Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Згідно з аналізом даних китайського марсохода Zhurong, опублікованим у журналі Science Advances, тріщини, кірки та гряди в піщаних дюнах Марса вказують на наявність води біля екватора планети ще 400 000 років тому. Це зовсім недавно у планетарних масштабах. Тобто на Червоній планеті ще існувала вода, коли по Землі уже тисячоліттями ходили близькі предки сучасних людей.
Деталі
Хоча марсохід не зібрав жодних прямих доказів наявності води, отримані дані свідчать про те, що рідка вода могла протікати в цьому регіоні Червоної планети набагато ближче до сучасності, ніж вважалося раніше. Ці підказки у геології Марса вчені бачили й раніше, але зазвичай вони були набагато старішими.
Вода в деяких формах існує на Марсі навіть сьогодні. Наприклад, атмосфера планети містить невелику кількість водяної пари. За даними NASA, на полюсах Марса також є шапки з водяного льоду і солона вода іноді може стікати вниз по схилах і стінах кратерів. Під час марсіанської зими може утворитися водяний іній, а сніжинки на водній основі дрейфують крізь атмосферу, перетворюючись на газ, перш ніж впадуть на землю.
Вчені також вважають, що колись на поверхні Марса були водойми, але вони випарувалися мільярди років тому.
Наразі китайський марсохід Zhurong не зв’язується із Землею, оскільки пил, ймовірно, вкрив його сонячні батареї, що позбавило його енергії. Але для дослідження вчені вивчили дані, які марсохід уже зібрав в Utopia Planitia – басейні на північ від екватора Марса, де він приземлився в травні 2021 року. Протягом дев’яти місяців марсохід вивчав структуру та хімічний склад чотирьох піщаних дюн навколо місця його посадки.
Марсохід знайшов западини, гребні та тріщини на поверхні, які неможливо пояснити вітром. Іній з вуглекислого газу не міг бути причиною, оскільки він не утворився б так близько до екватора.
Натомість вчені припускають, що водяна пара конденсувалася у вигляді інею та снігу на поверхні дюн, а потім танула, змішуючись із піском. Високі температури під час марсіанського ранку могли б випарувати цю солону воду, залишивши сіль і мінерали, які разом із піском планети утворили тверду кору. При більшому нагріванні ця кірка зрештою тріснула.
За оцінками дослідників, геологічні особливості дюн сформувалися від 1,4 мільйона до 400 000 років тому, що свідчить про те, що клімат Марса в той час міг бути більш вологим, ніж вважалося раніше.
Науковці підкреслюють, що оскільки сьогоднішні атмосферні умови Марса подібні до тих, що були 400 000 років тому, отримані дані свідчать про те, що рідка солона вода зараз може існувати поблизу екватора. Оскільки космічні агентства на Землі звертають свою увагу на Червону планету, такі джерела води матимуть вирішальне значення для майбутніх астронавтів, які летітимуть на Марс.
Раніше глава NASA назвав дату можливої висадки людей на Марс. За його словами, однією із ключових проблем у доставці людей на Червону планету є дальність поїздки, на яку піде близько 7 років.
