Надихнулися альбатросами: вчені запропонували новий швидкий метод для космічних подорожей

07.12.2022, 15:20 meta.ua

Вчені запропонували новий приголомшливий метод для космічних подорожей, натхненний елегантними польотами морських птахів, таких як альбатроси. Дослідники запропонували запустити міжзоряну концептуальну місію, яка буде використовувати змінні вітри, створювані Сонцем, щоб розігнати космічний корабель до 2% швидкості світла протягом двох років. Деталі Люди тисячі років мріяли покинути Сонячну систему, але приголомшливі відстані між зірками створюють серйозні труднощі для досягнення цієї мети. Космічний корабель НАСА "Вояджер", який був запущений у 1977 році, є першим зондом, що увійшов у міжзоряний простір, але йому знадобляться десятки тисяч років, щоб досягти іншої зоряної системи. Тепер вчені на чолі з Матіасом Ларроутуру, дослідником космічних польотів з Університету Макгілла, розробили набагато швидший космічний корабель, який би імітував "динамічні ширяючі" маневри морських птахів, набираючи імпульс від сонячного вітру – потоку заряджених частинок, які випускає Сонце. Ці частинки створюють оболонку навколо Сонця та нашої системи, яка називається геліосферою. Матіас Ларроутуру та його колеги у дослідженні зазначають: Натхненний динамічними ширяючими маневрами, які виконуються морськими птахами та планерами, де різниця у швидкості вітру використовується для збільшення швидкості, у запропонованій техніці космічний корабель кружляє між областями геліосфери, які мають різну швидкість вітру, отримуючи енергію в процесі, без використання палива та лише з помірними вимогами до бортової потужності. Дослідники додають, що створення такого космічного корабля може стати першим етапом міжзоряної місії. Протягом багатьох років було запропоновано багато міжзоряних концептуальних місій, від крихітних чіпів, які використовують потужні лазери, щоб рухати їх до зірок, до громіздких кораблів покоління, які перевозять людей через галактику. Згідно з дослідженням, Ларроутуру та його колеги уявляють собі інший вид архітектури, зосередженої навколо "магнітогідродинамічного крила", яке є невидимою структурою, створеною з магнітних полів й дещо схожа на фізичне крило птаха чи літака. Це спектральне крило теоретично може бути створене двома плазмовими магнітами, розміщеними вздовж антени завдовжки кілька футів. У правильних частинах Сонячної системи поле, створене магнітами, може взаємодіяти з потоками сонячного вітру в різних напрямках приблизно так само, як птахи використовують турбулентність вітру для створення підйомної сили. Дослідники пояснюють: Результатом є тип крила, що генерує підйомну силу, але без фізичної структури. У динамічному ширянні, яке практикується на землі, транспортний засіб, що створює підйомну силу, виконує маневр, який використовує різницю у швидкості вітру між двома різними регіонами повітря, наприклад, вітер, що дме над вершиною пагорба, і спокійне повітря на підвітряному боці пагорба. Якби зонд пропонованого типу розмістити на геліопаузі (бурхливій межі геліосфери), він міг би використати ці змішані потоки вітру, щоб прискоритися до майже 6 тисяч кілометрів на секунду за кілька років. За підрахунками команди, в інших частинах Сонячної системи космічний корабель може досягти чверті цієї швидкості лише за місяць. Корабель, який рухається таким методом, може досягти Юпітера за місяці, а не роки, як зараз, і потенційно може досягти інших зірок за кілька століть. Хоча це все ще далеко за рамками життя людини, але набагато швидше в порівнянні з багатотисячолітніми подорожами повільніших космічних кораблів, таких як "Вояджер". Раніше астрономи показали культову туманність Конус. Головною особливістю цієї туманності є центральний стовп газу та пилу, де формуються нові зірки.