Європарламент схвалив практичні рекомендації з протидії гібридним атакам Росії
Депутати Європарламенту ухвалили доповідь із конкретними кроками, які мають посилити спроможність Євросоюзу протистояти ворожим операціям Москви — від кібератак до дезінформаційних кампаній. За документ проголосували 420 євродепутатів, 220 висловилися проти, 26 утрималися.
Документ опублікували на сайті Європарламенту.
Доповідь стала підсумком роботи спеціальної комісії з питань «Європейського щита демократії», створеної в грудні 2024 року. Її завданням була оцінка масштабів і наслідків ворожої діяльності проти ЄС — кібератак, саботажу, координованих кампаній маніпуляції інформацією.
Головний висновок комітету: країни ЄС досі протидіють цим загрозам поодинці, і саме роздробленість заважає ефективному захисту. Ключова пропозиція євродепутатів — заснувати Центр демократичної стійкості ЄС, ідею якого раніше вже озвучувала Єврокомісія. Новий центр не має дублювати наявні інструменти, а натомість зібрати їх в одну структуру з чітким мандатом, власним бюджетом і повноваженнями діяти. Участь у ньому пропонується зробити обов'язковою для всіх держав-членів, а нагляд за роботою покласти на сам Парламент.
У доповіді Росію прямо назвали головним джерелом загроз для демократичної цілісності Європи: кібератаки, фізичні диверсії, підпали, шпигунство та глушіння сигналів стали звичною практикою, до якої також вдаються Білорусь, Китай, Іран і Північна Корея.
Депутати вимагають розширити санкції — не лише проти виконавців дезінформаційних кампаній, а й проти тих, хто допомагає обходити вже запроваджені обмеження. Окремо засуджується практика Москви вносити посадовців ЄС, журналістів та євродепутатів до «чорних списків», що в Парламенті трактують як елемент гібридної війни.
Оскільки левова частка атак відбувається в інтернеті, євродепутати не вимагають нового законодавства, а наполягають на жорсткішому виконанні вже чинних правил — Закону про цифрові послуги та Закону про штучний інтелект. Платформи, на думку авторів доповіді, повинні активніше протидіяти ботам, які втручаються у виборчі процеси; у документі підкреслено, що свобода слова — це право людини, а не машини.
Окремий блок присвячено технологічному суверенітету ЄС: депутати закликають зменшити залежність критичної інфраструктури від іноземних технологій, насамперед американських IT-компаній та китайського обладнання, через стратегію «купуй європейське» та пошук надійніших постачальників сировини.
Щоб убезпечити вибори від нових форм втручання, у Парламенті пропонують визнати виборчу інфраструктуру критично важливою, запровадити принцип «знай свого донора» для криптовалютних політичних пожертв, боротися з шкідливими дипфейками та фейковою рекламою, а також посилити захист кандидаток-жінок. Не менш важливою депутати вважають підтримку незалежних медіа й журналістів-розслідувачів, довгострокове фінансування медіаграмотності та захист громадянського суспільства від стеження за допомогою шпигунського ПЗ.
Готовність суспільства протидіяти кризовим ситуаціям — ще один наголос доповіді: Парламент пропонує проводити регулярні масштабні навчання, створити загальноєвропейський застосунок для кризового оповіщення та запровадити щорічний «Європейський день готовності» — 24 лютого, у річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Доповідач Томас Тобе під час пленарних дебатів наголосив, що документ не спрямований на регулювання політичних поглядів — його мета захистити демократію від операцій іноземного впливу.
За його словами, російські боти, іноземне втручання та маніпулювання виборами не мають нічого спільного зі свободою слова.
Ознайомитися з повним текстом доповіді можна за посиланням.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 вересня 2026
