Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Цього тижня команда американського орбітального супутника LRO (Lunar Reconnaissance Orbiter) опублікувала знімки поверхні Місяця, на яких видно два абсолютно нові кратери діаметром приблизно 18 і 16 метрів. За загальною думкою фахівців, обидва мають штучне походження і утворилися в результаті падіння на Місяць ракетного ступеня. Ось тільки частиною якої ракети був цей ступінь, кому вона належала і скільки їх насправді впало на поверхню, з'ясувати вдалося не відразу.
Питання походження нових кратерів на супутнику Землі викликало заочну дискусію між американськими дослідниками та китайськими чиновниками. Але щоб зрозуміти, що сталося, потрібно звернутись до короткої хронології космічної активності землян із 2014 року.
23 жовтня 2014 року до Місяця на ракеті середнього класу «Чанчжен-3C» (Long March 3C) вирушила випробувальна автоматична міжпланетна станція «Чан'є-5Т1» (Chang'e 5-T1). Це була частина китайської програми видобутку місячного ґрунту, проте метою була не посадка на Місяць, а лише випробування системи повернення космічного апарату від Місяця на Землю. У результаті зонд успішно дістався до навколомісячного простору, а потім повернув капсулу, що спускається, в рідну країну.
Через чотири місяці NASA запустило у бік Сонця автоматичну міжпланетну станцію DSCOVR, призначену для спостереження за космічною погодою. Для запуску американці вибрали ракету SpaceX Falcon 9.
Ще через місяць наземна автоматична обсерваторія університету Арізони Catalina Sky Survey, яка займається відстеженням навколоземних астероїдів, виявила новий об'єкт. Спочатку його теж прийняли за астероїд і навіть дали назву WE0913A.Вже через місяць після виявлення виявилося, що WE0913A звертається не навколо Сонця, як це властиво астероїдам, а навколо Землі.
Один із дослідників, Білл Грей, який займається розробкою програмного забезпечення для відстеження астрономічних об'єктів Project Pluto, припустив, що цей астероїд має рукотворне походження. У принципі, таке трапляється не вперше — на запуску практично кожної автоматичної міжпланетної станції у далекому космосі опиняються ракетні щаблі чи розгінні блоки, які розганяли наукові апарати. Білл Грей припустив, що WE0913A - це верхній ступінь ракети з недавнього міжпланетного запуску, тобто другий ступінь ракети Falcon 9. Інші астрономи не знайшли більш переконливої альтернативи і погодилися з здогадом.
У листопаді 2020 року до Місяця вирушила вже «повноцінна» китайська автоматична станція «Чан'е-5» (Chang'e 5) для видобутку місячного ґрунту. Цей запуск вимагає важкої ракети «Чанчжен-5». Запуск та місія загалом пройшли успішно — у результаті понад два кілограми Місяця прибуло на Землю.
Головним підозрюваним у появі нових кратерів на Місяці оголосили Ілона Маска та компанію SpaceX
Всі ці події здавались мало пов'язаними одна з одною, поки Білл Грей не з'ясував, що WE0913A готується протаранити Місяць. Світовим ЗМІ дуже сподобався сюжет із SpaceX, який б'є Місяць своєю ракетою.
Поки WE0913A летів до Місяця, резонанс у пресі привернув увагу до об'єкту та інших вчених. Один з них, який працює на проекті DSCOVR (тому що призначений для спостереження за космічною погодою і стартував з Falcon 9), засумнівався в тому, що «їхня» ракета справді причетна до бомбардування близького сусіда Землі. Більше ретельний перерахунок траєкторії ракети Falcon 9 показав, що її ступінь полетіла в інший бік, а отже, не може бути «підозрюваною». Тоді й згадали про інший запуск — китайську Chang'e 5-T1 від 2014 року.
Журналісти Associated Press попросили прокоментувати причетність китайської ракети до можливого удару по Місяцю офіційного представника міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбіня. Китайський чиновник відповів, що ракетний щабель від «Чанчжен-5» згорів у земній атмосфері і вже не може нікуди впасти. Така відповідь дала підставу журналістам запідозрити Китай у спробах заперечення своєї провини та недостатньому контролі за своїми відпрацьованими космічними об'єктами. Більш ймовірно, що китайський політик, далекий від космічних справ, просто переплутав «Чан'є-5» і «Чан'е-5Т1» і дав правильну відповідь — але про інший космічний запуск.
Зрештою 4 квітня 2022 року «таємничий» щабель зустрівся з Місяцем і припинив своє існування. Але загадки в цій історії і не думали закінчуватися, адже в червні американський супутник LRO виявив у тому регіоні Місяця, де очікувалося падіння сходинки, два кратери замість одного.
Чому кратер виявився подвійним?
За припущеннями працівників NASA, такий подвійний кратер можливий, якщо маса щаблі була розподілена на двох протилежних кінцях. Зазвичай основна маса порожньої ракети концентрується у руховому відсіку. Усі відомі на сьогодні місця падіння ракетних щаблів, ще з часів програми «Аполлон» (тобто з середини 1970-х), однократерні, а не подвійні.
Однак саме на «Чанчжен-3C» у верхній частині ракетного ступеня (тобто протилежного руховому відсіку) було додаткове корисне навантаження від приватної люксембурзької космічної компанії LuxSpace. Це був невеликий експеримент для технологічних випробувань радіопередавального обладнання компанії. Також там був невеликий дозиметр радіації. На момент запуску це був перший успішно працюючий виріб приватної компанії в навколомісячному просторі та найдальший радіопередавач у радіоаматорському діапазоні. Цікаво, що саме завдяки радіоаматорам вдалося визначити, що китайський ракетний щабель не впав одразу на Місяць або Землю і продовжив свій політ витягнутою траєкторією — до того, як врізатися в Місяць цього року.
У поточній теорії походження кратерів в результаті падіння щаблі ракети «Чанчжен-3C», що виводила на орбіту апарат «Чан'є-5Т1», є одне важливе слабке місце: люксембурзький прилад, встановлений на сходинці, важив лише 14 кілограмів і його навряд чи вистачило б. для створення суттєвої противаги ракетним двигунам. За відсутності такої противаги утворення двох кратерів малоймовірне. Проте якщо пара кратерів виникла дійсно саме в результаті падіння верхнього ступеня китайської ракети (а через відсутність переконливих теорій доводиться дотримуватися тієї, що є), то доведеться визнати, що 4 квітня 2022 року Люксембург став восьмою країною, апарат якої досяг місячної поверхні.
