Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Чи знайомі ви з відчуттям "прозріння" під час приймання душу? Як не дивно, велика кількість людей помічали, що під час миття у душі до них приходять найкращі думки та ідеї для вирішення старих проблем. Цьому загадковому ефекту навіть присвячений цілий розділ на порталі Reddit. Вчені вирішили розібратися, що стоїть за цією цікавою закономірністю.
Деталі
Протягом багатьох років вчені сперечаються про так званий "ефект душу" і чому він виникає. Тепер два нові експерименти допомогли прояснити деякі туманні здогадки.
Останніми експериментами керував Зак Ірвінг, який вивчає та викладає філософію когнітивної науки в Університеті Вірджинії. Вони свідчать про те, що непохитна концентрація на завданні може бути ворогом творчості.
Висновки експериментів показують, що замість того, щоб обмірковувати проблему доки вона не буде вирішена, вам краще зробити перерву та зайнятися іншою справою, наприклад, прийняти душ. Це середовище може дозволити вашому мозку працювати вільно, без мети чи напрямку, хоча й з деякими обмеженнями.
Дослідники вважають, що у вас є більше шансів вигадати щось розумне, коли ваші думки вільно плавають. З іншого боку, нудне завдання, ймовірно, недостатньо стимулює ваші думки, щоб генерувати творчі ідеї. За таких умов існує більша ймовірність того, що ви відволічетеся або продовжите думати про проблему, а не її вирішення. Зак Ірвінг пояснює:
Визнайте, що ви застрягли на проблемі. Що вам робити? Ймовірно, не щось нудне, на кшталт спостерігання за висиханням фарби. Натомість вам потрібно робити щось, щоб зайняти себе, наприклад, піти на прогулянку, попрацювати у саду або прийняти душ. Усі ці дії помірно захоплюють.
Історично експерименти з ефектом душу дали суперечливі результати. Деякі дослідження показали, що "невимогливе завдання" дозволяє мозку блукати та дає можливість творчості текти. Але інші дослідження не змогли повторити результати.
Ірвінг вважає, що це через недоліки в експериментальному дизайні. Багато минулих досліджень пов’язували блукання розуму з нудьгою, хоча насправді генерування незвичайних ідей може вимагати тонкого балансу між вільним мисленням і зосередженим мисленням. Дослідник зазначає, що попередні експерименти не вимірювали вільне мислення, а вимірювали наскільки відволікаються його учасники.
Дослідження 2015 року, наприклад, показало, що коли у людини забагато думок, не пов’язаних із завданням, це може ускладнити творче натхнення. Іншими словами, в якийсь момент нестримані думки стають непродуктивними.
На додаток, у багатьох минулих експериментах використовувалися різні типи лабораторних завдань на відволікання, які погано переносяться на реальний світ, як-от натискання цифр на екрані комп’ютера.
Ірвінг і його колеги розробили два нових експерименти, щоб компенсувати ці обмеження. Перший експеримент базувався на 222 учасниках, більшість з яких були жінки. Під час початкового випробування цим учасникам дали 90 секунд, щоб придумати якомога більше варіантів використання цеглини чи скріпки.
Потім учасникам випадковим чином розподіляли одне з двох завдань. Першій групі дали вказівку переглянути захопливу трихвилинну сцену з фільму "Коли Гаррі зустрів Саллі". Друга група тим часом переглядала трихвилинне відео чоловіків, які складали білизну.
Після відеоперерви обом групам несподівано дали додаткові 45 секунд, щоб додати більше ідей до свого початкового завдання. Креативність їхніх відповідей дослідники оцінювали на основі кількості ідей, які вони генерували, а новизну ідей — на основі оригінальності. Наприкінці учасники повідомили, наскільки їхні думки блукали під час перегляду відео.
Зрештою, автори виявили, що під час захопливого відео блукання думок було позитивно пов’язане з більш творчими відповідями. З іншого боку, переваги перегляду нудного відео з пранням, ймовірно, не були пов'язані із блуканням думок, учасники висунули менше незвичайних ідей, ніж інша група. Автори дослідження припускають:
Разом ці результати свідчать про те, що різні типи мислення стимулюють творче вирішення проблем під час захопливих і нудних завдань. Тоді як захопливі завдання призводять до продуктивного блукання розуму, нудні завдання можуть бути корисними, оскільки вони дозволяють коливатися між періодами зосередженості й безмежності думок.
Другий експеримент повторив перший експеримент серед 118 учасників, але цього разу одній половині групи було спеціально сказано, що вони повернуться до початкового завдання після відео, тоді як іншій половині дали лише натяк, що це може статися.
Результати другого експерименту підтверджують основні висновки першого експерименту. Зокрема, вони припускають, що блукання розуму або вільний рух думки — сприяє генеруванню нових ідей, "але лише під час помірно захопливої діяльності, яка накладає певні обмеження на думку".
Цікаво, що коли учасники знали, що їм потрібно повернутися до початкового завдання, вони генерували більше ідей під час нудного відео, але з нижчими оцінками креативності. Це свідчить про те, що вони все ще думали про початкове завдання під час сцени прання. Сцена з фільму, з іншого боку, була досить відволікаючою, щоб дозволити учасникам створити цікаві зв’язки між обома завданнями.
Потрібні подальші дослідження, щоб дослідити чому саме приймання душу викликає приплив цінних думок, але ці нові результати дають вченим краще уявлення про те, як помірно захопливі завдання, такі як прийняття душу, можуть допомогти нам генерувати творчі думки.
Раніше ми повідомляли, що вчені визначили, як собакам вдається відчувати стрес навіть у незнайомої людини. Перебування у стресовому стані може спричинити різноманітні фізіологічні зміни в організмі людини: від частоти серцевих скорочень до хімічних речовин, що викидаються в кров. Нове дослідження вчених довело, що собаки можуть внюхати ці стресові зміни навіть у незнайомців.
