Чи справді існують гіпоалергенні коти?
Рідна людина написала вам емоційне повідомлення про важливий життєвий вибір: «У мене тепер є котик!» — і ви йдете знайомитись з улюбленцем. Котики милі, але у вашому житті їх ніколи особливо і не було: батькам було не до домашніх улюбленців, у гуртожитку взагалі про це не йшлося, родичі віддавали перевагу собакам. Зустріч проходить чудово, милий пухнастик не злазить із ваших колін, і це повний метч, попри всю шерсть, що довелося зняти з одягу. Ввечері ви вже розмірковуєте, як би напроситись на нову гостину, але несподівана сопливість, сльозливість та свербіння в носі натякають на те, що в зустрічах доведеться зробити паузу через застуду. Наступного дня симптоми минають, і ви тішитесь: цього разу пощастило. У чудовому настрої ви знову потрапляєте в гості, активно граєтесь та гладите котика, і у вас починає текти з носа1. Що ж, не можу ні з чим привітати, адже це не застуда, а алергія на котів.
Точної оцінки немає, але 10–14% дорослих у світі чутливі до тваринних алергенів2. У певний період життя ви вперше стикаєтесь з котом та його основним алергеном — Fel d 13. Далі події розгортаються так: клітини імунної системи вирішують, що Fel d 1 — це щось небезпечне для людського організму, тож потрібно підготуватися до можливого наступного контакту — виробити захисні антитіла: алерген-специфічні IgE. Антитіла є, вони готові зв’язувати алергени — організм сенсибілізований. Під час наступного контакту з Fel d 1 розгортається масштабна захисна операція з повним комплексом заходів, щоб позбутись «патогена» — розвивається алергія. Для цього стану характерний алергічний риніт та кон’юктивіт, а за наявності великої кількості алергену може навіть свербіти піднебіння4. Риніт — це прозорі виділення з носа (іноді аж тече), відчуття закладеності, свербіння, чхання. А коли у вас кон’юктивіт, очі червоніють, сльозяться і сверблять5. Погодьтесь, це дуже схоже на ранні стадії застуди, адже така реакція організму спрямована на одне — якомога швидше вивести патоген з тіла (а саме — зі слизових дихальних шляхів). У сенсибілізованої людини алергія не обов’язково розвивається одразу під час контакту з твариною, тут дуже багато залежить від рівня сенсибілізації (скільки утворилось специфічних IgE), тривалості контакту, кількості алергену тощо6. У людей, що мають бронхіальну астму й атопічний дерматит, контакт з пухнастими тваринами може спричинити серйозне загострення цих хронічних захворювань.
Вчені поки не можуть дати однозначної відповіді на питання, чому імунна система настільки гіперреагує на нешкідливі сполуки. Людина може бути сенсибілізованою, навіть якщо ніколи не жила у приміщенні з котом. Якщо в громаді велика кількість власників котів, то рівень алергену у школах та інших закладах, де збирається багато людей, буде достатнім, щоб викликати сенсибілізацію та алергічну реакцію7.
Якщо ж говорити про Fel d 1 — то це основний, проте не єдиний котячий алерген. Сама молекула Fel d 1 — це глікопротеїн. Вчені досі не впевнені, яку саме роль він виконує у котячому організмі, але є різні припущення: участь у захисті шкіри та слизових оболонок, транспортування ліпідних молекул (стероїдів, гормонів, феромонів), роль у «міжкішковій» комунікації. Наявність схожих білків у ягуарів, сибірських тигрів, левів та пум, тобто великих кішок, натякає на фізіологічну важливість цієї молекули.
У домашнього кота цього білка найбільше у слині та секреті сальних залоз. Певна кількість є в сечі, секреті анальних залоз. Це пояснює той факт, що навіть лисі коти — сфінкси — викликають алергічну реакцію. Всі ми знаємо, що коти чи не пів життя проводять за вилизуванням себе, і саме так зі слиною та секретом Fel d 1 активно «наноситься» на шерсть. Шерсть та відшарований епітелій — основні резервуари цього алергену «на коті». Коти утворюють більше білка, ніж киці, а кастровані коти менше, ніж не кастровані. Довжина шерсті впливає лише на «м’якість» котика, але не на його «алергенність», тобто кількість утвореного білка. Регулярні купання проблемі не зарадять, адже рівень Fel d 1 «на коті» відновлюється за два дні, і є підозри, що жоден пухнастий не захоче приймати щоденний душ.
Fel d 1 є усюди: у будинках з котами, у будинках без котів, у школах, садочках, лікарнях, офісах, громадському транспорті, торгових центрах. Він переноситься крихітними часточками, що здатні легко зависати у повітрі, накопичуватись у килимах та м'яких меблях, та ще й липнуть до всього. Куди ходять власники котів — там є і алерген, який вони приносять на своєму одязі (навіть ретельно почищеному від шерсті)8.
Проте не лише Fel d 1 в чорному списку занадто чутливої імунної системи алергіків. Наразі в номенклатурі алергенів ВООЗ/IUIS зареєстровано вісім котячих алергенів (Fel d 1 — Feld d 8). У 80–95% сенсибілізованих людей виявляють IgE, специфічний саме до Fel d 1. Fel d 4 переважно є в слині, це ліпокалін і він викликає сенсибілізацію аж до 63% протестованих. Fel d 7 дуже подібний до найпоширенішого собачого алергену Can f 1 та може викликати кросреактивність та косенсибілізацію (виникає одночасно підвищена чутливість і до котів, і до собак). Цікавим є сироватковий альбумін Fel d 2, адже він відповідальний за «свино-котячий» синдром (pork-cat syndrome). Внаслідок перехресного реагування специфічних до Fel d 2 ІgE зі свинячим альбуміном Sus s 1 виникає важка алергічна реакція при вживанні свинини. Жах: ні тобі кота завести, ні свинячого шашлику поїсти. Крім того, люди, чутливі до цього альбуміну, також реагують на собачі та кінські альбуміни (ціла алергічна тріада)9,10.
Вже є гіпоалергенна косметика, побутова хімія, ціла когорта безлактозних продуктів та інших товарів для людей з різноманітними варіантами алергії. Проте гіпоалергенних котів не існує, хоч би як переконували вас оголошення на сайтах. Ще у 2004 році каліфорнійська компанія Allerca Inc (пізніше — Lifestyle Pets) оголосила про амбітні плани до 2008 року створити гіпоалергенного кота. Люди записувались у чергу та платили дуже грубі гроші (понад 4 тисячі доларів), щоб отримати такого улюбленця. Компанія заявляла, що породу вивели без застосування генної інженерії та через природні мутації «утворювали іншу версію відповідного білка» — звідси і гіпоалергенність. Проте жодних статей, що підтверджували б це, так і не опублікували. Вже у грудні 2010 Allerca припинила приймати замовлення на гіпоалергенних тварин11. Історія закінчилась судовими позовами та незадоволеними клієнтами, що або не отримали пухнастика, або отримали, але він викликав алергію.
Є невелике дослідження про наявність генетичних відмінностей у породи сибірських кішок, порівняно з іншими котами, що може вказувати на їх меншу алергенність. Проте самі автори дослідження розуміють всі недоліки роботи та наголошують, що це радше пропущення, ніж факт, і потрібні подальші дослідження12.
І тут постає питання: що робити, якщо є велика і нездоланна любов до котиків та водночас алергія на них?
1. Алерген-специфічна імунотерапія — добре відомий та ефективний метод «лікування» алергії. Проте це не зовсім стосується алергії на пухнастиків. Наукові дані дуже суперечливі (комусь допомагає, комусь — ні), котячі алергени не стандартизовані, а процес лікування може тривати 3–5 років, і є дороговартісним. Проте це все ще доказовий метод.
2. Зменшення рівня Fel d 1 «у котику» шляхом вакцинації. Це працює так: пухнастому вводять вакцину, що містить вірусні часточки, з’єднані з видозміненим Fel d 1. Імунна система кота думає, що це вірус, і виробляє антитіла, які починають зв’язувати рідний котячий Fel d 1. Відповідно, «зловмисника» нейтралізовано ще в котику. Пухнастик при цьому в повній безпеці: він не хворіє, у нього немає побічних реакцій — вакцинація ніяк йому не шкодить13,14. Та не спішіть записуватись до ветеринара, адже препарату досі немає на ринку ні в США, ні в Європі.
3. Нейтралізація Fel d 1 за допомогою спеціального котячого корму. Такий корм додатково присмачений антитілами IgY, специфічними до Fel d 1 («робоча назва» — AFD1). Їх джерело — яйця курей, що піддавались впливу цього котячого алергену. Кіт їсть корм, AFD1 зв’язуються з Fel d 1 у слині та інактивують його. Відповідно, під час післяобіднього вилизування на шерсть потрапляє вже «знешкоджений» Fel d 1, що не викликає алергії. Корм котам, до речі, подобається, вони набирають на ньому вагу, тому важливо стежити за дозуванням. Якщо говорити про числа, то в середньому рівень Fel d 1 у слині знижується на 47%. «В середньому» тут дуже важливе, адже кожен кіт унікальний, відповідно навіть «стартові» рівні Fel d 1 будуть відрізнятись у кожного, та й у різні періоди життя котика теж15,16.
Насправді лише третій варіант є доступним для перевірки ефективності в короткі проміжки часу (до чотирьох тижнів безперервного годування, як каже виробник) і, з прагматичної точки зору, — найдешевшим. Про генетично модифікованих котів за допомогою технології CRISPR-Cas поки не йдеться, проте вчені над цим працюють17.
Інші поради, які допоможуть алергіку жити в злагоді з котом без постійного чхання:
1. Не пускати пухнастого у спальню — це cat-free zone. 8 годин часу (будьмо оптимістами) людина проводить у цьому приміщенні, відповідно, відсутність там алергенів (наскільки це можливо) суттєво вплине на самопочуття.
2. Ретельне прибирання та часте використання пилососа. Так, основним алергеном є Fel d 1, і зі слини його прибрати не так просто, але варто не забувати, що шерсть і лупа — резервуари цієї сполуки «поза котом».
3. «Або килим, або кіт»: м’які меблі (їх важче позбутись) та килими — місця накопичення шерсті та лупи, тому вартує мінімізувати їх кількість у просторі.
4. Миття рук після сеансу погладжування пухнастика, обмеження контакту «кіт — обличчя господаря», передоручення обов’язку вичісувати улюбленця людині без алергії — теж дуже прості й практичні поради18.
Хтозна: можливо наша імунна система гіперреакцією на котів просто намагається захистити людство від домінування цих хвостатих над людьми? Єгиптяни теж кішок обожнювали, і що з ними стало?
- Останні
- Популярні
-
- Липень, 04
-
-
-
-
-
-
-
-
- Липень, 03
-
-
-
-
-
-
-
-
- Липень, 02
-
-
Новини по днях
5 липня 2025
