Математик із Чехії досліджує корону Сонця під час затемнень
Професор Брненського технічного університету Мілослав Друкмюллер разом із міжнародною командою Solar Wind Sherpas спостерігав повне сонячне затемнення 12 серпня 2026 року на горі Піко-Трігаза на півночі Іспанії. За 107 секунд повної фази дослідники знімали сонячну корону у видимому світлі та фіксували випромінювання іонів заліза, щоб дослідити розподіл температури в зовнішній атмосфері Сонця, повідомляє IEEE Spectrum.
Команда використала близько 20 астрофотокамер, а також спеціально сконструйований оптичний прилад із вісьмома камерами. Кожна з них має вузькосмуговий спектральний фільтр для реєстрації випромінювання певного іона заліза в короні. Різні ступені іонізації заліза відповідають різним температурам: наприклад, для утворення іона, що втратив 12 електронів, потрібна температура близько 1,6 мільйона °C, а для втрати 11 електронів — приблизно 1,4 мільйона °C.
Такі вимірювання дають змогу простежити не лише температури в короні, а й поширення іонів у міжпланетний простір разом із сонячним вітром. Розроблена разом із групою астрофізикині Шадії Хаббал з Університету Гаваїв система вже допомогла дослідникам скласти температурну карту корони, виявити раніше не помічені структури плазми, названі «димовими кільцями», та межу, за якою іони в сонячній плазмі перестають стикатися.
Сонячна корона приблизно в мільйон разів тьмяніша за видиму поверхню Сонця, проте її температура сягає близько мільйона градусів Цельсія проти 5 500 °C на поверхні. Звичайні коронографи закривають яскравий сонячний диск непрозорим екраном, але дифракція світла змушує перекривати й частину внутрішньої корони. Під час повного затемнення Місяць природно закриває диск Сонця, дозволяючи побачити корону майже до самої поверхні світила.
Для створення одного підсумкового зображення група робить приблизно 200 кадрів із витримкою від 0,001 до двох секунд. Після цього дані калібрують за тисячами допоміжних знімків, які прибирають шум, дефекти оптики та сенсорів. За словами Друкмюллера, обробка одного готового зображення займає понад два дні, а разом із калібрувальними даними потребує близько 3 000 вхідних кадрів.
Групи, якими керують Хаббал і Друкмюллер, виїжджають на кожне повне сонячне затемнення з 2008 року та розміщуються в кількох точках, щоб зменшити ризик втрати спостережень через хмарність. Цього разу три групи в Ісландії не побачили затемнення через суцільну хмарність, тоді як команда в Іспанії змогла провести зйомку.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 листопада 2026