимирському централі». За його стійкість, незламність і те, що не піддався російській пропаганді, Наталя каже, батька місяцями протягом року тримали у штрафному ізоляторі та катували.

«Навіть конвоїри всі говорили. Говорить, дядьку, я не знаю, що ти такого зробив, але, каже, наказ зверху. Зверху від кого – незрозуміло, але наказ зверху. Знищити. Просто його згноїти у ШІЗО. Якщо він не піддавався, то всяке було: і струмом його били, дві доби водою обливали на стільці і струм пускали. То зізнайся в чомусь, то ще щось на нього хотіли повісити, ще якісь підриви», – розповідає Наталя.

«Можна сказати, що це цілеспрямована політика Росії і конкретно окупаційної влади, і людей на місцях, які працюють в СІЗО, які приймають рішення, тобто судей, проти людей проукраїнської позиції.

Ці кейси є показовими, щоб припинити будь-який проукраїнський спротив, і щоб залякати інших людей, що якщо вони будуть чинити щось подібне, неважливо, чи це буде облита будівля адміністрації місцевої, чи це буде я не знаю манікюр жовто-синій, будь-який акт проукраїнськості він буде каратися і буде каратися на такий строк», – каже Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів Центр прав людини ZMINA.

Кримчанку Оксану Сенеджук російська влада звинуватила у державній зраді. 58-річну жінку окупаційний суд Севастополя засудив на 15 років за ґратами. Серед затриманих жінок вона отримала найбільший вирок. Як стверджує Генпрокуратура Росії, жінка нібито фотографувала кораблі Чорноморського флоту РФ і передавала ці знімки українській розвідці.

«Обвинувачують в тому, що вона мала у себе в телефоні, причому не в самому телефоні, а десь там у хмару залізли, і в цій хмарі були фотографії бухти. А ситуація така, що у нас будинок знаходиться одразу біля бухти. У нас вікна виходять на цю бухту, де стоять їхні кораблі. Вони там стоять скільки я себе пам'ятаю. Не мінялась дислокація їхня. Мені здається, це в будь-який момент можна подивитися просто зі знімку, з супутника. Я не розумію, яка таємниця в цьому», – розповідає Марія Костюк, донька Оксани Сенеджук.

У серпні 2024 року Оксану Сенеджук ФСБ затримала на робочому місці. Вона була головною спеціалісткою Науково-дослідного інституту містобудування та архітектури в Криму. Філологиня за освітою, до окупації півострова Оксана працювала в міській адміністрації у відділі внутрішньої політики. Мала відзнаки за свою роботу та активну громадянську позицію. Донька Оксани Марія після анексії Криму виїхала до Києва, а Оксана з чоловіком залишилися доглядати своїх батьків похилого віку. ФСБ