Росія вже веде приховану війну проти Європи, – The Economist

30.10.2026, 08:14 24tv.ua

Європа готується до вторгнення, але не помічає головного / Колаж 24 Каналу (Getty Images, "Канва")

Росія вже веде проти європейських країн приховану війну, використовуючи диверсії, кібератаки, провокації та дезінформацію. Водночас Європа значну частину уваги зосереджує на загрозі традиційного військового вторгнення, яке може відбутися в майбутньому.

Про це пише The Economist.

Європа опинилася в незвичній ситуації: формально країни на захід від України не перебувають у стані війни з Росією, однак звичний мир уже порушений.

Місяць за місяцем пов'язані з Кремлем виконавці атакують європейські аеропорти дронами, саботують залізничні лінії, підпалюють торгові центри, погрожують керівникам оборонних компаній, зламують комп'ютерні системи та поширюють дезінформацію в соцмережах.

Назвемо це "фіктивним миром". Росія постійно тримає Європу в стані нестабільності, демонструючи занадто велику войовничість, щоб її ігнорувати, але недостатню, щоб спровокувати прямі заходи у відповідь– пояснює видання.

Європа одночасно готується до традиційної війни з Росією та вже залучена до іншого типу протистояння – із саботажем і пропагандою.

З одного боку, континент готується до старомодної війни проти Росії, яку міг би впізнати Лев Толстой, із застосуванням артилерії та переміщенням військ (а в наш час – ще й ракет та дронів). З іншого боку, вона вже втягнута в інший вид конфлікту – той, що ведеться за допомогою саботажу та пропаганди– йдеться у статті.

Європейські країни активно готуються до можливого прямого зіткнення з Росією. Розвідки різних держав припускають, що Кремль може спробувати вторгнутися на територію НАТО до 2030 року. Через це країни закуповують військову техніку, готують солдатів, розгортають батальйони та збільшують оборонні бюджети.

Однак дискусія має стосуватися не лише того, яке озброєння потрібно придбати, а й того, як розподілити витрати на безпеку.

Значна частина цих розтрат у розмірі 3,5 % ВВП була обґрунтована ризиком війни з метою територіального завоювання, що видається безрозсудним навіть для мінливого Володимира Путіна. Росія п’ять років намагалася виграти триденну війну проти свого сусіда; вступити у протистояння з НАТО було б дивним вибором для "біса"– зазначається у статті.

Водночас країни Альянсу вже пообіцяли спрямовувати ще 1,5% ВВП на ширші потреби безпеки. Йдеться, зокрема, про захист критичної інфраструктури та підвищення стійкості цивільного населення.

Протидія диверсіям потребує не лише військових можливостей, а й взаємодії поліції, місцевої влади та приватних компаній. Країни Північної Європи вже давно приділяють цим питанням значну увагу, тоді як у Німеччині вони лише стають предметом активної публічної дискусії.

Переконливе військове стримування з боку НАТО підштовхує Росію до використання нетрадиційних методів тиску. Тому європейським країнам потрібно посилювати спроможність запобігати таким атакам і зменшувати їхні наслідки.

Водночас одним із важливих сигналів для Кремля має стати продовження підтримки України. У листопаді європейські лідери повинні узгодити новий пакет допомоги, який дозволить Києву зберігати фінансову стійкість і продовжувати оборону.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter