Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

У MIT зменшили компоненти надпровідних кубітів за допомогою 2D-матеріалів

processer.media

У MIT зменшили компоненти надпровідних кубітів за допомогою 2D-матеріалів

Дослідники Массачусетського технологічного інституту продемонстрували конструкцію конденсаторів для надпровідних кубітів із двовимірних матеріалів. За даними IEEE Spectrum, такий підхід може збільшити кількість надпровідних кубітів, які розміщують на одному пристрої, у 100 разів і водночас зменшити взаємні завади між сусідніми кубітами.

Ключовим матеріалом у розробці став гексагональний нітрид бору, або hBN, — двовимірний ізолятор. Науковці використали кілька його атомарних шарів як ізоляційний прошарок у конденсаторі, розташований між двома металевими пластинами. З обох боків hBN застосували двовимірний надпровідник — диселенід ніобію.

Надпровідні квантові схеми працюють за температур, нижчих ніж на 0,02 градуса вище абсолютного нуля. За таких умов поширені ізоляційні матеріали, зокрема оксид і нітрид кремнію, мають дефекти, що призводять до втрат і є неприйнятними для квантових обчислень.

Через це в надпровідних схемах часто застосовують копланарні конденсатори: їхні пластини розміщують поруч, а не одну над одною. Як діелектрик у таких конструкціях використовують переважно високочисту кремнієву підкладку та частково вакуум. Це забезпечує низькі втрати, але потребує значної площі: типові пластини мають розмір приблизно 100 на 100 мікрометрів.

У запропонованій MIT багатошаровій конструкції близько 90% електричного поля міститься всередині «сендвіча» з двовимірних матеріалів. Це дає змогу суттєво зменшити площу конденсатора та послабити перехресні завади між кубітами.

Під час виготовлення конденсаторів команда мала працювати з диселенідом ніобію в середовищі аргону, оскільки цей матеріал окиснюється за лічені секунди після контакту з повітрям. Водночас після формування структури межі між матеріалами виявляються захищеними, а помітного погіршення їхніх властивостей від впливу атмосфери дослідники не зафіксували.

Наступним завданням для масштабування технології автори назвали вирощування hBN і двовимірних надпровідників на рівні пластин, а також укладання таких плівок у багатошарові структури. Дослідники вважають hBN перспективним ізолятором для надпровідних кубітів і основою для подальшого використання гібридних двовимірних матеріалів у квантових схемах.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
16 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин