Телескоп James Webb підтвердив існування чорнодіркових зірок

11.06.2026, 13:07 expert.com.ua

Міжнародна група астрономів під керівництвом Василя Кокорєва з Техаського університету в Остіні (США) опублікувала в авторитетному виданні The Astrophysical Journal сенсаційне дослідження. Вченим вдалося зібрати найглибший і найдетальніший в історії спектральний аналіз об’єкта з категорії так званих «маленьких червоних цяток» (Little Red Dots — LRDs).

Отримані дані вперше безальтернативно доводять, що ці загадкові аномалії раннього Всесвіту є «чорнодірковими зірками» — надмасивними чорними дірами, які перебувають на етапі екстремального зростання та повністю загорнуті у надщільний «кокон» із частково іонізованого газу.

Одразу після запуску у 2022 році телескоп James Webb виявив дивну аномалію: величезну кількість компактних червоних об’єктів, які раптово з’явилися вже через 600 мільйонів років після Великого вибуху. Досі вчені сперечалися щодо їхньої природи, оскільки вони «ламали космологію» — здавалося, що галактики утворилися занадто швидко і мали аномально велику масу.

Розгадати загадку допоміг об’єкт GLIMPSE-17775, який мав космологічний червоний зсув z = 3,5 (це означає, що об’єкт існував приблизно 1,8 мільярда років після Великого вибуху). Вченим неймовірно пощастило завдяки збігу обставин:

Природне збільшення: Об’єкт опинився за масивним галактичним скупченням Abell S1063, яке спрацювало як гравітаційна лінза — природне «збільшувальне скло», що посилило яскравість цятки.

Еквівалент 80 годин роботи: James Webb спостерігав за об’єктом протягом 30 годин за допомогою інфрачервоного спектрографа NIRSpec. Проте завдяки гравітаційному лінзуванню вчені отримали обсяг даних, еквівалентний 80 годинам безперервного спостереження.

Рекордний спектр: Фінальний аналіз видав понад 40 чітких спектральних ліній — найдетальніший спектр «маленької червоної цятки» в історії астрономії.

Спектроскопічний аналіз містить одразу кілька незалежних маркерів, які ідеально вписуються в модель «чорнодіркової зірки»:

Електронне розсіювання: Спектральні лінії водню, гелію та кисню виявилися сильно розширеними. Це доводить, що газ не просто обертається, а проходить крізь ефект електронного розсіювання у щільному, багатошаровому газовому коконі, який огортає потужне джерело енергії.

«Залізний ліс» (Iron Forest): Вчені зафіксували унікальну комбінацію з 16 ліній заліза та специфічних ліній кисню. Для їхнього утворення потрібне колосальне високоенергетичне випромінювання, яке здатна згенерувати лише чорна діра в процесі надшвидкої акреції (поглинання речовини).

Флуоресценція гелію: Поведінка ліній гелію окремо підтвердила наявність щільного середовища навколо центрального космічного двигуна.

Рентгенівська аномалія: Модель кокона нарешті пояснила, чому ці об’єкти майже невидимі в рентгенівському діапазоні — надщільний газ навколо чорної діри просто повністю поглинає рентгенівське випромінювання.

Щоб добудувати мозаїку, команда інтегрувала архівні дані з космічного телескопа Hubble (програми Frontier Fields та BUFFALO). Це допомогло виявити, що навколо GLIMPSE-17775 також розташована гігантська батьківська галактика. Надлишок блакитного світла в спектрі якраз і забезпечують молоді зірки цієї галактики.

Для HiTech Expert ми констатуємо: відкриття команди Василя Кокорєва повертає спокій в астрофізичну спільноту. Коли James Webb вперше зняв ці «маленькі червоні цятки», частина дослідників заговорила про кризу стандартної космологічної моделі. Було незрозуміло, як класичні галактики могли набрати таку шалену масу зірок настільки швидко.

Кейс GLIMPSE-17775 доводить, що космологія не зламана. Світло, яке ми бачили, йшло не від трильйонів поспіхом утворених зірок, а від компактних, суперщільних газових коконів, що підігріваються акрецією чорних дір. З інженерної точки зору, цей результат — чистокровний тріумф технологій Big Data та інфраструктури самого телескопа JWST. Зшити 40 спектральних ліній завдяки гравітаційному лінзуванню та підтвердити існування об’єкта, який вважався теоретичною гіпотезою, — це головний науковий прорив першої половини 2026 року.

Читати повністю…