Росія різко збільшила вербування чоловіків із Бурунді та Зімбабве для війни проти України

27.10.2026, 12:15 newformat.info

Росія розширює вербування іноземців для участі у війні проти України, зосереджуючи зусилля, зокрема, на африканських країнах із низьким рівнем доходів. Частину чоловіків, за даними української розвідки та розслідування ООН, заманюють обіцянками цивільної роботи, високих заробітків і російського громадянства, а після прибуття до РФ вони опиняються у війську та на передовій.

За даними української розвідки, наведеними Bloomberg, у період із січня до вересня 2026 року Росія завербувала 699 чоловіків із Бурунді. Для порівняння, за весь 2025 рік таких випадків було 30.

Із Зімбабве за перші дев’ять місяців цього року до російського війська, за цими ж даними, залучили 530 чоловіків. Упродовж попереднього року їх було 65.

Зростання вербування також зафіксували серед громадян Демократичної Республіки Конго, Сьєрра-Леоне, Судану та Камеруну. Крім того, за інформацією Bloomberg, Росія почала залучати військових новобранців на Мадагаскарі вперше від початку повномасштабної війни проти України.

У матеріалах української розвідки розширення кампанії пов’язують із потребою російської армії поповнювати особовий склад на тлі значних втрат і нестачі людей для мобілізації.

Вербувальники, за повідомленнями ЗМІ, дедалі частіше звертають увагу на країни, де економічні труднощі можуть зробити обіцянки високих заробітків особливо привабливими.

Комісія ООН встановила, що громадян різних держав могли залучати до російської армії через мережу посередників. Вони пропонували чоловікам нібито легальне працевлаштування в Росії — зокрема водіями, механіками, охоронцями, будівельниками або працівниками сфери обслуговування.

Посередники могли допомагати з оформленням віз і організацією поїздки. Однак після прибуття до Росії частину іноземців, за висновками комісії, змушували підписувати контракти з Міністерством оборони РФ. Багато хто не знав російської мови та не розумів змісту документів.

За результатами розслідування, комісія виявила докази вербування шляхом обману або примусу громадян 29 країн. Водночас ООН зауважує, що не всі іноземці, які служать у російській чи українській армії, були залучені проти власної волі.

Українська сторона заявляє, що встановила особи майже 46 тисяч іноземців зі 151 країни, які підписали контракти з російськими збройними силами. За наведеними розвідкою даними, понад 5,4 тисячі з них — громадяни африканських держав. Ці цифри ґрунтуються на українських даних, оприлюднених у медіа, і не є незалежним переписом усіх іноземців у російському війську.

За матеріалами комісії ООН, завербовані іноземці нерідко невдовзі після прибуття опинялися на лінії фронту. Деякі з них загинули, зазнали поранень, зникли безвісти або потрапили в полон.

У повідомленнях про розслідування також ідеться про погрози та покарання щодо тих, хто відмовлявся воювати. За даними, наведеними у звітах, людей могли залякувати ув’язненням, бити або погрожувати вбивством.

Один із випадків, про який повідомляли журналісти, стосується 22-річного Деніеля Нчами з Екваторіальної Гвінеї. За наведеними в початковому повідомленні свідченнями, він розраховував працювати охоронцем, але опинився на фронті. Розповідаючи про бойове завдання, чоловік заявив, що з 566 новобранців живими залишилися лише троє. Цю цитату варто розглядати як свідчення конкретного учасника, а не як незалежно перевірену статистику втрат усього підрозділу.

Вербування громадян викликає реакцію урядів африканських держав. За повідомленнями ЗМІ, Кенія та Південно-Африканська Республіка вживали заходів, щоб перешкодити своїм громадянам виїжджати до Росії для участі у війні. Влада інших країн також попереджала про ризики сумнівних пропозицій роботи за кордоном.

Для потенційних новобранців небезпека полягає не лише в можливій участі в бойових діях. Вони можуть опинитися в іншій країні без достатнього розуміння підписаних документів, без надійної підтримки та можливості самостійно залишити військову службу.

Висновки комісії ООН ставлять питання про відповідальність осіб і структур, причетних до обману та примусу іноземців. Комісія закликає забезпечити притягнення винних до відповідальності й підтримку постраждалих та їхніх родин.

Таким чином, дані української розвідки та висновки ООН вказують на серйозні ризики, пов’язані з вербуванням іноземців до російської армії. Водночас конкретні цифри щодо набору в окремих країнах походять із матеріалів української сторони, а свідчення про обман і примус стосуються встановлених комісією випадків і не означають, що кожен іноземний військовослужбовець був завербований однаковим способом.